Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства

 

14.1. Поняття прибутку та доходу підприємства. Фактори, що впливають на величину прибутку

Головними показниками, які відображають фінансові результати діяльності підприємства, є дохід і прибуток. Ці показники є вирішальними для підприємства тому, що відображають мету його діяльності, а також цікавлять інвесторів, кредиторів, фінансові органи, податкову службу, фондові біржі.

       Основним показником, який характеризує кінцеві результати діяльності підприємства, є прибуток. Дохід підприємства – це більш загальний показник і прибуток входить до величини доходу.

         Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати, тобто це та частина доходу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

    Дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

         Фактори, що впливають на величину прибутку підприємства можна поділити на:

-         зовнішні: стан товарної та ринкової кон’юнктури; коливання попиту та пропозиції; зміна еластичності попиту; рух цін на ринку; рівень конкуренції (в тому числі міжнародної); рівень державного регулювання економіки (зокрема податковаполітика) тощо;

-         внутрішні: рівень витрат виробництва; обсяг реалізації; частка ринку даного підприємства; якість товарів;конкурентоспроможність товарів; стратегія та політика ціноутворення на підприємстві; обраний напрямок асортиментної стратегії; технічний та організаційний рівень виробництва тощо.

  

14.2.Особливості оподаткування підприємств

При обчисленні доходів та прибутків підприємства, а також його витрат, важливо враховувати суми податків, зборів та інших платежів, які повинно сплачувати підприємство.

Податки – це обов’язкові платежі, які держава встановлює для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів з метою фінансування державних витрат.

На теперішній час в Україні існує понад тридцять видів податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

За способом відшкодування податків вони поділяються на:

·        Непрямі, які відшкодовуються шляхом перенесення їх на ціну продукції  і в кінцевому рахунку сплачуються споживачами (податок на додану вартість, акцизний збір, ввізне мито тощо);

·        Прямі, які відшкодовуються безпосередньо з прибутку підприємства або доходу фізичної особи (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб тощо).

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який сплачується до бюджету на кожному етапі виробництва та продажу продукції. Основною ставкою цього податку на теперішній час є 20%. Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування при визначенні розміру ПДВ, який повинно сплачувати підприємство за звітний період, від загальної величини ПДВ у вартості реалізованих підприємством товарів, робіт і послуг (податкове зобов’язання з ПДВ) віднімають ПДВ у вартості придбаних підприємством у звітному періоді товарах, роботах і послугах, зокрема у придбаних матеріалах (податковий кредит з ПДВ).

          Приклад. Підприємство у звітному місяці реалізувало продукції на суму 1200 тис. грн. з ПДВ та придбало матеріали на суму 720 тис. грн. з ПДВ. Якщо ціна товарів, робіт і послуг включає ПДВ, то щоб знайти ПДВ у їх ціні потрібно її поділити на 6. Зокрема, ПДВ у вартості реалізованої продукції у даному випадку становить: 1200 – 1200/(1+0,2)=1200·(1-1/1,2)=1200/6=200 тис.грн., а у вартості придбаних матеріалів ПДВ складає 720/6=120 тис.грн. Таким чином, дане підприємство повинно сплатити у бюджет ПДВ у розмірі 200-120=80 тис. грн.

          Акцизний збір – це непрямий податок, яким оподатковуються окремі групи товарів, як правило, не першої необхідності та такі, споживання яких держава прагне обмежити (лікеро-горілчані та тютюнові вироби, транспортні засоби тощо). За більшістю підакцизних товарів ставки акцизного збору встановлюються у твердих сумах з одиниці фізичного виміру товарів (наприклад, у гривнях на 1 літр стовідсоткового етилового спирту або у Євро на 100 см³ об’єму циліндрів двигунів транспортних засобів).

       Ввізне мито – це вид митного платежу, що стягується з товарів, які ввозяться на митну територію України. Ставки мита є єдиними на всій території держави, але вони суттєво відрізняються за видами товарів, країнами їх походження та іншими ознаками. За деякими видами товарів ставки ввізного мита встановлюються у відсотках до їх митної вартості, а за іншими – у твердих сумах на одиницю виміру ввезеного товару або у комбінованому вигляді, тобто поєднують властивості двох названих способів митного обкладення.

         Податок на прибуток підприємств – один з основних видів прямих податків. Загальна послідовність його обчислення передбачає такі основні етапи:

1.                Обчислюється скоригований валовий дохід підприємства за звітний податковий період, тобто валовий дохід підприємства (загальна сума усіх надходжень на підприємство у грошовій та матеріальних формах, тобто отриманих (нарахованих) доходів підприємств від усіх видів його діяльності у звітному періоді) за вирахуванням окремих його складових (зокрема, ПДВ у складі ціни продукції).

2.                Обчислюються валові витрати підприємства у звітному періоді, тобто сума будь-яких його витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт і послуг, придбаних підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, за виключенням деяких видів витрат, встановлених податковим законодавством.

3.                Розраховується сума амортизаційних відрахувань за звітний період згідно вимог податкового обліку.

4.                Обчислюється оподатковуваний прибуток як різниця між скоригованим валовим доходом підприємства та сумою його валових витрат та амортизаційних відрахувань у звітному періоді.

5.                Розраховується податок на прибуток підприємства – у розмірі 25% від оподатковуваного прибутку.

         Окрім перелічених видів податків існують також і інші податки, збори та обов’язкові платежі, платником яких є підприємство, зокрема, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, єдиний податок (на який за певних умов може перейти суб’єкт малого підприємництва), місцеві податки і збори тощо.

         Більш докладно з умовами оподаткування підприємств можна ознайомитися, зокрема, у роботах [  ].