1. Поняття і завдання криміналістичного моделювання

Модель - це інший об'єкт, не той же самий, що оригінал, це - інша система, що відбиває лише ту або іншу міру подібності з оригіналом. Дослідження об'єктів пізнання на їхніх моделях називається моделюванням. Вивчення моделі подає нову інформацію про оригінал, що іншим способом не може бути отримана, що й дозволяє в остаточному підсумку пізнати його.

Криміналістична модель являє собою штучно створену систему, що відтворює з певним ступенем подібності замінний нею об'єкт, вивчення й перевірка якої дозволяє одержати нові знання про оригінал і використати їх для рішення пошукових, пізнавальних, розпізнавальних, управлінських і інших завдань у кримінальному процесі, а також у наукових криміналістичних дослідженнях.

Криміналістичне моделювання сприяє:

- криміналістичній діагностиці ознак злочинів, наявності в ньому ознак конкретного складу злочину, правильної кримінально-правової кваліфікації діяння:

- обмеження злочинів від інших суспільно небезпечних діянь;

- виявленню й установленню подій, досліджуваних у карному процесі (виявленню й викриттю осіб, що зникли з місця події після вчиненого ними правопорушення; установленню особистості невпізнаного трупа; виявленню потерпілих і свідків, місцезнаходження яких невідомо);

- розшуку викраденого майна, предметів, використаних при здійсненні суспільно небезпечних діянь;

- установленню подій, які передували, супроводжували суспільно небезпечному діянню;

- установленню цілей, мотивів, обстановки, механізму злочинного й іншого видів поводження різних осіб, утворених при цьому слідів;

- установленню походження й зв'язку між фактами, їх тимчасової й просторової характеристик, усуненню протиріч між фактами;

- визначенню напрямку пошуково-пізнавальної діяльності, організаційних, управлінських завдань, засобів, шляхів і методів їхніх рішень.

2. Матеріальні й умовні, ретроспективи моделі

Криміналістичні моделі підрозділяються на:

1) матеріальні;

2) уявні (ідеальні).

До матеріальних відносяться спеціально створювані криміналістичні системи (конструкції, предмети), а також відібрані для використання замість справжніх зразки-оригінали предметів, що випускаються в серійному варіанті.

Виділяються дві групи моделей :

1) просторово-подібні:

2) фізично-подібні.

Моделі першої групи (макети, муляжі, зліпки й т.д. ) відтворюють у натурі просторові властивості й відносини об'єктів .У цю же групу входять так звані криміналістичні реконструкції - комплексні матеріальні відтворення або відтворення яких-небудь підсистем, сторін пізнаваних подій (місця події, окремих обставин ) по їхніх слідах.

Матеріальні моделі другої групи у них у першу чергу відображаються динаміка досліджуваних процесів і явища, властивості, що припускають однаковість, подібність фізичної природи, тотожність законів руху.

Матеріальні моделі використаються для криміналістичного аналізу шуканих, пізнаваних об'єктів, побудови версій за результатами аналізу, розробки програм по перевірці версій.

Вони також використаються при проведенні окремих слідчих дій (наприклад, шляхом пред'явлення для огляду допитуваному), тих або інших комплексів слідчих і інших дій.

Існують три види уявних моделей:

1) моделі предметів і подій минулого (наприклад, подій, які раніше сприймала яка-небудь людина, із приводу яких він дає показання під час його допиту);

2) моделі предметів і подій сьогодення (наприклад, подання слідчого про те, що може відбуватися в сусідньому кабінеті під час допиту, що виробляється його колегою по слідчій бригаді);

3) моделі предметів і подій майбутнього (наприклад, подання слідчого про те, що йому має бути зробити наступного дня ).

При побудові уявних моделей використаються різні по характері знання. По цій підставі виділяються моделі, що містять:

1) тільки позитивне (достовірне) знання;

2) тільки можливе знання;

3) і позитивне (про якісь ознаки об'єкта), і можливе (про інші ознаки) знання.

Уявна модель може бути матеріалізована у вигляді схеми, малюнка, макета, формули, креслення, опису. Важливою особливістю уявної моделі, як форми мислення, є її властивість бути аналогом ще непізнаних обставин, схованих зв'язків, невиявлених відносин. Це не виходить, що зазначена модель не може відбивати вже встановлений факт, подія, обставина. Моделі, що містять достовірне, позитивне знання, займають важливе місце в структурі мислення суб'єктів пошуково-пізнавальної діяльності.

Виступаючи як підсумок, результату пізнання в рамках закінченого циклу зазначеної діяльності, вони відіграють проміжну роль між заключним етапом і тими правовими рішеннями, які приймаються в цьому зв'язку й відбиваються в документах (про порушення кримінальної справи, про завершення провадження в справі й пред'явленні зібраних матеріалів для ознайомлення обвинувачуваному, потерпілому, про складання обвинувального висновку й направлення справи в суд для розгляду ).

У той же час моделі, що містять позитивне знання, побудовані на початковому й проміжному етапах пошуково-пізнавальної діяльності, виступають як засіб пізнання інших, невідомих на даний момент обставин, рішення інших її завдань.

У цій же якості виступають і моделі, що містять тільки можливе знання, що є в перевірці (гіпотези, версії), а також комбіновані уявні моделі, у які включені можливе знання про одних ознаки об'єкта й позитивне знання про інші його сторони.

Як і матеріальні, уявні моделі можуть класифікуватися по різних підставах:

1) по видах моделюючих об'єктів (моделі подій і моделі предметів);

2) по ступені абстрактності (моделі конкретних, єдиних у своєму роді об'єктів і типові узагальнені моделі певних груп населення, фактів, подій і т.п. );

3) по обсязі відбиття об'єкта (моделі об'єкта в цілому й моделі яких-небудь його частин, сторін, ознак);

4) по меті використання (моделі пошукові, ілюстративні, дидактичні, ідентифікаційні й т.п. );

5) по сфері побудови й використання (моделі наукові, моделі практичні).