- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
- •Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Історична зміна предмета філософії.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії.
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон та Арістотель.
- •Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.
- •Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
- •Вихідні ідеї східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.
- •Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта
- •Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •Б. Спіноза та г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки
- •І.Кант - засновник німецької класичної філософії
- •Філософія й.Г. Фіхте та ф. Шеллінга
- •Філософія г. Гегеля
- •Особливості філософії л. Фейєрбаха
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
- •Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті
- •Вихідні ідеї філософії ф.Ніцше
- •Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм
- •Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм
- •Вихідні ідеї феноменологічної філософії.
- •Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст.
- •Психоаналітична концепція з.Фрейда; ідеї неофрейдизму.
- •Персоналізм як напрям антропологічної філософії XX ст.
- •Ідеї культурології у філософії XX ст.
- •Структуралізм
- •Релігійна філософія XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості розвитку філософської думки Київської Русі; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела
- •Філософія Відродження в Україні.
- •Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •Філософські ідеї Григорія Сковороди
- •Українська філософія початку XIX ст.
- •Українська університетська філософія XIX ст.
- •Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах
- •Українська філософія XX ст.
- •Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Особливості некласичного розуміння буття
- •Специфіка людського буття. Буття і мислення
- •Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття пізнання, його чинників та складових
- •Види пізнання та їх взаємозв'язок
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини у пізнанні
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблема свідомості у філософії
- •Філософські вчення про походження свідомості
- •Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація
- •Структура свідомості. Самосвідомість
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблематичність людського буття
- •Проблема походження людини
- •Поняття "індивід - особа - особистість".
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття культури та її суттєві ознаки
- •Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації
- •Національні культури та світова культура. Культура та людина
- •Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Предмет, особливості та завдання філософії історії
- •Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії
- •Проблема спрямування історичного процесу
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції
- •Поняття та особливості соціальних якостей
- •Суспільство як система
- •Людина і суспільство
- •Основна література:
- •Хрестоматії, антології:
- •Додаткова література:
- •Тема 16: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Першоджерела
Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
Опрацюйте положення, що вводять в порівняння установки класичної та некласичної філософії:
"До характеристики сучасності: розквіт проміжних форм, зникнення виразних типів, розрив із традиціями, зі школою; панування інстинктів, підготовлене високою філософською оцінкою несвідомого... Звичка до безумовних авторитетів перетворилась нарешті у потребу безумовних авторитетів... Наступне покоління... силою своїх історичних інстинктів з необхідністю приводилось до визнання відносності будь-яких авторитетів. Тепер мораль лише тягар, який може постати фатальним. Вона сама, вимагаючи правдивості, примушує нас до заперечення моралі... Передумова такої гіпотези: немає ніякої істини; немає абсолютних властивостей речей; немає "речі- в- собі"... Цим цінностям не відповідає і не відповідало ніякої реальності... "
(Ф.Ніцше)
Які ознаки некласичної філософії та некласичних підходів до явищ культури можна виділити у наведених міркуваннях Ф.Ніцше? Яким чином автор пояснює виправданість некласичного підходу?
"Філософія, що її можна вважати "сучасною" в широкому значенні цього слова, розпочинається від 1830 року... Весь час після 1830 року, хоча й становить певну цілість, охоплює однак два періоди: наше безпосереднє минуле... і наше теперішнє. Безпосередня минувщина - це XIX століття (його середина і кінець), а теперішність — це... XX століття. Власне від 1830 року настав... поворот до мінімалізму, реалізму, утилітаризму... При тому, якщо філософія сама збагатилась, то порівняно із іншими науками дещо втратила. З першого місця, яке філософія посідала у науковому продукуванні минулих епох, вона зійшла на досить далеке після природничих та історичних наук, котрі тепер продукували знань більше, німе філософія ... з'явилось те особливе явище, що типові представники того часу почали нехтувати філософією, твердити, що вона не є наукою, навіть вважати її шкідливою, бо вона, мовляв, відволікає від справжньої науки. "
(Вл.Татаркевич)
"Мінімалістські тези виявляються достатніми для опису нашого світу, нашого пізнання і поведінки, все ж інше здається ілюзорним, недостовірним... Натомість максималістська, крім того, схиляється ще й до визнання трансцендентних, апріорних, інтуїтивних істин, визнання духовного, ідеального, надприродного світу...".
