- •1. Підготовка початкових даних
- •2. Тепловий розрахунок двигуна
- •2.1. Процес впуску
- •2.1.1. Параметри навколишнього середовища
- •2.1.2. Тиск і температура залишкових газів
- •2.1.3. Тиск і температура кінця впуску
- •2.1.3.1. Густина заряду
- •2.1.3.2. Втрати тиску на впуску
- •2.1.3.4. Коефіцієнт залишкових газів
- •2.1.3.5. Температура газів вкінці впуску
- •2.1.3.6. Коефіцієнт наповнення
- •2.2. Процес стиску
- •2.2.1. Визначення показника політропи стиску
- •2.2.2. Тиск і температура процесу стиску
- •2.3. Процес горіння
- •2.3.1. Необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг палива
- •2.3.7. Коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші
- •2.3.8. Кількість теплоти, що передається газам
- •2.3.9. Рівняння процесу згоряння
- •2.3.10. Температура кінця згоряння
- •2.3.11. Тиск кінця згоряння
- •2.4. Процес розширення
- •2.4.1. Ступінь попереднього та наступного розширення
- •2.4.2. Тиск і температура вкінці процесу розширення
- •2.5. Процес випуску
- •3. Побудова індикаторної діаграми в координатах р-V
- •4. Розрахунок показників робочого циклу і визначення розмірів двигуна
- •4.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •4.2. Ефективні показники роботи двигуна
- •4.3. Основні розміри циліндра і питомі показники двигуна
- •4.4. Дійсні розміри та показники проектованого двигуна
- •5. Послідовність виконання розрахунків з використанням пеом
- •Бібліографічний список
2.2.2. Тиск і температура процесу стиску
Вкінці процесу стиску тиск рс і температура Тс у циліндрах двигуна визначаються за формулами:
,
МПа; (2.11)
,
оК. (2.12)
Для автотракторних двигунів орієнтовні значення параметрів газів укінці стиску є рівними:
рс=0,9…1,6 МПа, Тс=650…800оК – для карбюраторних двигунів;
рс=3,0…3,5 МПа, Тс=700…900оК – для дизелів без наддуву;
рс=6,0…8,0 МПа, Тс=900…1000оК – для дизелів з наддувом.
2.3. Процес горіння
Після стискування заряду з деяким випередженням до верхньої мертвої точки (ВМТ) в дизелі впорскується паливо або від іскри запалюється робоча суміш в карбюраторному двигуні. Горіння є тим процесом робочого циклу, впродовж якого прихована теплота палива йде на підвищення внутрішньої енергії робочого тіла і на виконання механічної роботи. Його розрахунок зводиться до визначення параметрів кінця згоряння – температури Тz і тиску рz.
2.3.1. Необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг палива
Розрахунок необхідної кількості повітря виконується для 1 кг палива. Склад палива задається масовим або об’ємним вмістом основних елементів – вуглецю С, водню Н і кисню О. Для згоряння 1 кг рідкого палива необхідна певна частина кисню, теоретично необхідну кількість якого розраховують за формулою:
,
кг; (2.13)
,
кмоль, (2.14)
де lo – теоретично необхідна маса повітря для згоряння 1 кг палива, кг;
Lo – теоретично необхідний об’єм повітря для згоряння 1 кг палива, кмоль;
0,23 та 0,21 – відповідно масовий і об’ємний вміст кисню в 1 кг повітря;
С, Н, О – вміст вуглецю, водню та кисню в 1 кг палива, кг.
Між масовою lo та об’ємною Lo теоретично необхідними кількостями повітря для згоряння 1 кг палива існує залежність:
,
кмоль, (2.15)
де μв – маса 1 кмоля повітря (μв=28,97 кг/кмоль).
Кількість повітря, що бере участь у згорянні 1 кг палива, є більшою або меншою від теоретично необхідної для повного згоряння палива. Дійсну кількість паливно-повітряної суміші з 1 кг палива визначають за формулою:
,
кмоль (для дизелів); (2.16)
,
кмоль (для карбюраторних двигунів), (2.17)
де α – коефіцієнт надлишку повітря (за завданням) – відношення дійсної кількості повітря, що бере участь у процесі згоряння палива, до теоретично необхідної для його повного згоряння;
т – молекулярна маса парів палива (для автомобільних бензинів т = 110…120 кг/кмоль).
При α>1 суміш вважається бідною, α<1 – багатою, α=1 – стехіометричною. Практично повне згоряння палива у двигуні досягається за умови α>1.
2.3.2. Число молей залишкових газів
Паливна суміш, яка згоряє в циліндрі двигуна, складається із свіжого заряду та залишкових газів. Число молей відпрацьованих газів Мr визначають з виразу:
,
кмоль. (2.18)
2.3.3. Число молей газів вкінці стиску перед згорянням
Число молей вкінці стиску перед згорянням визначається за формулою:
,
кмоль. (2.19)
2.3.4. Число молей продуктів згоряння 1 кг палива
Кількість продуктів згоряння 1 кг палива розраховується на основі реакцій спалювання вуглецю і водню. Число молей продуктів згоряння 1 кг палива буде рівним:
для α 1 М2
= αLо
,
кмоль; (2.20)
для α 1 М2 = αLо + 0,21 L0 (1-), кмоль. (2.21)
2.3.5. Число молей паливно-повітряної суміші після згоряння
,
кмоль. (2.22)
2.3.6. Молярні теплоємності
Розраховуючи процес згоряння, вважають, що у карбюраторному двигуні він проходить за постійного об’єму (V = const), а в дизелів – за змішаним циклом (V = const і р = const).
Для визначення температури Тz і тиску рz кінця згоряння необхідно розрахувати середні молярні теплоємності свіжого заряду, кДж/кмоль·град:
- середня молярна теплоємність вкінці стиску:
μСVc= 20,16+1,735.10-3 Тс; (2.23)
- середня молярна теплоємність продуктів згоряння при V = const:
для α1
, (2.24)
для α<1
; (2.25)
- середня молярна теплоємність продуктів згоряння при р = const:
μСрz= μСVz+8,314. (2.26)
