- •1. Підготовка початкових даних
- •2. Тепловий розрахунок двигуна
- •2.1. Процес впуску
- •2.1.1. Параметри навколишнього середовища
- •2.1.2. Тиск і температура залишкових газів
- •2.1.3. Тиск і температура кінця впуску
- •2.1.3.1. Густина заряду
- •2.1.3.2. Втрати тиску на впуску
- •2.1.3.4. Коефіцієнт залишкових газів
- •2.1.3.5. Температура газів вкінці впуску
- •2.1.3.6. Коефіцієнт наповнення
- •2.2. Процес стиску
- •2.2.1. Визначення показника політропи стиску
- •2.2.2. Тиск і температура процесу стиску
- •2.3. Процес горіння
- •2.3.1. Необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг палива
- •2.3.7. Коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші
- •2.3.8. Кількість теплоти, що передається газам
- •2.3.9. Рівняння процесу згоряння
- •2.3.10. Температура кінця згоряння
- •2.3.11. Тиск кінця згоряння
- •2.4. Процес розширення
- •2.4.1. Ступінь попереднього та наступного розширення
- •2.4.2. Тиск і температура вкінці процесу розширення
- •2.5. Процес випуску
- •3. Побудова індикаторної діаграми в координатах р-V
- •4. Розрахунок показників робочого циклу і визначення розмірів двигуна
- •4.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •4.2. Ефективні показники роботи двигуна
- •4.3. Основні розміри циліндра і питомі показники двигуна
- •4.4. Дійсні розміри та показники проектованого двигуна
- •5. Послідовність виконання розрахунків з використанням пеом
- •Бібліографічний список
2. Тепловий розрахунок двигуна
Завданням теплового розрахунку є встановлення характеру зміни тиску і температури суміші газів у циліндрі двигуна під час протікання кожного процесу (впуску, стиску, згоряння, розширення випуску) робочого циклу. За цими даними з достатньою точністю можна визначити: навантаження від дії газів на основні деталі двигуна; розрахувати його основні розміри; оцінити коефіцієнт корисної дії та економічність; обґрунтувати вихідні дані для вибору матеріалів та розрахунку деталей на міцність; провести підбір маховика, який забезпечує необхідну рівномірність обертання колінчастого вала.
Для виконання розрахунків вихідні дані беруться із завдання згідно з шифром, а решта даних приймаються з обґрунтуванням відповідно до даного типу двигуна.
2.1. Процес впуску
Під час вивчення процесу впуску необхідно чітко усвідомити, що теоретично можлива кількість свіжого заряду – це та кількість газу, яка могла б заповнити робочий об’єм циліндра, маючи тиск і температуру, рівну тиску і температурі навколишнього середовища. Проте в реальному двигуні свіжий заряд завжди нагрівається. Під час проходження в камеру згоряння йому необхідно подолати аеродинамічний опір впускної системи. У зв’язку з цим кількість свіжого заряду буде завжди меншою від теоретичної. Той заряд, що надходить у циліндри під час процесу наповнення, а також його температура і тиск вкінці впуску, залежать від багатьох чинників: конструктивних параметрів впускних каналів, режиму роботи двигуна (особливо частоти обертання колінчастого вала), температури і тиску навколишнього середовища тощо.
У процесі впуску тиск і температура заряду в циліндрі двигуна, швидкість його руху по каналах впускної системи постійно змінюються. В роботі визначається значення параметрів заряду вкінці процесу впуску і вважається, що тиск газів у циліндрі впродовж всього процесу залишається незмінним, рівним його кінцевому значенню. Такий підхід дає незначне погіршення точності при суттєвому спрощенні розрахунків.
2.1.1. Параметри навколишнього середовища
У двигунів з вільним впуском (без наддуву – БН) повітря в циліндри надходить із атмосфери, тому тиск і температура на впуску (рк і Тк) приймаються рівними тиску і температурі навколишнього середовища (ро= 0,1МПа, То=293оК):
рк = ро, МПа ; Тк= То, оК. (2.1)
У двигуні з наддувом повітря в циліндри надходить із компресора, де воно попередньо стискається до тиску рк з одночасним підігрівом до температури Тк.
Залежно від ступеня підвищення тиску в компресорі kрк та прийнятої схеми наддуву тиск повітря рк=kрк ро на впуску рівний:
- при низькому наддуві – рк=1,5 ро;
- при середньому наддуві – рк=(1,5…2,2) ро;
- при високому наддуві – рк=(2,2…2,5) ро.
У двигунах внутрішнього згоряння, що встановлюються на автотракторній техніці та використовуються в сільському господарстві, найбільшого поширення набув низький наддув.
Температуру повітря після компресора Тк обчислюють як для політропного процесу стиску:
,
оК, (2.2)
де nк – показник політропи стиску компресора.
Залежно від конструкції компресора значення nк приймають:
nк=1,4…1,6 – для поршневих компресорів;
nк=1,5…1,75 – для роторних і об’ємних компресорів;
nк=1,5…2,0 – для відцентрових турбокомпресорів.
