11.5. Оцінювання технічного рівня підприємства

Оцінка технічного рівня підприємства тієї чи іншої галузі національної економіки повинна здійснюватись періодично (один раз на 1-3 роки) у процесі аналізу і узагальнення певної системи показників, що відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації і автоматизації основного і допоміжного виробництва. Типовими показниками для оцінки технічного рівня є:

-  для аналізу технічної оснащеності виробництва і праці - фондоозброєність праці, у тому числі активною частиною ОВФ, а також прогресивною технікою; енергоозброєність праці; наявність комплексно-механізованих і автоматизованих виробництв,цехів, ділянок і ліній, роботів і маніпуляторів; ступінь охоплення робітників механізованою працею; зайнятість робітників ручною працею, важкою фізичною працею, на гарячих, шкідливих та особливо шкідливих роботах;

-  для аналізу техніко-економічного рівня обладнання та його використання - кількість та питома вага у загальному парку обладнання його прогресивних видів, фізично зношеного і морально застарілого обладнання, його віковий склад; коефіцієнт використання обладнання (змінності, екстенсивного та інтенсивного використання, інтегральної оцінки); коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності;

-  для аналізу технічного рівня і якості сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що використовуються, - питома вага прогресивних видів сировини, матеріалів, напівфабрикатів у їх загальному обсязі;

-  для аналізу прогресивності технологічних процесів - питома вага прогресивних процесів у технології виробництва (за кількістю процесів або обсягом виробництва продукції);

-  для аналізу технічного рівня і якості продукції - обсяги виробництва і питома вага у загальному обсязі продукції, яку освоєно вперше, продукції вищої якості, застарілої продукції, яка підлягає зняттю з виробництва;

-  для аналізу рівня організації виробництва - показники спеціалізації і кооперування виробництва;

-  для аналізу ефективності використання ресурсів - питома матеріаломісткість продукції; фондовіддача ОВФ; затрати на 1 грн. виробленої продукції; прибутковість реалізованої продукції; рентабельність основних засобів; продуктивність праці.

Розрахунок  значень перелічених показників з наступним аналізом їх динаміки та порівнянням їх з нормативами та із значеннями цих показників на передових підприємствах галузі слугує відправним пунктом прийняття попереднього рішення щодо доцільності здійснення технічного переозброєння підприємства.

11.6. Сутність та управління технічним розвитком підприємства

Вся сукупність сучасних напрямків НТП слугує фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства.Технічний розвиток підприємства відображає процес формування і удосконалення техніко-технологічної бази підприємства та має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його господарської діяльності.

Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, що мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати відтворення основних фондів підприємства (від капітального ремонту знарядь праці до розширення та нового будівництва певних виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку варто виокремлювати такі, які характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з другого, — її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування.

У зв'язку з визначальним впливом на результати господарської діяльності підприємства рівня його технічного розвитку, його багатоспрямованістю і великою складністю важливе практичне значення  має постійно здійснювана чітка і збалансована за всіма елементами система економічного управління цим процесом на підприємстві. Процес економічного управління технічним розвитком підприємства повинен включати декілька основних етапів:

·   установлення цілей - визначення і ранжирування цілей, окреслювання їх пріоритетів;

·   підготовчий аналіз - аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;

·   варіантний вибір рішень - розробка, вибір критеріїв, оцінка ефективності можливих варіантів рішень;

·   програмування робіт - узгодження вибраних рішень, їх інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку;

• супроводження реалізації програми - контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного коригування програми.

План технічного розвитку підприємства може включати такі основні розділи:

1. Науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи з визначенням для кожної: мети дослідження (розробки), основних цілей; місця впровадження результатів; головного виконавця та співвиконавців; строків початку і закінчення роботи; кошторисної вартості; очікуваних результатів.

2. Створення, освоєння і підвищення якості виготовлених видів продукції: створення та освоєння випуску нових видів продукції; організація виробництва за ліцензіями або створеної іншими організаціями; розробка нових стандартів (технічних умов); сертифікація продукції; зняття з виробництва застарілих видів продукції.

3. Впровадження прогресивної технології, модернізація і автоматизація виробничих процесів: розробка і застосування нових технологій; впровадження нових видів устаткування і інструментів; капітальний ремонт і модернізація устаткування; механізація ручної праці; автоматизація виробництва і процесів управління.

4. Зведені результати здійснення заходів технічного розвитку за окремими напрямками: зниження матеріальних витрат і собівартості товарної продукції; приріст виробничої потужності підприємства; відносне вивільнення чисельності працівників.

5. Зведені результати, здійснення заходів технічного розвитку для всієї сукупності заходів: загальні витрати та результати; динаміка основних техніко-економічних показників.