- •1. Підготовка початкових даних
- •2. Тепловий розрахунок двигуна
- •2.1. Процес впуску
- •2.1.1. Параметри навколишнього середовища
- •2.1.2. Тиск і температура залишкових газів
- •2.1.3. Тиск і температура кінця впуску
- •2.1.3.1. Густина заряду
- •2.1.3.2. Втрати тиску на впуску
- •2.1.3.4. Коефіцієнт залишкових газів
- •2.1.3.5. Температура газів вкінці впуску
- •2.1.3.6. Коефіцієнт наповнення
- •2.2. Процес стиску
- •2.2.1. Визначення показника політропи стиску
- •2.2.2. Тиск і температура процесу стиску
- •2.3. Процес горіння
- •2.3.1. Необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг палива
- •2.3.7. Коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші
- •2.3.8. Кількість теплоти, що передається газам
- •2.3.9. Рівняння процесу згоряння
- •2.3.10. Температура кінця згоряння
- •2.3.11. Тиск кінця згоряння
- •2.4. Процес розширення
- •2.4.1. Ступінь попереднього та наступного розширення
- •2.4.2. Тиск і температура вкінці процесу розширення
- •2.5. Процес випуску
- •3. Побудова індикаторної діаграми в координатах р-V
- •4. Розрахунок показників робочого циклу і визначення розмірів двигуна
- •4.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •4.2. Ефективні показники роботи двигуна
- •4.3. Основні розміри циліндра і питомі показники двигуна
- •4.4. Дійсні розміри та показники проектованого двигуна
- •5. Послідовність виконання розрахунків з використанням пеом
- •Бібліографічний список
4.3. Основні розміри циліндра і питомі показники двигуна
Коли розрахована потужність двигуна Nн, середній ефективний тиск ре, задана номінальна частота обертання колінчастого вала nн, число циліндрів і та їх розміщення, відношення S/D, тактність τ, можна визначити основні конструктивні параметри запроектованого двигуна.
Літраж двигуна Vл– це сума об’ємів всіх циліндрів двигуна. Його визначають за формулою:
,
л. (4.14)
Необхідний робочий об’єм циліндра Vh є рівним
,
л. (4.15)
Діаметр циліндра Dp визначають за формулою:
,
мм, (4.16)
де ρ=S/D – відношення ходу поршня до діаметра циліндра – геометричне співвідношення КШМ двигуна (приймається за завданням).
Знаючи відношення ходу поршня до діаметра, а також діаметра циліндра, розраховують хід поршня Sp:
,
мм. (4.17)
Розрахункові значення діаметра циліндра Dр та ходу Sр поршня слід округлити до найближчого конструктивного ряду чисел, як правило, в більшу сторону. Після прийняття конструктивних розмірів D та S у мм визначають дійсні розміри та показники проектованого двигуна.
4.4. Дійсні розміри та показники проектованого двигуна
Дійсний робочий об’єм Vh визначають за прийнятими в п.4.3 значеннями D і S:
л. (4.18)
Знаючи дійсний робочий об’єм циліндра, розраховують потужність проектованого двигуна Ne:
,
кВт. (4.19)
Одержане значення потужності не повинно бути меншим за потужність за завданням і не перевищувати її більше ніж на 5…8%. В іншому разі слід коректувати значення прийнятих діаметра циліндра D та ходу поршня S.
Площа поршня Fп визначається з виразу:
см2
. (4.20)
Визначена за формулою (4.9) середня швидкість поршня уточнюється шляхом підстановки прийнятого значення ходу поршня S. Уточнене значення Wп.ср може відрізнятись від прийнятого у п.4.2 не більше як на 5%:
%, (4.21)
де Wср – прийнята швидкість поршня, м/с.
Якщо перевищує 5%, то слід повернутися до п.4.2, прийняти нове значення Wп.ср і виконати уточнений розрахунок.
Дійсний літраж двигуна Vл
,
л. (4.22)
Номінальний ефективний крутний момент Ме
,
Н∙м. (4.23)
Годинна витрата палива Gт
,
кг/год. (4.24)
Літрова потужність Nл – номінальна потужність, віднесена до літра робочого об’єму двигуна:
,
кВт/л. (4.25)
Питома поршнева потужність двигуна Nп– номінальна потужність, віднесена до 1 дм2 площі поршня:
,
кВт/дм2 . (4.26)
Літрова маса gл – відношення маси незаправленого двигуна до його номінальної потужності:
,
кг/л. (4.27)
Питома маса двигуна gN – відношення маси незаправленого двигуна до його номінальної потужності:
,
кг/кВт. (4.28)
Показники (4.25), (4.26) служать для оцінки ефективності проектованого двигуна та порівняння його з відомими моделями двигунів, для яких вони лежать в межах:
Nл=18…60 кВт/л, Nп=14…48 кВт/дм2 – карбюраторні двигуни;
Nл=7…22 кВт/л, Nп=10…30 кВт/дм2 – дизельні двигуни.
5. Послідовність виконання розрахунків з використанням пеом
В основу методики теплового розрахунку покладена математична модель дійсного циклу ДВЗ, що представляє собою сукупність рівнянь, нерівностей, логічних співвідношень, які пов’язують початкові і вихідні дані з основними розмірами ДВЗ та його техніко-економічними показниками.
Запропонована програма розрахунку
основних розмірів двигуна та його
техніко-економічних показників виконана
в середовищі програмування Exel пакета
Microsoft Office. Для здійснення обчислень
формується база початкових даних (табл.
А), розташованих у послідовності їх
введення в ЕОМ. Обґрунтовані початкові
дані (рис. 4) заносяться у комірки листа
книги теплового розрахунку; координати
комірок вказані у колонці 6 табл. А. П
ісля
заповнення початкових даних для
розрахунку параметрів робочого тіла
вкінці процесу розширення порівнюється
отримане значення похибки зроблених
припущень (комірка Н38) під час встановлення
температури Тr відпрацьованих
газів із допустимим (5%) для інженерних
розрахунків. У разі необхідності
розрахунок повторюють, ввівши корективи
у початкові дані. Аналогічні дії
здійснюють під час встановлення похибки
визначення середньої швидкості поршня
Wп.ср. (комірка Н58). Прийняті
початкові дані (комірки С2 – 30), а також
числові значення шуканих показників
(комірки Н2 – Н64) роздруковуються і
підшиваються у записку. На підставі
отриманих даних оформляється пояснювальна
записка і будуються відповідні графіки.
Розділ роботи завершується порівняльною характеристикою техніко-економічних і питомих показників запропонованого двигуна із сучасним.
