- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
- •Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Історична зміна предмета філософії.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії.
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон та Арістотель.
- •Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.
- •Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
- •Вихідні ідеї східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.
- •Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта
- •Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •Б. Спіноза та г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки
- •І.Кант - засновник німецької класичної філософії
- •Філософія й.Г. Фіхте та ф. Шеллінга
- •Філософія г. Гегеля
- •Особливості філософії л. Фейєрбаха
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
- •Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті
- •Вихідні ідеї філософії ф.Ніцше
- •Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм
- •Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм
- •Вихідні ідеї феноменологічної філософії.
- •Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст.
- •Психоаналітична концепція з.Фрейда; ідеї неофрейдизму.
- •Персоналізм як напрям антропологічної філософії XX ст.
- •Ідеї культурології у філософії XX ст.
- •Структуралізм
- •Релігійна філософія XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості розвитку філософської думки Київської Русі; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела
- •Філософія Відродження в Україні.
- •Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •Філософські ідеї Григорія Сковороди
- •Українська філософія початку XIX ст.
- •Українська університетська філософія XIX ст.
- •Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах
- •Українська філософія XX ст.
- •Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Особливості некласичного розуміння буття
- •Специфіка людського буття. Буття і мислення
- •Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття пізнання, його чинників та складових
- •Види пізнання та їх взаємозв'язок
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини у пізнанні
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблема свідомості у філософії
- •Філософські вчення про походження свідомості
- •Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація
- •Структура свідомості. Самосвідомість
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблематичність людського буття
- •Проблема походження людини
- •Поняття "індивід - особа - особистість".
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття культури та її суттєві ознаки
- •Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації
- •Національні культури та світова культура. Культура та людина
- •Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Предмет, особливості та завдання філософії історії
- •Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії
- •Проблема спрямування історичного процесу
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції
- •Поняття та особливості соціальних якостей
- •Суспільство як система
- •Людина і суспільство
- •Основна література:
- •Хрестоматії, антології:
- •Додаткова література:
- •Тема 16: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Першоджерела
Форми семінарських занять
Традиційний семінар − виносяться декілька питань і студенти готують відповіді користуючись переважно лекціями та підручниками.
Семінар-диспут – під час семінару викладач пропонує декілька проблемних тем та запитань по них. Організує обговорення їх з студентами.
Семінар-доповідь, доклад – підготовка для семінару рефератів, або доповідей за складом: на одну тему 1 доповідач, 2 опоненти. Доповідач самостійно готує матеріал в формі доповіді чи реферату, а опоненти складають рецензію на нього наперед ознайомившись з його змістом.
Семінар−аналіз першоджерел − в процесі роботи викладач знайомить студентів з певним документальним джерелом і пропонує дати йому аналіз, прокоментувати. Для цього від студента вимагається максимум підготовки і розуміння, поваги, обережності і коректності в тлумаченні тексту.
Робота з літературою:
Опрацювання першоджерел, монографій, статей самостійно і під час семінару складає дуже важливий засіб формування знань у студентів. Інформацію про них студент може отримати в бібліотеці, або в Інтернеті.
Специфіка роботи з першоджерелами полягає в тому, що тут студент безпосередньо зустрічається з оригінальним текстом філософського, релігійного чи наукового змісту. Як правило такий текст супроводжується коментарями чи вступною частиною, тому необхідно ознайомитися з змістом вступу та звертатися до коментарів під час опрацювання тексту. Засвоєння і розуміння оригінального тексту важке, але важливе завдання. Стикаючись з ним студент поринає в світ думок автора, в поле його мови, символів, образів, понять. Опрацювання такого тексту тим і важливе, що дає можливість побачити манеру і характер твору в тому вигляді, який йому надав сам автор. Розуміння змісту твору відбувається поряд з освоєнням його зовнішньої форми, що дуже важливо. Звичка до манери тексту відкриває простір для глибокого занурення в сенс написаного.
Особливо це стосується релігійних текстів, мова яких часто міфологічно – образна, або умовно-символічна чи теологічно – витончена. Розуміння такого тексту передбачає достатньо високий загальний рівень підготовки отриманий на заняттях логіки, історії культури, всесвітньої історії, широка ерудиція і освіта.
Робота з монографіями і статтями передбачає грунтовну обізнаність студентів в матеріалі і зацікавленість в його поглибленому вивченні. По перше студент повинен знати головні видані наукові праці з певної теми, або коло авторів, що займаються переважним дослідженням цієї теми в науці. Можна вибирати загальновідомих чи маловідомих авторів та їх праці.
В роботі з монографією необхідно звернути увагу на
прізвище та ініціали автора або редактора, укладача(чи колективу співавторів);
повну назву твору;
назва книжкової серії чи журналу;
рік видання(бажано, якщо є, рік попереднього видання);
місце видання(місто);
ким видано(видавництво);
номер видання(журналу);
тираж;
склад редакційної колегії;
анотацію;
зміст по розділам, главам, сторінкам;
вступ та висновки.
Потім можна переглянути твор, або в загалом охопити поглядом характер книжки, манеру автора викладати матеріал, ідеологічну спрямованість.
Завдання: уважно ознайомитися з думкою автора, його аргументами.
Загальні принципи роботи студентів на семінарі та самостійно:
Вироблення власної позиції: важливий результат наукової роботи. Студент може не тільки бути добре обізнаним в поглядах науковців, але й виробляти самостійне бачення проблеми, обстоювати його на семінарі, аргументовано захищати власне бачення вирішення проблеми. Більш того, без такого перспективного завдання, яким є вироблення власних наукових позицій не можливо грунтовно займатися наукою.
Історіографія проблеми: знання позиції багатьох науковців та історію формування поглядів на розкриття теми. Студент може переважно засвоювати знання здобуте з монографічної літератури, але при ознайомленні з першоджерелами може роботи власні висновки, аналізувати, навіть аргументовано критикувати відомі наукові позиції.
Ознайомлення з рівнем наукового розуміння матеріалу: ось головна мета всієї наукової роботи студента. Від нього не вимагають переважно самостійних висновків чи праць, він повинен освоїти вироблений в науці рівень знань, зрозуміти його, вміти адекватно відтворити.
Критерії наукового аналізу матеріалу: точність передачі ідеї чи вчення, обізнаність в поглядах інших науковців, критичність та самокритичність, вдумливість (здатність зануритися в ідею твору), творчість в виробленні нового знання, самостійність, мужність в відстоюванні поглядів.
Використання літератури і джерел під час семінару: студенти можуть вільно користуватися літературою (джерелами, монографіями, статтями, публікаціями) на семінарі, цитувати, проводити посилання, якщо вони самостійно опрацювали цей матеріал вдома і зробили певні висновки. Відповідь в такому випадку оцінюється краще.
Форма і зміст дискусій під час семінару: за формою дискусії можуть бути різними: «викладач−студенти», «студент−студент», «група студентів−група студентів». Повинні виконуватися правила проведення дискусій, які полягають в дотриманні регламенту, чіткому висловленні своїх поглядів, повазі до думки інших, використанні дійсних аргументів, зв`язок з життям, обережність в особистій сфері. На дискусії можуть бути винесені як теми суто наукові, так і суспільно варті, злободенні. Найбільш цінується відповідь, що була аргументована, чітко захищена, яка несе реальне відображення і вирішення проблеми.
Вислуховування позицій інших: важлива риса студента (чи молодого дослідника). Вона дозволяє уважно і спокійно ставитися до думки іншого, навіть якщо вона здається наперед хибною. Культура діалогу формує повагу не лише до думки колеги, але й до нього самого, вчить виправляти помилки не переводячи розмову в особисту сферу, долає ворожість і віддаленість людей.
Опитування студентів: здійснюється як правило двома шляхами − за власним бажанням чи за викликом викладача. В обох випадках студент повинен добре володіти матеріалом, бути знайомим з літературними джерелами і працями, знати зміст лекції.
Матеріал предмета слід пов`язувати з дисциплінами: загальна історія, психологія, психологія підприємництва, соціологія, культурологія, політологія, логіка, література, історія економічних вчень, філософські спецкурси.
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ФІЛОСОФІЯ”
№ п/п |
Змістові модулі |
Кількість годин |
||||
Всього |
Лекції |
Семінарські |
Індивідуально-консультаційна робота |
Самостійна робота студента |
||
ЗМ 1 (Т. 11-16). Історія філософії |
||||||
Т.11 |
Антична філософія |
6 |
2 |
1 |
- |
3 |
Т.12 |
Філософія Середньовіччя та епохи Відродження |
7 |
2 |
1 |
1 |
3 |
Т.13 |
Філософія Нового Часу і Просвітництва |
6 |
2 |
1 |
- |
2 |
Т.14 |
Класична німецька філософія |
6 |
2 |
1 |
1 |
3 |
Т.15 |
Сучасна зарубіжна філософія |
8 |
2 |
2 |
1 |
4 |
Т.16 |
Українська філософія |
9 |
2 |
1 |
- |
4 |
I Модульна контрольна робота |
|
|
1 |
|
|
|
ЗМ 1 (Т. 1-6). Теоретична філософія |
||||||
Т. 1. |
Сутність філософії та її роль у суспільстві |
8 |
2 |
2 |
1 |
3 |
Т. 3. |
Онтологія (філософія буття) |
9 |
2 |
2 |
1 |
4 |
Т. 2. |
Гносеологія (філософія пізнання) |
7 |
2 |
2 |
1 |
3 |
Т. 4. |
Філософія свідомості |
7 |
2 |
2 |
1 |
3 |
Т. 5. |
Антропологія (філософія людини) |
7 |
2 |
2 |
1 |
3 |
Т. 6. |
Аксіологія (філософія цінностей). |
9 |
2 |
1 |
1 |
4 |
Т. 7. |
Філософія культури |
6 |
2 |
2 |
1 |
3 |
Т. 8. |
Філософія суспільства |
6 |
2 |
2 |
1 |
2 |
Т. 9. |
Історіософія (філософія історії) |
7 |
2 |
2 |
- |
3 |
Т.10 |
Філософія права |
|
2 |
2 |
- |
|
II Модульна контрольна робота |
|
|
1 |
|
|
|
Всього |
108 |
32 |
28 |
11 |
37 |
|