- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
- •Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Історична зміна предмета філософії.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії.
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон та Арістотель.
- •Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.
- •Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
- •Вихідні ідеї східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.
- •Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта
- •Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •Б. Спіноза та г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки
- •І.Кант - засновник німецької класичної філософії
- •Філософія й.Г. Фіхте та ф. Шеллінга
- •Філософія г. Гегеля
- •Особливості філософії л. Фейєрбаха
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
- •Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті
- •Вихідні ідеї філософії ф.Ніцше
- •Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм
- •Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм
- •Вихідні ідеї феноменологічної філософії.
- •Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст.
- •Психоаналітична концепція з.Фрейда; ідеї неофрейдизму.
- •Персоналізм як напрям антропологічної філософії XX ст.
- •Ідеї культурології у філософії XX ст.
- •Структуралізм
- •Релігійна філософія XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості розвитку філософської думки Київської Русі; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела
- •Філософія Відродження в Україні.
- •Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •Філософські ідеї Григорія Сковороди
- •Українська філософія початку XIX ст.
- •Українська університетська філософія XIX ст.
- •Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах
- •Українська філософія XX ст.
- •Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Особливості некласичного розуміння буття
- •Специфіка людського буття. Буття і мислення
- •Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття пізнання, його чинників та складових
- •Види пізнання та їх взаємозв'язок
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини у пізнанні
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблема свідомості у філософії
- •Філософські вчення про походження свідомості
- •Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація
- •Структура свідомості. Самосвідомість
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблематичність людського буття
- •Проблема походження людини
- •Поняття "індивід - особа - особистість".
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття культури та її суттєві ознаки
- •Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації
- •Національні культури та світова культура. Культура та людина
- •Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Предмет, особливості та завдання філософії історії
- •Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії
- •Проблема спрямування історичного процесу
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції
- •Поняття та особливості соціальних якостей
- •Суспільство як система
- •Людина і суспільство
- •Основна література:
- •Хрестоматії, антології:
- •Додаткова література:
- •Тема 16: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Першоджерела
Тематичний план (філософія)
(для заочної форми навчання)
Вступ. Філософія як наука і тип світогляду
Розділ 1. Історія філософії.
1.1. Антична філософія
1.2. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження
1.3. Філософія Нового Часу і Просвітництва
1.4. Класична німецька філософія
1.5. Сучасна зарубіжна філософія
1.6. Українська філософія
Розділ 2. Теоретична філософія
2.1. Гносеологія (філософія пізнання)
2.2. Онтологія (філософія буття)
2.3. Свідомість
2.4. Антропологія (філософія людини)
2.5. Аксіологія (філософія цінностей)
2.7. Філософія культури, цивілізація
2.8. Філософія суспільства та історії
2.9. Філософія економіки
Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
Мета: ознайомити студентів з основами філософських знань, що передбачає розуміння сенсу поняття «світогляд» і знання його типології, з’ясування зв’язку між світоглядом і філософією. Розуміти специфіку філософського знання, його відмінність від природничо-математичних наук, специфіку як соціально-гуманітарного знання. Важливим завданням курсу є усвідомлення головних проблем та структури філософського знання. Для реалізації цих завдань студент має усвідомити функції філософського мислення.
Основні поняття: філософія, філософствування, мудрість, дискурс, праксис, світогляд, світовідчуття, світорозуміння, світосприйняття, типи світогляду, наука, релігія, міф, ідеологія, метафізика, онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, логіка, рефлексія, соціальна філософія, етика, методи філософії, предмет філософії, функції філософії, категорії філософії.
План лекції:
Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
Наукова картина світу. Структура наук.
Специфіка філософського освоєння світу.
Методи та функції філософії.
Семінар: Специфіка філософського освоєння світу
Поняття і типологія світогляду.
Світогляд і філософія.
Проблема взаємодії філософії з наукою та ідеологією.
Головні проблеми та структура філософського знання.
Характерні риси, методи та функції філософії.
