Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка підприємства.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
573.88 Кб
Скачать

7.5. Зношення овф підприємства та його види

 

Будь-який елемент ОВФ (будівля, верстат тощо) завжди має кінцевий термін його експлуатації. Це зумовлено тим, що в процесі експлуатації техніко-економічні показники ОВФ з часом погіршуються: зростають витрати на їх ремонт та експлуатацію, зменшується їх продуктивність, з’являються нові види ОВФ, що є значно кращими від діючих за певними показниками їх експлуатації, тощо. Усе це є результатом поступового зношення ОВФ.

Зношення ОВФ поділяється на два види:

фізичне зношення, під яким розуміють явище поступової втрати ними своїх початкових техніко – експлуатаційних якостей. На швидкість і розмір фізичного зношення ОВФ впливають їх початкова надійність і довговічність, спосіб використання (екстенсивний чи інтенсивний), особливості технологічних процесів, якість технічного огляду і ремонтного обслуговування, кваліфікації працівників, інші організаційно – технічні фактори. Фізичне зношення ОВФ буває двох видів:

1 вид – зношення ОВФ під впливом зовнішнього природного середовища (наприклад, корозія металу, з якого зроблений верстат, під впливом атмосферних умов). Цей вид зношення відбувається навіть у випадку, коли ОВФ не функціонують у виробничому процесі, наприклад, знаходяться на консервації);

2 вид – зношення ОВФ у процесі їх впливу на предмети праці, тобто у виробничому процесі (наприклад, поступове руйнування деталей верстату внаслідок тертя).

моральне зношення (техніко-економічне старіння), під яким розуміють процес знецінення діючих ОВФ під впливом науково-технічного прогресу. Цей процес характеризується поступовою втратою ОВФ своєї споживчої вартості внаслідок удосконалення існуючих і створення нових засобів виробництва, укорінення принципово нової технології, старіння продукції, яка виготовляється за допомогою цих засобів виробництва. Як і фізичне зношення, моральне зношення ОВФ теж буває двох основних видів:

1 вид – коли з’являються такі ж нові ОВФ, як і діючі, але з меншою первісною вартістю;

2 вид – коли з’являються нові ОВФ, подібні до старих, які виробляють подібні види продукції, але характеризуються більшою потужністю, а собівартість одиниці продукції, що виготовляється за допомогою них є меншою, ніж за старими ОВФ.

Слід відзначити, що моральне зношення ОВФ може призвести до того, що власники окремих ОВФ, які фізично ще можуть функціонувати, але зазнали  значного рівня морального старіння, будуть вимушені припиняти їх експлуатацію.

 

7.6. Економічна сутність амортизації овф та методи її нарахування

 

Коли інвестор купує ОВФ, то, у першу чергу, він очікує повернення назад інвестованих у ці ОВФ коштів. Таке повернення здійснюється за допомогою амортизаційного процесу.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості ОВФ на собівартість продукції, що виготовляється за допомогою цих ОВФ, з метою повного відшкодування їх вартості. Інакше кажучи, первісна вартість ОВФ якби поділяється на частки відповідно кожному проміжку часу (наприклад, кварталу) протягом терміну їх експлуатації та поступово частинами переноситься на витрати підприємства у кожен період функціонування цих ОВФ.

Величина амортизації ОВФ за певний проміжок часу називається амортизаційними відрахуваннями.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань їх величина встановлюється у відсотках (або частках одиниці) до вартості ОВФ. Цей відсоток називається нормою амортизаційних відрахувань.

Існує багато різних методів нарахування амортизації.

Найбільш простим є прямолінійний (рівномірний) метод, за яким розмір амортизаційних відрахувань у рівні проміжки часу протягом періоду експлуатації ОВФ є однаковими.

Позначимо:

Вп - первісна вартість окремого елементу ОВФ;

На - норма амортизаційних відрахувань в частках одиниці;

Те - повний термін експлуатації даного елементу ОВФ;

АВ - амортизаційні відрахування.

Тоді, якщо ліквідаційна вартість ОВФ дорівнює нулю, то при прямолінійному методі нарахування амортизації маємо такі залежності:

 

                                                   ,                                        (7.2)

 

                                          ,                                (7.3)

         Тф - фактичний термін експлуатації даного елементу ОВФ підприємства. Тоді величина зносу Зн буде становити:

                                          .                           (7.4)

         Знос ОВФ – це та частина їх первісної вартості, яка вже перенесена на собівартість продукції.

         Залишкова вартість ОВФ (Вз– це різниця між первісною їх вартістю та зносом. У випадку використання прямолінійного методу нарахування амортизації, якщо ліквідаційна вартість ОВФ дорівнює нулю, залишкова вартість ОВФ визначається таким чином:

                        .              (7.5)

 

Наприкладпервісна вартість верстату Вс=100 тис.грн., повний термін експлуатації Тф = 10 років, а фактично верстатом відпрацьовано Тф= 6 років. Тоді при рівномірному нарахуванні амортизації річна норма амортизаційних відрахувань буде становити

На = 1/10 = 0,1 або 10 %.

         Річна величина амортизаційних відрахувань АВ = 0,1*100 = 10 тис.грн/рік. Тобто, за 6 років експлуатації верстату буде нараховано амортизації 6·10=60 тис.грн. – знос ОВФ. А залишкова вартість буде становити Вз = 100 - 60 = (1006)*10 = 40 тис.грн.

         Якщо ліквідаційна вартість (Вл) на кінець періоду експлуатації ОВФ не дорівнює нулю, то при рівномірному нарахуванні амортизації величина річних амортизаційних відрахувань буде становити:

                                            АВ = (Вп - Вл) / Те ,                                  (7.6)

а річна норма амортизаційних відрахувань:

                                         Na = АВ / Вп = (Вп - Вл) / (Те *  Вп).                           (7.7)

 

         Окрім рівномірного методу нарахування амортизації існують також методи прискореного нарахування амортизаційних відрахувань.

         Прискорена амортизація передбачає, що у першій половині періоду експлуатації основних засобів на собівартість переноситься більша частка (тобто більше половини) їх первісної вартості.

         Графічно це можна показати таким чином (рис. 7.1):

 

 

Рис.7.1. Графічне  зображення процесу нарахування амортизації ОВР:

    а) амортизаційні відрахування зростаючим підсумком з моменту початку експлуатації ОВФ;

    б) поточні значення амортизаційних відрахувань

 

Перевагою прискореної амортизації є те, що підприємство отримує назад інвестовані у придбання ОВФ кошти скоріше, ніж  при прямолінійному методі, і це дозволяє швидше оновлювати ОВФ підприємства. Окрім того прискорена амортизація – це своєрідна податкова пільга, так як амортизаційні відрахування не оподатковуються податком на прибуток.