2.2. Вимірювання конструктів

Теоретичні положення представляють собою зв’язки між абстрактними конструктами. Перевірка теорій (а отже, і теоретичних положень) вимагає точного, правильного та науково обґрунтованого вимірювання конструктів до того, як буде оцінюватися сила зв’язків між ними. Вимірювання означає спеціально проведене спостереження дійсності й становить сутність емпіричного дослідження. Якщо такі конструкти в дослідженнях соціальних наук,як форма власності чи розмір організації легко виміряти, інші конструкти, такі як креативність, інвестиційна привабливість чи інноваційний потенціал оцінити кількісно складніше. У цьому розділі будуть розглянуті процеси концептуалізації та операціоналізації, результатом яких є створення вимірюваних показників таких конструктів.

Концептуалізація

Концептуалізація – це процес мислення, завдяки якому розпливчасті та неточні конструкти (концепти) та їхні складові отримують чіткі й однозначні визначення. Наприклад, ми часто використовуємо термін «креативність», і цей термін викликає певний образ у нашому мозку,однак потрібно докласти зусиль, щоб надати точне визначення цього терміну. Якщо одна організація продукує нові ідеї частіше, ніж інші, то чи можна це трактувати як прояв організаційної креативності? Які ідеї слід враховувати під час оцінки організаційної креативності – будь-які нові ідеї, чи тільки ті, що є корисними з точку зору можливості їх упровадження у вигляді інновацій?Якщо є різні види організаційної креативності, то як можна їх визначити? Чи існують різні рівні креативності, наприклад, висока та низька? Відповіді на ці питання є ключовими для правильного виміру креативності. Процес розуміння того, що треба включати чи не виключати в набір концептів даного конструкту й називається процесом концептуалізації.

Процес концептуалізації особливо важливий, ураховуючи неточність, розпливчатість і суб’єктивність багатьох конструктів, що вживаються в соціальних науках. Визначення таких конструктів базується не на об’єктивних критеріях,а скоріше на загальній узгодженості між ментальними образами (концепціями) цих конструктів.

Визначаючи такі конструкти як креативність чи інноваційний потенціал,потрібно розуміти, що іноді вони не існують у реальному житті або не можуть існувати незалежно, оскільки є творіннями нашого розуму. Наприклад, багато людей не можуть дати точного визначення терміну «інноваційний потенціал», однак у наукових дослідженнях ми прагнемо розглядати цей конструкт як такий, що реально існує. Процес розгляду і вживання ментальних конструктів як реально існуючих називається матеріалізацією,і він є центральним для визначення конструктів та ідентифікації їх вимірюваних показників.

Важливе рішення в концептуалізації конструктів полягає у встановленні того, є вони одновимірними або багатовимірними. Передбачається, що одновимірні конструкти можуть бути виміряні однією величиною. Прикладами є такі прості конструкти, як чистий дохід організації, прибуток до оподаткування тощо. Багатовимірні конструкти складаються з двох і більше складових. Наприклад, якщо академічна успішність учня може бути концептуалізована на основі двох складових – математична та лінгвістична успішність, тоді вона є багатовимірним конструктом. Кожна зі складових, що лежить в основі даного конструкту, може бути оцінена окремо, використовуючи різні тести з математики й мови. Для створення конструкту «академічна успішність» потрібно в подальшому об’єднати бали двох тестів, можливо, надаючи їм різної ваги.

Операціоналізація

Після того, як теоретичний конструкт визначений, постає питання про те, як його виміряти. Операціоналізація стосується процесу розвитку індикаторів, або показників для виміру конструктів. Наприклад, якщо такий «невидимий» теоретичний конструкт, як соціо-економічний статус родини визначається рівнем її доходу, то він може бути операціоналізованим за допомогою індикатора у вигляді питання «яким є ваш річний дохід?». Ураховуючи високий рівень суб’єктивності й неточність, властиву конструктам соціальних наук, ми намагаємося більшість із них оцінювати за допомогою індикаторів. Цей процес дозволяє дослідити тісноту зв’язку між індикаторами як показник їхньої точності (надійності).

Індикатори діють на емпіричному рівні, на відміну від конструктів, які концептуалізуються на теоретичному рівні. Комбінація індикаторів, яка на емпіричному рівні представляє певний конструкт, називається змінною. Як відзначалося в попередньому розділі, змінні можуть бути незалежними, залежними, модераторами чи посередниками, залежно від того, яку роль вони відіграють у дослідженні. Кожний індикатор може мати декілька рівнів (атрибутів), і кожний рівень має певне значення. Наприклад, показник «стать» може мати два рівні: жінки та чоловіки. Аналогічно шкала задоволення споживачів може бути сконструйована таким чином, щоб мати п’ять рівнів: «повністю незадоволений», «скоріше незадоволений», «нейтрально», «скоріше задоволений» і «повністю задоволений». Значення рівнів можуть бути кількісними (числовими) або якісними (нечисловими). Кількісні дані можна аналізувати, використовуючи методики кількісного аналізу даних (наприклад, регресія), тоді як аналіз якісних даних вимагає застосування відповідних методик (наприклад, кодування). Багато показників у дослідженнях соціальних наук є якісними, навіть якщо представлені в числовому вигляді. Наприклад, можна розробити індикатор задоволеності споживачів із п’ятьма рівнями: «повністю незадоволений», «скоріше незадоволений», «нейтрально», «скоріше задоволений» і «повністю задоволений», а потім присвоїти п’ятьом рівням числа від 1 до 5 відповідно, що дозволяє потім застосувати складні статистичні інструменти для кількісного аналізу даних. Однак важливо розуміти, що цифри є тільки позначками, пов’язаними з персональними оцінками споживачами їхньої задоволеності, і показник, що лежить в основі конструкту, все ще є якісним, хоча й представлений числом.

Індикатори можуть бути рефлективними або формативними. Рефлективний індикатор є величиною, що «відображає» конструкт, який лежить в його основі. Наприклад, якщо інтелектуальний потенціал визначити як знання організації, що здатні створювати нову вартість, тоді прибуток, отриманий від застосування знань, може слугувати рефлективним індикатором інтелектуального капіталу. Формативний індикатор – це величина, що «формує», або робить свій внесок у конструкт, який лежить в його основі. Такі індикатори можуть представляти різні складові досліджуваного конструкта. Наприклад, якщо інтелектуальний капітал визначений як сукупність людського й споживчого капіталу, тоді індикатори, що обираються для виміру кожної із складових інтелектуального капіталу, будуть формативними. Одновимірні конструкти можуть вимірюватися з використанням рефлективних індикаторів, тоді як багатовимірні конструкти можуть вимірюватися як комбінація багатьох складових, хоча кожна з цих складових може вимірюватися за допомогою одного чи багатьох рефлективних індикаторів.

Рівні вимірювання

Першочергове рішення, яке потрібно зробити для операціоналізації конструкта, полягає у визначенні рівня вимірювання. Рівні вимірювання, які також називають рейтинговими шкалами, відносяться до значень, які може приймати індикатор (хоча нічого не говорить власне про сам індикатор). Наприклад, чоловіки і жінки (Ч і Ж, або 1 і 2) є двома рівнями індикатора «стать». У визначній роботі, названій «Про теорії шкал у вимірюванні», яка була опублікована в журналі «Science» у 1946 р., психолог Стенлі Сміт Стівенс визначив чотири загальні типи рейтингових шкал для вимірювання в наукових дослідженнях: номінальну, порядкову, інтервальну та шкалу відношень. Статистичні властивості цих шкал показані в табл. 6.1.

Номінальні шкали, які також називають категоріальними, вимірюють категоріальні дані. Ці шкал використовують для показників чи індикаторів, які мають взаємовиключні рівні (атрибути). Приклад включає галузь економіки (промисловість, сільське господарство, фінанси тощо), форма власності підприємства(державне, приватне, публічне тощо). Якщо ми надамо номери кожному рівню, наприклад, 1 – промисловість, 2 – сільське господарство, 3 – фінанси і т.п., ці номери фактично не означають числових співвідношень між групами і можуть бути замінені на інші позначення: П – промисловість, С – сільське господарство,Ф – фінанси. Номінальні шкали надають назви або позначення різним значенням рівнів. Можливою оцінкою центральної тенденції для номінальних шкал є лише мода. Середнє чи медіана не можуть бути використані. Статистика, що може бути використана – це Хі-квадрат і розподіл частот. Єдина можлива трансформація «1 до 1» (рівність) (наприклад, 1 – чоловіки, 2 – жінки).

Таблиця 6.1.