Методичні рекомендації до семінару:
Готуючись до першого питання необхідно усвідомити, що людина має три основні типи відношення людини до світу: пізнавальний, оцінювальний та практичний, які формують знання (гіпотези, концепції, теорії), цінності (вірування, ідеали) та практичні настанови (норми та закони). Цілісна єдність знань, вірувань, ідеалів та норм утворює світогляд людини. Зверніть увагу, що світогляд має наступні рівні практичний (буденний), духовно-практичний (міф, релігія, мистецтво) та теоретичний (філософія, наука). Відповідно, можна виділити три історичні форми світогляду: міфологічний, релігійний, науковий та філософський. Варто розрізняти міф і міфологічний світогляд, релігію і релігійний світогляд, науку і філософію та відповідні їм світогляди. Міфологічний світогляд продукує фантастичні уявлення про світ. Міф породжує картину світу в якій дійсність постає єдністю природного і соціального, земного і божественного, індивідуального і колективного. В межах міфологічного світогляду домінує колективна форма свідомості, вставнолюється приорітет родової моралі над індивідуальною. Релігійний світогляд основується на вірі в існування надприродних духовних істот і сутностей. Фантастичні міфологічні образи богів, в релігії змінюються вимогами надприродного одкровення, яке виявляється в священних текстах та традиції. В релігії вперше виникає індивідуальна моральна відповідальність за вчинки, гарантом справедливого суду яких виступає Бог-Суддя.
Окремо треба охарактеризувати філософію як духовно-практичний феномен. Вона постає єдністю мудрого життя (праксису) та теоретичного вчення (дискурсу). Хоча філософія є теоретичним вченням про всезагальне, і навіть претендує на статус науки, вона базується на світоглядних засадах. Цими засадами виступають інтуїції філософа, культурні апріорі, теоретичним розвитоком яких і є філософія. Світоглядний і гуманістичний потенціал філософії визначається тим, що проблематика філософії визначається колом тем «людина − світ».
Філософія багатогранна і має чимало культурних форм і вимірів власного буття. Вона може виступати в формі гуманітарного наукового знання, філософської теології, суспільної ідеології, навіть філософського мистецтва. Але її власними ознаками є раціональність (опора на розум), прагнення до побудови універсальних теорій, пошук дефініцій та максимальних узагальнень, рефлексивність (знання про саме знання), критичність, вічний пошук істини та сенсу буття. Там де ці підстави буття філософії обмежуються вона занепадає. Тобто, філософія не маючи єдиної форми є світоглядним універсальним знанням, життям духу людини в його прагненні до всезагального пізнання та самопізнання.
У другому питанні студент повинен розкрити проблему взаємодії філософії, науки та ідеології. Важливо підкреслити, що наука – це сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична схематизація об’єктивних знань про дійсність. Якщо наука прагне здобути максимально об’єктивоване знання, то філософія продукує знання засноване на інтуїціях, ціннісних принципах та світоглядних гіпотезах. Тому сама по собі наука не є самостійним типом світогляду, а філософія ніколи не стане строгою наукою. В той же час, можна говорити про науковий світогляд, як варіант філософського світоглядного знання, що спираючись на науку і створює наукову картину світу (позитивізм). Науковий світогляд може мати власні цінності, ідали, моральні норми життя. Існує відмінність філософії та ідеології. Якщо ідеологія приймає чіткі політичні постулати спрямовані на керівництво суспільством і досягнення влади, то філософія не має політичної мети. Вона може бути покладена в основу певної ідеології (марксизм), але не може перетворитися на неї. Так само, якщо наука захищає певні світоглядні принципи, вона перетворюється на наукоподібну ідеологію (сцієнтизм).
З’ясовуючи специфіку філософського мислення студент має пояснити, що предметом філософії є найзагальніші реальності – світ, людина, культура, Бог, які вона осмислює за допомогою категорій. Відповідно головними проблемами над якими розмірковують філософи є проблеми буття (онтологія), людського існування (антропологія), пізнання (гносеологія), свідомості (феноменологія), цінностей (аксіологія), культурного розвитку (філософія культури), історії (історіософія), релігії (філософія релігії), суспільства (соціальна філософія), моралі (етика), мови (філософія мови), наука (філософія науки), методи (філософська методологія) та ін. Окрім цього філософія, як універсальне знання, дотичне до прикладного знання з якими теж утворює нові галузі. Так формуються філософія права, філософія економіки, філософія фізики, філософія математики. Студент повинен розуміти зв’язок між проблемами філософії та філософськими дисциплінами, що їх досліджують в межах його спеціальності.
Характерними рисами філософського мислення є його здатність до найзагальніших, гіпотетичних, теоретичних, світоглядних, рефлексивних суджень. Тим самим філософія відрізняється від інших світоглядів та тпів знання. Основними методами філософії є феноменологічний, трансцендентальний, герменевтичний, діалектичний. Виходячи з названих рис пояснити функції філософії: світоглядну, загальнометодологічну, пізнавальну, прогностичну, критичну, аксіологічну, гуманістичну, освітню.