- •Коледж транспорту та комп'ютерних технологій Чернігівського національного технологічного університету
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми Самостійна робота
- •5.03050401 «Економіка підприємства»
- •5.05070205 «Обслуговування та ремонт електроустаткування
- •2.1 Витяг із робочої програми Самостійна робота
- •5.05090101 «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв»
- •2.2 Витяг із робочої програми Самостійна робота
- •5.05010201 «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»
- •2.3 Витяг із робочої програми Самостійна робота
- •5. 05010101 «Обслуговування програмних систем і комплексів»
- •2.4 Витяг із робочої програми Самостійна робота
- •5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
- •3 Зміст самостійних робіт Самостійна робота № 1 (2 год.)
- •Самостійна робота №2 (2 год.)
- •Самостійна робота № 3 (2 год.)
- •Самостійна робота № 4 (2 год.)
- •Самостійна робота № 5 (2 год.)
- •Самостійна робота № 6 (2 год.)
- •Самостійна робота № 7 (2 год.)
- •Самостійна робота № 8 (2 год.)
- •Самостійна робота № 9 (2 год.)
- •Самостійна робота № 10 (4 год.)
- •Самостійна робота № 11 (4 год.)
- •Додаток 1
- •10 Уявних експериментів сучасної філософії, про які писали мислителі в останні десятиліття
- •Додаток 2
- •Даоська притча про судження
- •Дзен-буддійська притча про розуміння
- •Виконання бажань
- •Притча про марнославство
Самостійна робота № 9 (2 год.)
Тема: Філософський аналіз суспільства
Мета: ознайомитись з філософським визначенням суспільства, розглянути історію філософського вивчення суспільства та держави
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:
1 Губин В. І. Основи філософії: навч. посіб. для ВНЗ / В. І. Губин. – К.: Академія, 2007. – с. 351 – 365.
2 Подольська Є.А. Філософія: підруч. для студ. ВНЗ / Є. А. Подольська. – К.: Альма матер, 2007. – с. 385 – 412.
ПЛАН
1 Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства
2 Суспільство як цілісна система
ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Суспільство – одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. Тому поняття "суспільство", "суспільне", "соціальне", "соціум" широко поширені. На сьогодні поняття "суспільство" вживається у різних значеннях у філософській, історичній та соціологічній літературі:
Суспільство як окреме суспільство, як самостійна одиниця історичного розвитку (суспільство Стародавнього Єгипту чи Афін, середньовічної Флоренції, сучасної України, Польщі чи Німеччини). Кожне таке суспільство є єдиною, притаманною лише йому системою суспільних відносин, розвивається відносності незалежно від інших суспільств або ж, як часто пишуть, є "соціальним організмом". Та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів (у цьому значенні вживається, наприклад, поняття "європейське суспільство").
Суспільство певного типу (первісне, феодальне, індустріальне чи постіндустріальне, інформаційне).
Насамкінець, як сукупність усіх соціальних організмів, що існували й існують на земній кулі, тобто людство в цілому. Ще в ХІХ ст. виникла наука соціологія, яка мала за мету дослідження суспільства. Її засновник О.Конт вважав соціологію “соціальною фізикою”.
Необхідно розрізняти філософський та загальносоціологічний підходи до вивчення суспільства. Соціологію в основному цікавить те, що позначається терміном соціальна структура. Філософія акцентує увагу на таких поняттях, як мета, рушійні сили, смисл і спрямованість історичного процесу. Філософський смисл поняття суспільства полягає в визначенні специфіки типа зв’язків індивідів в єдине ціле. Основні ознаки суспільства: спільні територія, законодавча база, система влади, історія, культура, ідентичність, саморегуляція і саморозвиток (здатність підтримувати і відновлювати внутрішні взаємозв’язки, забезпечувати стійкість соціальних утворень), автономність.(суспільство здатне без втручання зовнішніх сил створити для людей такі форми організації та умови їх життя, які необхідні для задоволення їхніх нагальних життєвих потреб та самореалізації). Суспільство як цілісна система має свою структуру, яка складається з чотирьох підсистем, які взаємодіють одна з одною: економічну,політичну, соціальну та духовну (культура, релігія, наука, освіта). Кожна підсистема складається, у свою чергу, зі своїх власних блоків і елементів, які виконують свої функції цілісного соціального організму. Зауважимо, що у суспільстві немає домінуючих сфер. Кожна з них справляє рівний вплив на інші. Історію людства можна класифікувати через певну кількість базових типів суспільств. Будь-яка класифікація не може охопити всі ознаки суспільства. Тому існує декілька типологій, найпоширенішими з яких є три: стадіальна, формаційна та цивілізаційна. Найпоширенішою та найновішою є стадіальна. Вона виникла у другій половині ХХ ст. Згідно неї, суспільство у своєму розвитку проходить три стадії, які і визначають три типи суспільств: традиційне (аграрне, доіндустріальне, домодерне), індустріальне (модерне) та постіндустріальне (інформаційне, постмодерне). Для першої стадії характерне переважання сільського господарства, для другої – промисловість, для третьої – сфера послуг, знання