10.8. Особливості розподілу інвестицій протягом періоду спорудження об’єкта будівництва

Якщо споруджується об’єкт будівництва, то інвестиції, як правило, вкладаються частинами. Це залежить від конкретних форм розрахунку між інвестором і будівельною організацією (наприклад, можуть бути розрахунки за кожен укрупнений вид виконаних робіт, може бути помісячна або поквартальна оплата виконаних робіт або оплата однією сумою за весь об’єкт після закінчення періоду його будівництва).

Існує декілька характерних випадків розподілу інвестицій протягом періоду будівництва об’єкта: рівномірний, прискорений, сповільнений, традиційний (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Характерні випадки розподілу інвестицій протягом періоду будівництва об’єкта

В_к  - кошторисна вартість будівництва об’єкта; Т_б  - термін будівництва.

Для будівельної організації найбільш вигідним є сповільнений розподіл інвестицій, а для інвестора найбільш вигідним є прискорений їх розподіл.

Одним з показників, які характеризують розподіл інвестицій протягом періоду будівництва об’єкта є будівельний лаг (з анг. - запізнення) - середній проміжок часу між вкладенням інвестицій у будівництво об’єкта і моментом, коли будівництво закінчиться і, отже, інвестиції почнуть приносити прибуток. Якщо припустити, що інвестиції вкладаються наприкінці кожного періоду будівництва, то будівельний лаг визначатиметься за формулою:

                                                  Л_б =                                           (10.8)

де Л_б  - тривалість будівельного лага;

К_t  - інвестиції, вкладені в t-ий  період;

Т_б – кількість періодів спорудженя об’єкта.

Наприклад, кошторисна вартість об’єкта - 10 млн.грн., а інвестиції вкладаються: наприкінці I-го кварталу - 2 млн.грн, II-го – 4 млн.грн., III-го -                     4 млн.грн., IV-го – 2 млн.грн.

Тоді, будівельний лаг буде дорівнювати :

Л_б = квартала

Тобто, в середньому 10 млн.грн. заморожуються у незавершенному будівництві на 1,8 квартала.

Тема 11. Інноваційна діяльність підприємства

11.1. Поняття інновацій та інноваційної діяльності, об’єкти та суб’єкти інноваційної діяльності

Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність» інновації – це новостворені (застосовані) та (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукти або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва та (або) соціальної сфери.

Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Об'єктами іннова­ційної діяльності є:

-  інноваційні програми і проекти;

-  нові знання та інтелектуальні продукти;

- виробниче обладнання та процеси;

- інфраструктура виробництва і підприємництва;

- організаційно-технічні рішення виробничого, адмі­ністративного, комерційного або іншого характеру, що іс­тотно поліпшують структуру і якість виробництва та (або) соціальної сфери;

 - сировинні ресурси, засоби їх видобування і перероб­лення;

- товарна продукція;

- механізми формування споживчого ринку і збуту то­варної продукції.

Суб'єктами інноваційної діяльності є фізичні або юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність та (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи позичені кошти в ре­алізацію інноваційних проектів.

Інноваційний продукт - це результат науково-дослідної або дослідно-конструкторської розробки, який відповідає таким основним вимогам:

1) він є реалізацією (впровадженням) об’єкта інтелектуальної власності (винаходу, промислового зразка, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії або реалізацією (впровадженням) відкриттів;

2) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;

3) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або, якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.