2. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації

Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства – його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає у політико-юридичній сфері й перехідний тип держави, зорієнтованої на соціальну демократію.

Держава соціально-демократичної орієнтації - це органі-і політичної влади більшості населення у суспільстві з різноманітними формами приватної та суспільної власності на засоби виробництва, яка постійно поліпшує умови для здійснення основоположних прав людини, та інших суб’єктів на засадах свободи, справедливості й солідарності.

Соціально-демократичне спрямування такої держави знаходить прояв у тому, що вона:

1) створює для всіх громадян рівні можливості участі у приватизації значної частини засобів виробництва та іншого майна, активно стимулює цей процес;

2) послаблює відчуження людини від управління суспільством, надаючи їй можливість впливати на вироблення й здійснення державної політики через участь у загальних виборах, референдумах, діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань;

3) не тільки зберігає права, які були раніше здобуті у політичній боротьбі, але й розширює 'їх зміст і обсяг;

4) є безпосереднім учасником і організатором суспільного ви робництва, будучи власником важливої частини сучасних засобів виробництва;

5) бере безпосередню участ... у розподілі матеріальних благ через систему пенсій, соціальних допомог, прагнучи забезпечити достатній рівень життя всім громадянам;

6) розширює сферу виконання загальносоціальних функцій, що здійснюються в інтересах усього суспільства і питома вага яких в усій державній діяльності помітно зростає;

7) користується підтримкою більшої частини населення країни;

8) проводить миролюбну зовнішню політику, бере дедалі ширшу участь у розв'язанні глобальних, тобто загальнолюдських, проблем - екологічних, енергетичних тощо.

За сучасних умов можна вирізнити два основні різновиди держав такого типу:

а) держави, що існують у промислово розвинутих країнах соціально орієнтованого капіталізму;

б) держави, що існують у країнах, які переходять від соціалістичного суспільства до громадянського суспільства з соціально орієнтованою економікою та перетворюються з тоталітаризованої організації влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (зокрема, колишні радянські республіки та історично аналогічні їм держави).

3. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації

У гуманітарній сфері:

Завдання: забезпечити кожній людині гідний рівень життя на засадах свободи, справедливості і солідарності.

функції:

1) гуманітарна (забезпечення, охорона і захист основоположних прав людини);

2) екологічна (охорона природного довкілля);

3) соціальна (охорона і відновлення здоров'я людей, соціальним захист);

4) культурно-виховна (освіта, виховання, розвиток культури тощо),

В економічній сфері:

Завдання: сприяти формуванню соціально орієнтованої ефективної ринкової економіки.

Функції:

1) господарсько-стимулююча (створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання й захисту різних форм власності на засоби виробництва);

2) господарсько-організаторська (програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об’єктами державної власності);

3) науково-організаторська (організація і стимулювання наукових досліджень).

У політичній сфері;

Завдання: створювати умови для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто сприяти безперешкодному волевиявленню більшості народу в умовах вільної діяльності різноманітних громадських об'єднань.

Функції:

1) створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань (демократизаторська функція);

2) забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності "титульної" та всіх інших націй, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функція);

3) охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція).

4). Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації

У гуманітарній сфері:

1) участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини (гуманітарна функція);

2) допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, економічних та інших кризових ситуацій) (соціальна функція);

3) участь у захисті природного довкілля (екологічна функція);

4) участь у міжнародному культурному співробітництві (культурна функція).

В економічній сфері:

1) участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і послуг (економіко-координаційна функція);

2) участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо) (економіко-глобалізаційна функція).

У політичній сфері:

І) організація й розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права (міжнародно-договірна функція);

2) захист своєї країни від іноземного нападу, від анексії (захисті функція);

3) участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети (миротворча функція);

4) участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку, зокрема з тероризмом (охоронна функція).

Схожість або збіг основних внутрішніх функцій багатьох існуючих нині держав свідчить про помітне зближення їх соціальної сутності, про посилення взаємозалежності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумовлену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні надто серйозних глобальних проблем.