20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)

Вміст агрегатів 0,25 – 10 мм, %		Оцінка
Сухе просіювання	Мокре просіювання
> 80	> 70	відмінно
80 - 60	70 – 55	добре
60 - 40	55 – 40	задовільно
40 - 20	40 – 20	незадовільно
< 20	< 20	погано

За результатами агрегатного аналізу розраховують коефіцієнт структурності ґрунту (К_с), під яким розуміють співвідношення кількості агрегатів (при сухому просіюванні) від 0,25 мм до 10 мм (%) до суми агрегатів < 0,25 мм і > 10 мм (%). Чим вищий К_с, тим краща структура ґрунту.

Результати структурного-агрегатного стану ґрунту представляють у вигляді циклограми або диференціальних кривих.

Висновок. Результати аналізу представляють у вигляді диференціальних кривих. Вказують на домінуючі фракції структурних агрегатів в ґрунті при сухому та мокрому просіюваннях. Роблять висновок про структурно-агрегатний стан ґрунту та його водостійкість. При необхідності вказують на заходи щодо оптимізації структури ґрунту

Робота 9 визначення пластичності ґрунту

пластичність − здатність вологого ґрунту змінювати свою форму (деформуватися) під впливом будь-якої зовнішньої сили без порушення суцільності та зберігати свою форму після припинення дії цієї сили.

Пластичність зумовлюється мулистою фракцією і залежить від вологості ґрунту.

Пластичність проявляється при певному діапазоні вологості, обмежується верхньою та нижньою межами пластичності:

− верхня межа пластичності − вагова вологість ґрунту , при якій стандартний конус під дією своєї ваги (76 г) занурюється в ґрунтовий зразок на глибину 10 мм;

− нижня межа пластичності − вагова вологість, при якій зразок ґрунту можливо розкотати в шнурок діаметром 3 мм без утворення у ньому розривів.

Величину пластичності вимірюють числом пластичності, яке дорівнює різниці між числовими значеннями верхньої та нижньої меж пластичності. Чим воно більше, тим більш пластичний ґрунт.

Пластичність в найбільшій мірі залежить від гранулометричного складу:

• пісок має число пластичності 0, супісок − 0-7; суглинок − 7-17, глина − більше 17.

Найбільшу пластичність мають солонцюваті глинисті ґрунти, які містять обмінного натрію більше 25% від ємності поглинання, найменша − в ґрунтах насичених кальцієм і магнієм.

Пластичність зменшується при високому вмісті гумусу.

Чим вища пластичність тим більше ґрунт здатний утворювати колію при поході агрегатів.

Визначення верхньої межі пластичності

Хід аналізу

Визначення верхньої межі пластичності ґрунту здійснюється за допомогою конуса Васильєва, який виготовлено з нержавіючої сталі, при вершині 30°, висота 25 мм. На висоті 10 мм від вершини конуса нанесено колову позначку. Біля його основи змонтовано балансирний пристрій, який складається з двох металевих куль, закріплених на кільцях сталевого дроту, зігнутого у півколо. Загальна маса конуса 76 г. Центр основи має ручку для утримання конусу, рисунок 9.1.

Рис. Балансирний конус Васильєва: