- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
під структурою ґрунту розуміють сукупність агрегатів, різних за величиною, формою, стійкістю і зв’язністю.
Ґрунтовий агрегат – це сукупність гранулометричних (механічних) елементів, з’єднаних між собою в результаті коагуляції колоїдів, склеювання, злипання.
Здатність ґрунту розпадатися на структурні агрегати називають структурністю ґрунту.
Розрізняють два поняття структури ґрунту: морфологічне і агрономічне.
В морфологічному розумінні доброю структурою буде чітко виражена структура: горіхувата, стовбчаста. призмовидна, пластинчаста та ін. Кожному генетично різному ґрунту притаманна своя, характерна структура. Її формування тісно пов’язано з ґрунтотворним процесом.
Агрономічна цінна являється тільки така структура, яка забезпечує родючість ґрунту. Оптимальні умови водного і повітряного режимів створюються в ґрунтах з дрібногрудочкуватою і зернистою структурою.
Структуру ґрунту за розмірами агрегатів розділяють на:
глибисту (агрегати > 10 мм);
грудочкувато-зернисту, або макроструктура (агрегати 10-0,25 мм);
мікроструктура (агрегати < 0,25 мм).
П.А.Костичев класифікував структуру ґрунту на водостійку (агрономічна цінна) і неводостійка. Пізніше В.Р.Вільямс запропонував розрізняти дві властивості ґрунтових агрегатів: зв’язність і міцність. Під зв’язністю розуміється здатність агрегату протистояти механічній дії, а під міцністю – здатність агрегату протистояти розмиванню водою.
Найбільш цінними являються водостійкі агрегати розміром1-4 мм.
Зв’язність ґрунту залежить від кількості мулуватих, особливо колоїдних частинок. Міцність агрегату залежить тільки від якості перегною, вона зумовлена цементацією гранулометричних елементів свіжоосадженим перегноєм. Агрегат може бути зв’язним, але не міцним: якщо взяти грудочку сухої глини, його важко розруйнувати рукою, але, якщо покласти в воду, він швидко розпадеться на складові його гранулометричні елементи.
Структура ґрунту являється одним із головних факторів його родючості. В структурному ґрунті створюються оптимальні умови водного, повітряного і теплового режимів, що в свою чергу зумовлює розвиток мікробіологічної активності, мобілізацію і доступність поживних речовин.
Структурний ґрунт має високу пористість і вологоємність, він глибоко промочується водою. Атмосферні осадки, поливна вода повністю поглинаються ґрунтом, поверхневий стік відсутній, виключені ерозійні процеси. У вологому структурному ґрунті завдяки капілярам у середині агрегатів і пор аерації одночасно суміщаються анаеробні і аеробні процеси.
У безструктурному розпиленому ґрунті важкого гранулометричного складу створюється несприятливий фізичний режим. Вода і повітря в ньому являються антагоністами. Пористість і вологоємність незначні. Такий ґрунт погано поглинає вологу, стік по поверхні призводить до ерозії. Весною і восени в такому ґрунті пори повністю заповнені водою, а повітря в ньому відсутнє. З підвищенням температури завдяки мілкопористості відбувається інтенсивне випаровування води і висушування ґрунту на велику глибину. Після поливу або дощу поверхня безструктурного ґрунту запливає, різко підвищується липкість. При висиханні такий ґрунт сильно ущільнюється, на поверхні утворюється кірка, тріщини, що затрудняє ріст і розвиток рослин.
Основними факторами утворення водостійкої структури ґрунту являються: високий вміст гумусу, колоїдів, наявність у ГВК кальцію і магнію.
Ціллю структурно-агрегатного аналізу ґрунту являється визначення кількісного і якісного складу агрегатів. Аналіз складається з двох частин:
Сухого просіювання ґрунту;
Мокрого просіювання (просіювання ґрунту у воді).
Для визначення міцності структури використовується повітряно-сухий ґрунт не розтертого зразку.
