Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Наукові дослідження книга укр нова.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.38 Mб
Скачать

Бінарна шкала для оцінки політичної активності

Ви коли-небудь писали листа до державних установ?

Так

Ні

Ви коли-небудь підписували політичні петиції?

Так

Ні

Ви коли-небудь надавали гроші з політичних міркувань?

Так

Ні

Ви коли-небудь підтримували матеріально кандидата, що претендував на державну посаду?

Так

Ні

Ви коли-небудь писали політичний лист редактору газети чи журналу?

Так

Ні

Ви коли-небудь переконували інших людей змінити їхню думку на виборах?

Так

Ні

Кожний показник шкали є бінарним, і загальне число відповідей «так», даних респондентом (значення від 0 до 6), може бути використано як загальна оцінка політичної активності респондента. Щоб зрозуміти, як ці показники були розроблені, зверніться до підрозділу «Створення шкал». Бінарні шкали можуть використовувати інші показники, такі як працюючий/безробітний, комерційна/державна установа і т.п. Якщо модифікувати показник зайнятості, встановивши більш, ніж два значення (наприклад, працюючий повний день/працюючий неповний день/ безробітний/ пенсіонер), тоді це вже буде не бінарна, а номінальна шкала статусу зайнятості.

Шкала Лікерта. Ця шкала, розроблена Ренсісом Лікертом, є поширеною рейтинговою шкалою для вимірювання порядкових даних у соціальних дослідженнях. Шкала включає показники Лікерта, які є простими твердженнями з декількох слів. Респонденти можуть оцінити, наскільки вони погоджуються чи не погоджуються з кожним із тверджень за п’яти- чи семибальною шкалою, що містить значення від «повністю не погоджуюсь» до «повністю погоджуюсь». Типовим прикладом шкали Лікерта з шести показників (тверджень)є конструкт «робоча самооцінка», що показаний у таблиці 6.3. Шкали Лікерта є такими, що загальний бал може бути сумою значень показників, які обрав респондент.

Таблиця 6.3.

Шкала Лікерта з шести показників для робочої самооцінки

Повні-стю не погод-жуюсь

Скорі-ше не погод-жуюсь

Нейт-раль-но

Скорі-ше погод-жуюсь

Повні-стю погод-жуюсь

Мені подобається моя робота

1

2

3

4

5

Я маю добрі стосунки з моїми колегами

1

2

3

4

5

Я задоволений своїми стосунками з керівниц-твом

1

2

3

4

5

Я можу сказати, що інші працівники раді, що я з ними працюю

1

2

3

4

5

Я можу сказати, що мої колеги мене поважають

1

2

3

4

5

Я думаю, що моя робота корисна

1

2

3

4

5

Показники шкали Лікерта дозволяють більшу деталізацію, ніж бінарні показники, оскільки надають більше опцій для вибору, включаючи нейтральне ставлення респондента. Три або дев’ять опцій (які називаються якорями) також можуть використовуватися, однак важливо мати непарне число опцій, щоб було нейтральне значення. Деякі дослідження використовували «підхід примусового вибору», щоб примусити респондентів погодитися чи не погодитися з твердженнями, однак це не є гарною стратегією, оскільки деякі люди дійсно можуть ставитися нейтрально до певних тверджень, і примусовий вибір не дозволяє їм відзначити своє нейтральне відношення. Ключова характеристика шкали Лікерта полягає в тому, що для різних тверджень існують одні і ті ж опції (від «повністю не погоджуюсь» до «повністю погоджуюсь»). Шкали Лікерта є порядковими, оскільки опції не обов’язково є рівновіддаленими, навіть якщо їх вважають інтервальними.

Шкала семантичного диференціалу. Ця шкала складається з декількох показників, і респондентів просять оцінити своє ставлення до кожного з тверджень, використовуючи різні пари прикметників із полярними значеннями. Наприклад, конструкт «ставлення до національної системи охорони здоров’я» може бути оцінений за чотирма показниками, як показано в табл. 6.4. Як і взагалі для шкал Лікерта, загальний бал може бути сумою балів за індивідуальними показниками. У шкалах Лікерта змінюються твердження, але опції залишаються тими ж самими. У шкалах семантичного диференціалу навпаки, твердження є одним і тим самим, тоді як показники (пари прикметників) змінюються. Уважається, що семантичний диференціал є прекрасною методикою для оцінки ставлення чи думки людей щодо певних об’єктів, подій чи процесів.

Таблиця 6.4.