- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
Щільність ґрунту, г/см3 |
Оцінка |
1,4-1,5; > 1,5 |
дуже щільний |
1,3-1,4 |
щільний |
1,2-1,3 |
ущільнений |
1,0-1,2 |
оптимальний (культурна оранка) |
< 1,0 |
пухкий (надмірно пухкий) |
Висновок. Вказують який результат одержано, дають йому оцінку та, при необхідності, вказують на заходи по оптимізації щільності ґрунту.
Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
Ґрунт як фізичне тіло складається з трьох фаз: твердої, рідкої і газоподібної. Тверда фаза представлена мінеральними і органічними сполуками, рідка – ґрунтовим розчином, а газоподібна – ґрунтовим повітрям.
Щільністю твердої фази ґрунту називають відношення маси твердої фази ґрунту в сухому стані до маси рівного об’єму води при температурі 4оС, або – це маса одиниці об’єму абсолютно-сухого ґрунту без урахування пор і пустот. Вимірюється в г/см3.
Наочно це можливо уявити наступним чином: якщо взяти сухий ґрунт і спресувати його так, щоб не було пор, то якраз відношення маси ґрунту до маси води того ж об’єму і є щільність твердої фази або питома вага ґрунту.
Щільність твердої фази знаходиться в межах від 1,4-1,7 г/см3 – торф’яні ґрунти, до 3,0 г/см3 – деякі скелетні ґрунти, червоноземи. В середньому щільність твердої фази рівна 2,50 – 2,65 г/см3. Величина щільності твердої фази ґрунту залежить від природи складових частин: мінерали та органічна частина. Чим більше гумусу містить ґрунт, тим менша щільність твердої фази. Так у чорнозему з вмістом гумусу 10,0% щільність твердої фази ґрунту становить 2,4 г/см3, а при 2,3 % – 2,65 г/см3.
Величина щільності твердої фази не залежить від механічного обробітку ґрунту.
Величина щільності твердої фази ґрунту дає деяке уявлення про петрографічний склад ґрунту і вказує на співвідношення мінеральної та органічної частин. Величину щільності твердої фази використовують для розрахунків загальної пористості та при виконанні гранулометричного аналізу ґрунту методом піпетки: розрахунок швидкості падіння частинок за формулою Стокса.
Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
Щільність твердої фази ґрунту частіше всього визначається за допомогою пікнометру. Для визначення необхідно знати об’єм і масу твердої фази ґрунту. Об’єм твердої фази ґрунту знаходять методом витіснення водою взятої наважки ґрунту.
Пікнометр – це мірна посудина, що дозволяє вимірювати об’єм рідини з великою точністю. Для цих цілей замість пікнометра придатна мірна колба.
Хід аналізу:
Робочою таблицею проведення аналізу служить табл. 14.
На аналітичних вагах зважують 10 г сухого ґрунту, використовують пробу ґрунту, в якій визначали вологість (лабораторна робота 2), просіюють через сито діаметром 1 мм (табл.14, кол. 2).
П
ікнометр
(табл. 12, кол. 1) місткістю 100 мл наповнюють
дистильованою кип’яченою водою до
відмітки (за нижнім меніском). Пікнометр
обтирають насухо фільтрувальним папером
і зважують (табл. 14, кол. 3).
