Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта

"Ідоли та хибні поняття, котрі вже заполонили людський розум і глибоко в ньому укорінилися, настільки володіють розумом людей, що ускладнюють пізнання істини... Є чотири види ідолів, які здійснюють облогу розуму людей. ... Назвемо перший вид ідолами роду, другий - ідолами печери, третій - ідолами площі і четвертий - ідолами театру... Ідоли роду беруть початок у самій природі людини... Ідоли печери є помилкою окремої людини... Існують ще ідоли, які виникають через взаємну пов'язаність і спільнотність людей. Ці ідоли ми називаємо ... ідоли площі. Існують, нарешті, ідоли, які вселилися в душі людей з різних догматів філософії, а також із хибних законів доведення, їх ми називаємо ідолами театру... ".

( Френсіс Бекон)

Який вид ідолів, на вашу думку, є особливо небезпечним для молодої людини? Чому? Чи існують ці ідоли пізнання в наш час? Аргументуйте свою відповідь. Яким чином можна відмежувати пізнання, спотворене ідолами, від справжніх знань? Аргументуйте свою відповідь.

"Ті, що займалися науками, були або емпіриками, або догматиками. Емпірики, подібно до мурашки, тільки збирають і задовольняються зібраним. Раціоналісти, подібно до павуків, творять тканину з себе самих. Бджола ж обирає середній спосіб: вона дістає матеріал з садових та польових квітів, проте розташовує та змінює його відповідно до свого вміння. ... Отже, слід покладати сподівання на ... союз цих здатностей - досвіду та розсудку ".

(Френсіс Бекон)

Який із згаданих методів почав широко використовуватися в період Нового часу? Який був поширений у середні віки? Який із зазначених методів особисто вам здається найбільш привабливим? Чи використовуються ці методи у сучасній науці?

"Оскільки відчуття нас інколи обманюють, я прийняв за необхідне припустити, що немає жодної речі, яка б була такою, якою нам уявляється... Приймаючи до уваги, що кожне уявлення, яке ми маємо у стані бадьорості, може з'явитись нам і уві сні, притому, що це не є дійсність, я вирішив уявити собі, що все, що будь-коли спадало мені на думку, не більш істинне, ніж; примари моїх снів. Але відразу ж я звернув увагу на те, що в цей самий час, коли я схилявся до думки про ілюзорність всього на світі, було необхідно, щоб я салі, міркуючи таким чином, дійсно існував. І зазначаючи, що істина "Думаю, отже існую "настільки тверда і безсумнівна, що навіть найбільш навіжені припущення скептиків не можуть її похитнути, я прийшов до висновку, що можу без побоювань прийняти її за перший принцип шуканої мною філософії".

(Рене Декарт)

Уважно прочитайте наведене міркування. Як можна витлумачити або пояснити своїми словами висловлювання "Думаю, отже існую"? Чому ця теза може бути вихідним пунктом філософії?

Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.

"...Філософія - це здійснюване через правильне розмірковування пізнання явищ або дій, що виходить із знання їх можливого виникнення чи утворення, а також дійсного чи можливого способу їх виникнення, виходячи із знання їхніх дій... Це - наука про причини або .. .наука про "чому". Отже, метод при вивченні філософії є найкоротший шлях до того, щоб на підставі знання причин прийти до пізнання їх дій і на підставі знання дій прийти до пізнання їх причин".

(Томас Гоббс)

В даному уривку наводиться визначення філософії та методу пізнання за Т.Гоббсом. Зверніть увагу на те, як Т. Гоббс розуміє сутність філософії:

а) як таємне і сакральне (священне) знання ( тобто езотерична);

б) як проникнення у сутність людського "Я" (антропологічна);

в) як пізнання явищ через їхні дії (гносеологічна).

Як можна зрозуміти з даного уривку: метод - це:

а) лабораторна діяльність;

б) експерименти;

в) спосіб розмірковування;

г) певний спосіб пізнання явищ.

Конкретизація уявлень Т.Гоббса про метод філософського дослідження подана в наступному уривку:

"Перший початок всякого знання - образи сприйняття та уявлення. Проте, чому вони існують та звідки походять, ми дізнаємося лише через наукове дослідження, котре... полягає в розкладанні предмета на його основні елементи і в з'єднанні останніх. Тому всякий метод, за допомогою якого ми досліджуємо причини речей, є або з'єднувальним, або роз'єднувальним. Зазвичай роз'єднувальний метод називають аналітичним, а з'єднувальний - синтетичним".

(Томас Гоббс)

Як Т.Гоббс розрізняє способи пізнання у філософії та у природничих науках? Наведіть приклади використання аналітичного методу та синтетичного методу у різних сферах знання.

"Всі висновки щодо фактів ґрунтуються ...на відношенні причини до дії. Лише це відношення може вивести нас за межі нашої пам'яті і відчуттів. ...Знання відношення причинності... виникає цілком з досвіду, коли ми помічаємо, що окремі об'єкти постійно з'єднуються один з одним. ...Жоден об'єкт не виявляє у своїх доступних для почуттів якостях ні причин, що його породили, ні дій, котрі він здійснить; і наш розум без допомоги досвіду не може зробити ніякого висновку відносно реального існування та фактів. ...Наш розум ... не може знайти дії у .. .причині, ...бо дія абсолютно відмінна від причини і тому ніколи не може бути відкрита в ній".

(Д. Юм)

Уважно прочитайте міркування Д.Юма щодо зв'язку фактів з досвідом. Наведіть приклади, які б показували, що уявлення про причинний зв'язок виводиться з досвіду. Як можна пояснити вислови: "дія відмінна від причини", "дія не може бути відкрита в причині"?

"Від причин, які зовнішньо подібні, ми очікуємо подібних же дій; у цьому суть всіх наших висновків з досвіду. ...Не лише неосвічені та тупі селяни, але й діти і навіть тварини вдосконалюються завдяки досвіду і вивчають якості об'єктів природи, спостерігаючи їх дії. ... Тому всі висновки з досвіду є наслідком звички, а не розмірковування ".

( Д. Юм)

Чи можете ви стверджувати на підставі власного досвіду, що звичка - це те ж саме, що знання? Аргументуйте свою відповідь. Чи може досвід, у відповідності з наведеними міркуваннями Д. Юма, давати нам достовірні знання? Як би ви пояснили, в чому полягає скептицизм Д. Юма?

"... Усі погодяться з тим, що ні наші думки, ні пристрасті, ні ідеї, що створюються уявою, не існують поза нашою душею. ...Я говорю: стіл існує, - це значить, що я бачу його та відчуваю його на дотик; якби я знаходився поза моїм кабінетом, то сказав би, що стіл існує, розуміючи це таким чином, що, бувши в моєму кабінеті, я міг би сприйняти його... Тут був запах - це значить, що я його відчував; був звук - значить, його чули; були колір або фігура - значить, вони були сприйняті зором або на дотик. ...Те, що говорять про безумовне існування непомислених речей без будь-якого відношення до того, що їх хтось сприймає, для мене абсолютно незрозуміла ".

(Джордж Берклі)

Наведіть приклади (пізнавальні ситуації), які б підтверджували слова Дж. Берклі. Які аргументи можливі на користь того, що речі існують і тоді, коли їх ніхто не сприймає?