Місце філософії у духовному житті середньовіччя.

"Філософія є пізнанням сущого, оскільки воно суще, тобто пізнанням природи сущого. І ще: філософія є пізнанням речей божественних та людських. Далі, філософія є уподібненням Богові. Філософія є мистецтвом мистецтв і наукою наук, бо філософія є початком будь-якого мистецтва... Далі, філософія є любов до мудрості. Істинна ж мудрість є Бог. А тому любов до Бога є істинною філософією ".

(Іоанн Дамаскін)

Це відомі шість визначень філософії. Прокоментуйте їх. Спробуйте, також, пояснити, в чому саме полягають тотожні та принципово відмінні моменти в античному та середньовічному розумінні предмета філософії та її функцій. Аргументуйте свої твердження.

Ознайомтесь із наведеними нижче полемічними випадами представників

християнської патристики, спрямованими проти античної філософії. Якою мірою вони, на ваш погляд, є виправданими?

"Чому ти, о, філософія, наповнюєш життя привидами, роблячи із вітру, повітря, вогню, каменю, дерева, заліза богів? Я ж прагну дістатися до Господаря вітрів, Володаря вогню, Творця всесвіту, до Того, Хто дає сонцю світло. Шукаю Бога, а не творіння ".

(Климент Олександрійський)

Вихідні ідеї східної та західної патристики.

Спробуйте прокоментувати положення представника східної (Василь Великий) та західної (Августин Аврелій) патристики.

"Створення неба і землі сталося не само собою, а має причину у Базі. Якщо як слід роздивишся камінь, то і він послужить деяким проясненням сили того, хто його створив. І те ж саме знайдеш, якщо будеш вглядатися у мурашку або й комаху, або ж бджолу. Часто в найменших речах проглядається мудрість Наставителя ".

(Василь Великий)

"Намагайся дізнатись, що таке найвища згода: не виходь за межі себе, а зосередься в собі самому, бо ж істина живе у внутрішній людині. Знайдеш свою природу мінливою, стань вищим за себе. Але, стаючи вищим за себе самого, пам'ятай, що мисляча душа вища і за тебе. Тому прагни туди, звідки спалахує саме світна розуму ".

(Августин Аврелій)

Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.

Задля того, щоби належним чином зрозуміти відмінності між схоластикою та містикою, уважно прочитайте наведені твердження середньовічних філософів щодо тлумачення ними співвідношення віри і розуму у питаннях богопізнання. Користуючись наведеними положеннями поясніть певні аспекти відмінності між схоластикою та містикою взагалі.

"Не намагаюсь проникнути в глибини Твої, непосильні для мого розуміння, але бажаю хоча б частково зрозуміти істину Твою, в яку вірить і яку любить моє серце. Не шукаю розуміння, щоби повірити, але вірую, щоби зрозуміти. Адже вірую в те, що, якщо не повірю, то й не зрозумію. Подаруй мені можливість зрозуміти, що Ти є, як ми віримо, що Ти є те саме, у що ми віримо".

(Ансельм Кентерберійський)

"Кожному, хто бажає сходити до Бога, необхідно, уникнувши гріха, що спотворює природу, тренувати свої здібності: молитвою заради перетворюючої благодаті, добрим життям заради праведності, що очищує, розмірковуванням заради знання, що просвітлює, спогляданням заради мудрості, що вдосконалює. Так, ніби крок за кроком, душа готується увійти в екстатичному захопленні в мир і спокій християнської мудрості. До нього немає іншого шляху, крім полум'яної любові до Розіп'ятого".

(Джованні Бонавентура)

Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.

Ознайомтесь із твердженнями англійського схоласта Вільяма Оккама, в тому числі - із тими які отримали назву принципу "Бритви Оккама". Прокоментуйте їх, виділіть у них ті моменти, які характеризують позицію номіналізму. В яких положеннях Оккама можна помітити виходи за межі схоластичного мислення? В чому полягало значення принципу "Бритви Оккама"?

"Судження існують у виголошених словах або письменах, тобто - лише у розумі. Значить, і частини суджень також існують лише в розумі, або в словах. Але такого роду речі не існують як окремі субстанції. Отже, ясно, що ніяке судження не може складатися із субстанцій, оскільки воно складається із загальних понять. Значить, загальні поняття ні в якому разі не є субстанції".

(Вільям Оккам)

"Не слід примножувати сутності без необхідності. Те, що можна пояснити через посередництво меншого, не слід виражати через посередництво більшого. Без необхідності не слід стверджувати більшого".

(Вільям Оккам)

Чому саме принцип "Бритви Оккама" відіграв важливу роль у подоланні схоластики?