Тема 5. Закони та принципи побудови ефективної системи адміністративного менеджменту План лекції

5.1. Загальні (об’єктивні) закони управління.

5.2. Приватні (суб’єктивні) закони управління.

5.3. Спеціальні закони управління.

5.4. Загальні принципи управління.

5.5. Приватні принципи управління.

5.6. Спеціальні принципи управління.

 Література

Основна: 3, 4, 6.

Додаткова: 8, 12, 13, 17, 23.

Інтернет-джерела: 27, 30, 34.

Ключові слова: закони управління, принципи управління, загальні закони управління, приватні закони управління, спеціальні закони управління, загальні принципи управління, приватні принципи управління, спеціальні принципи управління.

5.1. Загальні (об’єктивні) закони управління

З



акон – це залежність, яка або зафіксована в законодавчих документах, або є загальноприйнятою для великої групи людей, або має визнання і підтримку авторитетних учених.

З





наукової точки зору законом можна вважати "необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами в природі та суспільстві”.

Закони управління являють собою встановлені теоретичним або емпіричним способами логічно обґрунтовані залежності між цілями управлінської діяльності та методами їх досягнення.





5.2. Приватні (суб’єктивні) закони управління

Д



о приватних законів, що стосуються керуючої підсистеми, належать:

• закон зміни функцій управління;

• закон скорочення числа ступенів управління;

• закон концентрації функцій управління;

• закон поширення і контролю;

• закон синергії;

• з

  

  акон самозбереження;

• закон розвитку;

• закон інформованості-впорядкованості;

• закон єдності аналізу і синтезу;

• закон композиції і пропорційності.





5.3. Спеціальні закони управління

С



пеціальні закони управління являють собою закони, які не пов'язані безпосередньо з управлінням, але здатні зробити значний вплив на результати діяльності організації.

До спеціальних законів відносяться економічні, юридичні, соціальні, інші закони, серед яких:

• закон зростаючих витрат;

• закон попиту і пропозиції;

• закон спадаючої віддачі;

• закон спадаючої граничної корисності.

