- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
Вміст агрегатів 0,25 – 10 мм, % |
Оцінка |
|
Сухе просіювання |
Мокре просіювання |
|
> 80 |
> 70 |
відмінно |
80 - 60 |
70 – 55 |
добре |
60 - 40 |
55 – 40 |
задовільно |
40 - 20 |
40 – 20 |
незадовільно |
< 20 |
< 20 |
погано |
За результатами агрегатного аналізу розраховують коефіцієнт структурності ґрунту (Кс), під яким розуміють співвідношення кількості агрегатів (при сухому просіюванні) від 0,25 мм до 10 мм (%) до суми агрегатів < 0,25 мм і > 10 мм (%). Чим вищий Кс, тим краща структура ґрунту.
Результати структурного-агрегатного стану ґрунту представляють у вигляді циклограми або диференціальних кривих.
Висновок. Результати аналізу представляють у вигляді диференціальних кривих. Вказують на домінуючі фракції структурних агрегатів в ґрунті при сухому та мокрому просіюваннях. Роблять висновок про структурно-агрегатний стан ґрунту та його водостійкість. При необхідності вказують на заходи щодо оптимізації структури ґрунту
Робота 9 визначення пластичності ґрунту
пластичність − здатність вологого ґрунту змінювати свою форму (деформуватися) під впливом будь-якої зовнішньої сили без порушення суцільності та зберігати свою форму після припинення дії цієї сили.
Пластичність зумовлюється мулистою фракцією і залежить від вологості ґрунту.
Пластичність проявляється при певному діапазоні вологості, обмежується верхньою та нижньою межами пластичності:
− верхня межа пластичності − вагова вологість ґрунту , при якій стандартний конус під дією своєї ваги (76 г) занурюється в ґрунтовий зразок на глибину 10 мм;
− нижня межа пластичності − вагова вологість, при якій зразок ґрунту можливо розкотати в шнурок діаметром 3 мм без утворення у ньому розривів.
Величину пластичності вимірюють числом пластичності, яке дорівнює різниці між числовими значеннями верхньої та нижньої меж пластичності. Чим воно більше, тим більш пластичний ґрунт.
Пластичність в найбільшій мірі залежить від гранулометричного складу:
пісок має число пластичності 0, супісок − 0-7; суглинок − 7-17, глина − більше 17.
Найбільшу пластичність мають солонцюваті глинисті ґрунти, які містять обмінного натрію більше 25% від ємності поглинання, найменша − в ґрунтах насичених кальцієм і магнієм.
Пластичність зменшується при високому вмісті гумусу.
Чим вища пластичність тим більше ґрунт здатний утворювати колію при поході агрегатів.
Визначення верхньої межі пластичності
Хід аналізу
Визначення верхньої межі пластичності ґрунту здійснюється за допомогою конуса Васильєва, який виготовлено з нержавіючої сталі, при вершині 30°, висота 25 мм. На висоті 10 мм від вершини конуса нанесено колову позначку. Біля його основи змонтовано балансирний пристрій, який складається з двох металевих куль, закріплених на кільцях сталевого дроту, зігнутого у півколо. Загальна маса конуса 76 г. Центр основи має ручку для утримання конусу, рисунок 9.1.
Рис. Балансирний конус Васильєва:
