- •Наука як система знань
- •Форми розвитку наукового знання
- •1.3. Парадигми соціально-економічних досліджень
- •1.4. Теорії в наукових дослідженнях
- •2.1. Дизайн наукового дослідження
- •2.2. Вимірювання конструктів
- •Статистичні властивості рейтингових шкал
- •Бінарна шкала для оцінки політичної активності
- •Шкала семантичного диференціалу для оцінки ставлення до національної системи охорони здоров’я
- •Шкала Гуттмана з п’яти показників для оцінки ставлення до іммігрантів
- •Матриця впорядкованихрейтингів для шкали Гуттмана
- •2.3. Надійність і валідність шкал
- •Парний кореляційний аналіз для оцінки конвергентної і дискримінантноївалідності
- •Пошуковий факторний аналіз для конвергентної та дискримінантноївалідності
- •2.4. Формування вибірок
- •2.5. Анкетне дослідження
- •2.6. Експериментальне дослідження
- •2.7. Кейс-дослідження
- •2.8. Інтерпретативне дослідження
- •3.1. Якісний аналіз
- •3.2. Кількісний аналіз: описова статистика
- •Приклад крос-таблиці
- •3.3. Кількісний аналіз: пояснювальна статистика
Матриця впорядкованихрейтингів для шкали Гуттмана
Респон-дент |
Показ-ник 12 |
Показ-ник 5 |
Показ-ник 3 |
Показ- ник 22 |
Показ- ник 8 |
Показ- ник 7 |
… |
29 |
Y |
Y |
Y |
Y |
Y |
Y |
|
7 |
Y |
Y |
Y |
- |
- |
- |
|
15 |
Y |
Y |
Y |
Y |
- |
- |
|
3 |
Y |
Y |
Y |
Y |
- |
- |
|
32 |
Y |
Y |
Y |
- |
- |
- |
|
4 |
Y |
Y |
- |
Y |
- |
- |
|
5 |
Y |
Y |
- |
- |
- |
- |
|
23 |
Y |
Y |
- |
- |
- |
- |
|
11 |
Y |
- |
- |
Y |
- |
- |
|
Yозначає винятки, що не дозволяють матриці стати повністю кумулятивною |
|||||||
Індекси
Індекс – це об’єднаний бал, що зроблений на основі агрегованих оцінок декількох конструктів (які називаються компонентами) за певними правилами та формулами. Від шкал індекси відрізняються тим, що, хоча шкали також є агрегованими оцінками, вони вимірюють різні складові одного конструкту або один і той же конструкт. Добре відомий приклад індексу – це індекс споживчих цін (ІСЦ). ІСЦ є мірою того, скільки споживачі повинні платити за товари та послуги загалом. Він ділиться на вісім головних категорій (їжа і напої, житло, одяг, транспорт, медичне обслуговування, оздоровлення, освіта і комунікації, інші товари та послуги), які у свою чергу діляться на більш ніж 200 менших показників. Кожний місяць держслужбовці надають інформацію про поточні ціни на тисячі видів товарів і послуг. За складною схемою зважування, що враховує розташування й можливість купівлі кожного найменування, ці ціни об’єднуються аналітиками, на основі яких за певними правилами та формулами розраховують загальний індекс цін.
Інший приклад індексу – це соціо-економічний статус (СЕС), який також називається соціо-економічним індексом Дункана. Цей індекс є комбінацією трьох конструктів: дохід, освіта та професія. Дохід вимірюється в грошових одиницях, освіта – у роках або отриманих наукових ступенях, а професія класифікується в категорії, або рівні за статусом. Ці дуже різні оцінки об’єднуються для створення загального СЕС із використанням зваженої комбінації «професійна освіта» (відсоток людей у професії, що мають один і більше років навчання в коледжі) і професійний дохід (відсоток людей у професії, які заробляють більш, ніж певний річний дохід). Однак розрахунок індексу СЕС породив критику й неоднозначно сприймається в колах науковців.
Процес створення індексу аналогічний до створення шкали. По-перше, даються визначення індексу та його складових. Хоча це виглядає просто, однак може бути багато розходжень у думках експертів стосовно того, які компоненти (конструкти) потрібно включати в індекс. Наприклад, в індексі СЕС, якщо дохід корелює з освітою і професією, то чи треба включати лише одну складову, або всі три? Аналіз літератури, використання теорій і спілкування з експертами та ключовими стейкхолдерами може допомогти у вирішенні цього питання. Наступним кроком є операціоналізація і вимір кожної складової. Зокрема, як категоризувати професії, особливо якщо деякі з них значно змінилися з часом (наприклад, до виникнення Інтернету не було веб-розробників). Потім потрібно створити правило чи формулу для розрахунку значення індексу. У цьому процесі дуже важко уникнути суб’єктивності. І, нарешті, необхідно валідизувати бали індексу, спираючись на існуючі чи нові дані.
Хоча індекси і шкали мають результатом єдине цифрове значення, що представляє досліджуваний конструкт, між ними є багато відмінностей. По-перше, індекси часто включають складові, що значно відрізняються між собою (як, наприклад, дохід,освіта і професії в індексі СЕС), і оцінюються по-різному. При цьому, шкали зазвичай включають набір подібних показників, що використовують однакову рейтингову шкалу (як, наприклад, 5-бальну шкалу Лікерта). По-друге, індекси часто об’єднують значення, які можуть бути об’єктивно оцінені (ціни, дохід і т.п.), тоді як шкали розробляються для оцінки суб’єктивних чи атрибутивних конструктів (ставлення,упередженість і т.п.) Деякі науковці вважають, що сутність методології розроблення шкал робить їх відмінними від індексів, хоча методологія розроблення індексів може бути не менш складною. У будь-якому разі, індекси та шкали є важливими інструментами в дослідженнях соціологічних наук.
Типології
Шкали й індекси генерують порядкові оцінки одновимірних конструктів. Однак іноді дослідники хочуть об’єднати величини двох чи більше конструктів, щоб створити набір категорій чи типів, який називається типологією. На відміну від шкал та індексів, типології є багатовимірними і включають лише номінальні змінні. Прикладом типології є класифікація товарів фірми за матрицею Бостонської групи на такі групи: «важкі діти», «зірки», «дійні корови» та «собаки», інший приклад –рівні навченості людей за класифікацією Блума.