(Вл.Татаркевич)
Які зміни відбулись у самій філософії та в її соціальному статусі? Як ви можете прокоментувати такі риси некласичної філософії як мінімалізм, утилітаризм, реалізм? Що саме в них було некласичного? - Задля відповіді на це питання перечитайте наступні твердження того ж автора:
Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
"Світ є моє уявлення": ось істина, яка має силу для кожного живого та пізнаючого єства, хоча лише людина може зводити її до рефлексивно-абстрактно! свідомості. Якщо вона це дійсно зробить, у неї зародиться філософський погляд на речі. Для неї тоді стає ясним та безсумнівним, що вона не знає ні сонця, ні землі, а знає лише око, яке бачить сонце, руку, що доторкується до землі, що оточуючий її світ існує лише як уявлення, тобто виключно у відношенні до іншого, до того, хто уявляє, яким і постає людина".
(А. Шопенгауер)
Оцініть, якою мірою дана теза А.Шопенгауера є незаперечною. Чи можна прийняти її без вагань? Як може оцінити цю тезу митець? Науковець? Яким є ваше до неї ставлення?
"Воля-внутрішня субстанція, серцевина будь-якої часткової речі і всього разом. Сліпою є воля в природі, явлена вона і в розсудковій поведінці людини, - тут колосальна відмінність у проявах, але сутність лишається незмінною... Оскільки те, чого бажає воля, завжди є життя, то все одно, чи сказати просто "воля" чи "воля до життя"... Воля як така є вільною; це випливає із того, що вона є річ - в- собі, опора будь-якого явища. Воля на всіх ступенях своїх проявів абсолютно позбавлена кінцевої мети і знаходиться у постійному прагненні, яке і є її сутністю... ".
(А. Шопенгауер)
Спробуйте чітко визначити найперші характеристики волі за А. Шопенгауером, дайте їм оцінку. Ознайомтесь із тим, як на основі свого вчення про дійсність А. Шопенгауер оцінює людське життя:
"Життя більшості людей - це лише постійна боротьба за саме це існування, і вони заздалегідь впевнені, що вийдуть із цієї боротьби переможеними. І те, що їх змушує проявляти впертість у цій тяжкій боротьбі, є не стільки любов до життя, скільки страх смерті, яка, проте, невідворотно стоїть за завісою і кожну мить може звідти вийти ".
(А.Шопенгауер)
Розкрийте зв'язок такого бачення життя із поняттям волі у А. Шопенгауера, поясніть, як із поняття волі випливає в цілому песимістичне бачення життя.
Ознайомтесь із провідними думками наступного засновника некласичної філософії - С. Кіркегора:
"Що я повинен робити? У чому полягає моє покликання? Де я? Що значить сказати світ? Яким є значення цього слова? Хто заманив мене сюди і полишив тут? Хто я ? Як я опинився в цьому світі? Чому мене не спитали, чому не ознайомили із правилами та звичаями, а просто встромили в нього, ніби я був куплений у продавця душ? Як я опинився втягнутим у цю грандіозну справу, що називається дійсністю? Хіба це не справа вибору? Кому я можу пожалітися?".
(С.Кіркегор)
Оцініть той спектр питань, які мислитель вважає найпершими; куди й до якої проблематики вони спрямовані? В чому полягає їх новизна та оригінальність?
"Естетична стадія характеризується переживаннями, що потурають бажанням. На цій стадії індивід залишається пасивним спостерігачем... Естет, як бджола, перелітає із квітки на квітку; він завжди перебуває в пошуку нових переживань. Стик надає життю сенсу, йдучи обраним ним шляхом. Його життя постає осмисленим завдяки пристрасному втягненню у його життєвий проект. Перехід до релігійної стадії - це стрибок у невідоме... Лише за допомогою віри в Бога індивід знаходить порятунок в універсальному. У вірі людське відношення стає боговідношенням ".
(Г. Скірбекк, Н. Гільє)
Скільки стадій життєвого сходження виділяє С.Кіркегор? Що постає вирішальними характеристиками цих стадій? Докладно проаналізуйте останнє питання, використовуючи певні цитати із творів С. Кіркегора.