13.11. Оцінка відносного рівня витрат підприємства та шляхи зниження собівартості його продукції

 

Основним показником, за яким здійснюється оцінювання відносного рівня витрат підприємства, є показник витрат на 1 грн. товарної продукції (В_{1грн.ТП.}), який розраховується за формулою:

В_1грн.ТП = С_ТП / ТП,                                                    (13.2)

де С_ТП – повна собівартість товарної продукції підприємства за певний проміжок часу (наприклад, за рік), грн.;

ТП – товарна продукція підприємства за цей проміжок часу, грн.

Наприклад, якщо річна товарна продукція підприємства становила 10 млн.грн., а повна собівартість продукції  за цей період – 9 млн.грн., то витрати на 1грн. товарної продукції складуть 9:10=0,9, тобто 90 копійок на 1 гривню товарної продукції.

Показник витрат на 1 грн. товарної продукції можна розрахувати не лише за усім обсягом товарної продукції підприємства, але й за окремими видами продукції, яку воно виготовляє.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Чинниками зниження собівартості продукції є:          1) підвищення технічного рівня виробництва, зокрема впровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів;  розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується;  краще використання сировини та матеріалів;          2)  поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; впровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо;          3) збільшення обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат;          4) зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції.

Оцінити вплив різних чинників на зниження собівартості продукції дозволяє використання індексного методу. За цим методом:

         • Зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них (∆С_м, %) визначається за формулою:

∆С_м = (1- І_н · І_ц) · П_мз, ,                                       (13.3)

де І_н  - індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;

І_ц - індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;

П_мз - питома вага матеріальних затрат у собівартост продукції, % .

         • Зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці (∆С_пп,%) визначається за формулою:

,                                       (13.4)

де І_ЗП – індекс росту середньої заробітної плати;

І_ПП– індекс росту продуктивності праці;

П_ЗП – питома вага заробітної плати в собівартості продукції,%.

         • Зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовно-постійних витрат (∆С_у-п, %) визначається за формулою:

,                                               (13.5)

де І_у-п – індекс росту умовно-постійних витрат;

І_О – індекс росту обсягу виробництва продукції;

П_у-п - питома вага умовно-постійних витрат у собівартост продукції, % .

         При цьому індекси у формулах (13.3) – (13.5) обчислюються як відношення звітного або планового значення відповідного показника до його базового значення.