10.3. Джерела фінансування інвестицій

Джерела інвестицій поділяються на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх джерел інвестицій відносяться амортизаційний фонд та прибуток підприємств, до зовнішніх - кредити, кошти від випуску акцій, облігацій та інших цінних паперів, централізоване бюджетне фінансування тощо.

Амортизаційний фонд є для підприємств джерелом простого відновлення основних фондів, тобто в разі повного використання амортизаційних відрахувань на капітальні вкладення підприємство забезпечить підтримку свого виробничого потенціалу на вже досягнутому рівні.

Іншим внутрішнім джерелом інвестування є прибуток підприємства. Його використання для нарощування виробничої бази забезпечує розширене відновлення підприємства, створює умови для збільшення обсягів виробництва та маси прибутку.

У сучасних умовах внутрішні інвестиційні резерви дуже обмежені та не дозволяють здійснювати великомасштабне фінансування капіталовкладень, тому підприємства змушені шукати зовнішні джерела інвестиційного капіталу.

Зовнішні джерела інвестицій поділяються на позикові та залучені.

Кошти, отримані з позикових джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємства (зокрема, банківські кредити, кошти від випуску підприємством облігацій, інші види позик), повинні бути повернутими їх надавачу у заздалегідь встановлений термін, а протягом цього терміну отримувач позики сплачує (перераховує) за їх користування проценти. Наприклад, у випадку випуску підприємством облігацій воно сплачує їх покупцю фіксовані проценти протягом терміну, на який ці облігації випущено, а по закінченню цього терміну викуповує їх за номінальною вартістю.

Одним із способів позикового фінансування є оренда майна, але у цьому випадку позика надається не у грошовій формі, а у вигляді майна.

Кошти, отримані із залучених джерел фінансування інвестиційної діяльності, не підлягають поверненню, а їх надавач у переважній більшості випадків стає співвласником підприємства. Основним видом залучених джерел фінансування інвестицій є випуск підприємством акцій (для акціонерних товариств) та внески сторонніх осіб у статутний фонд підприємства (зокрема, у товариства у обмеженою відповідальністю).

Застосування позикових джерел фінансування інвестицій пов’язано для інвестора з більшим ризиком, ніж у випадку використання залучених джерел інвестицій, але позичкові джерела, як правило, вимагають менших витрат, пов’язаних з їх використанням.

10.4. Поняття інвестиційного проекту та основні етапи його впровадження

Під інвестиційним проектом можна розуміти інвестиційний захід із заздалегідь визначеною метою, досягнення якої означає завершення проекту.

Інвестиційний проект передбачає розробку комплексу документів, центральне місце серед яких належить бізнес-плану інвестиційного проекту. Реалізація інвестиційного проекту відбувається у три основні стадії:

1. Обгрунтування та прийняття інвестиційного рішення:

-  збір та обробка інформації про потенційний напрямок вкладення інвестицій;

-  попередня оцінка ефективності інвестування у даний напрямок;

-  прийняття попереднього рішення про доцільність інвестування у даний об’єкт;

-  визначення загальної потреби в інвестиціях, а також у трудових, технічних та матеріальних ресурсах для реалізації проекту

2. Фінансування інвестиційного проекту:

- здійснення заходів щодо залучення зовнішніх джерел фінансування у випадку нестачі внутрішніх джерел (ці заходи, зокрема, можуть передбачати отримання кредиту, випуск акцій, облігацій тощо);

- коригування прийнятих раніше інвестиційних рішень залежно від фактичних можливостей їх фінансового забезпечення;

- вкладення інвестицій протягом періоду реалізації проекту.

3. Забезпечення прибуткового функціонування об'єкта інвестицій протягом періоду його експлуатації.