та досвід людини, а на промисловому виробництві – передові технології, тобто інформація. В основі цієї типології лежить критерій способу здобуття засобів існування. Найдавніший з них – полювання та збирання. Відповідно виділяють суспільство первісних мисливців та збирачів. Цей період в людській історії називають протосуспільством. На зміну протосуспільству приходитьтрадиційне або доіндустріальне аграрне суспільство. Із полювання виникає скотарство (тваринництво), із збирання – городництво, а потім землеробство. Із хліборобством пов’язують зародження держави, міста, класів, писемності, торгівлі, воєнної організації, комунікацій. Це суспільство з малорухомими соціальними інститутами, з таким способом соціокультурної регуляції. який базується на традиції. Основа – сільське господарство, з церквою та армією, як головними інститутами. Індустріальне суспільство народилося у 18-му ст. і є дитям двох революцій – економічної і політичної. Під економічною мається на увазі Велика індустріальна революція в Англії, яка змінила спосіб виробництва, а під політичною – Велика французька революція. Індустріалізм пов’язаний з використанням наукових знань, нових джерел енергії. Основа суспільства – промисловість. Супутником індустріалізації є урбанізація – зростання долі міського населення і поширення міського способу життя на всі верстви населення. На сьогодні в сільському господарстві США зайнято 5% населення, Німеччини – 10%, Японії – 15%. У 1970-х рр. на зміну індустріальному у розвинутих країнах світу приходить постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Товарна економіка перетворюється в обслуговуючу, а сфера послуг починає переважати сферу виробництва. Змінюється соціальна структура: класовий поділ поступається місцем професійному. Різницю стартових умов соціального просування визначають вже не расові, етнічні, статеві, вікові відмінності, а освіта, досвід, майстерність, талант людини. Головну роль відіграють наука і технологія. Індустріальне суспільство можна визначити кількістю вироблених товарів, а постіндустріальне – умінням виробляти і передавати інформацію. Розумовий капітал (освіта) є основним в інформаційному суспільстві. Отже, постає питання безперервної освіти та самовдосконалення. Цивілізаційна типологія, представниками якої прийнято називати передусім німецького філософа Освальда Шпенглера та англійського історика і соціолога Арнольда Тойнбі, основним критерієм визначає культуру. Цивілізація – 1) світові цивілізації – етап в історії людства, що характеризується певним рівнем потреб, здібностей, знань, навичок та інтересів людини, технологічним й економічним способом виробництва, устроєм політичних і суспільних відносин, рівнем розвитку духовного відтворення; 2) локальні цивілізації відбивають культурно-історичні, етнічні, релігійні, економіко-географічні особливості окремої країни, групи країн, етносів, пов’язаних загальною долею, що відображають так чи інакше ритм суспільного прогресу. О. Шпенглер виділяв вісім культурно-історичних типів або цивілізацій: єгипетську, індійську, вавилонську, китайську, греко-римську, візантійсько-аравійську, російсько-сибірську і культуру майя. Кожен з названих типів культур унікальний, своєрідний, підпорядкований внутрішнім законам і, разом з тим, проходить одні й ті ж стадії народження, висхідного розвитку, а потім поступової деградації та загибелі. Щось подібне ми знаходимо в А. Тойнбі, в якого виникнення й розвиток будь-якої цивілізації зумовлені діяльністю мислячої еліти (верхівки суспільства), яка розпоряджається національним багатством та всіма іншими людьми. А простий народ у нього виступає у ролі внутрішнього варвара, який своїми діями руйнує сучасну цивілізацію. Протягом трьох десятиліть Тойнбі неодноразово переглядав деякі деталі своєї концепції. У першому варіанті він нараховував 21 цивілізацію, пізніше скоротив їх число до 13, викресливши деякі слаборозвинуті цивілізації. А в кінці свого життєвого шляху Тойнбі зберіг лише п’ять основних, з його точки зору, цивілізацій – китайську, індійську, ісламську, російську і західну. Всі вони, крім західної, знаходяться у стані занепаду і рухаються до своєї загибелі. А західну цивілізацію, на його думку, ще можна врятувати за допомогою оновленого християнства.
ЗАВДАННЯ
1 Скласти конспект за питаннями плану
2 Підготуватися до обговорення таких питань:
- як ви розумієте поняття «суспільство»;
- які ознаки характерні будь-якому суспільству?
- які підходи до розуміння суспільства вам відомі?
- що таке цивлілізація?
- схарактеризуйте цивілізаційний підхід до розуміння суспільства;
- як розглядав суспільство та цивілізацію О. Шпенглер?
- як розглядав суспільство та цивілізацію А. Тойнбі?
3 Занести до філософського словника визначення наступних понять:
- суспільство;
- цивілізація;
- інформаційне суспільство.
4 Підготувати доповіді на тему:
- «Філософський погляд на теорію суспільного договору»;
- «Цивілізаційний підхід А. Тойнбі»;
- «Концепція цивілізації О. Шпенглера»;
- «Чи може людина бути абсолютно вільною у суспільстві?».
ФОРМА КОНТРОЛЮ
- перевірка конспектів;
- перевірка доповідей.
ВИКЛАДАЧ – Дедович Д. В.
