Тема 6 Персонал підприємства, продуктивність та оплата праці

 

6.1. Поняття персоналу підприємства, його склад та кваліфікаційні характеристики

Персонал підприємства — це сукупність його постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Окрім постійних працівників у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового тру­дового договору (контракту).

У промисловості персонал поділяється на:

1. Промислово-виробничий персонал.

2. Персонал непромислових організацій, які перебувають на ба­лансі даного підприємства.

До промислово-виробничого персоналу  відносять всіх працівників, зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні (працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони).

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється на такі категорії:

1. Робітники - це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей. Робітники поділяються на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних - тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

2. Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємства та їх структурних підрозділів (зокрема, директори, начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах, головні спеціалісти, а також заступники перелічених керівників).

3. Спеціалісти - працівники, що  виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, які потребують належної кваліфікації.

4. Службовці - працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо).

5. Молодший обслуговуючий персонал (двірники, прибиральниці, кур'єри, гардеробники та ін.).

6. Працівники охорони.

7. Учні на підприємстві.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія - це вид трудової діяльності, здійснювання якої по­требує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність - вузький (більш детальний) різновид трудової діяльності в межах професії.

Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до ви­конання професійних функцій відповідної складності. Рівень кваліфікації робітників визначається розрядами, які присвоюють їм в залежності від теоретичних і практичних знань та їх підготовки.

 

6.2. Розрахунок середньорічної чисельності працівників підприємства. Показники руху кадрів на підприємстві та оцінка втрат підприємства внаслідок їх плинності

 

Для виведення формули розрахунку середньорічної (середньоспискової за рік) чисельності працівників підприємства введемо такі позначення:

Чо – чисельність працівників на початок року;

Чі – чисельність працівників на кінець  і-го місяця (і=).

Тоді середньомісячна чисельність працівників в і-му місяці () буде дорівнювати:

                                                  .                                           (6.1)

Для визначення середньорічної чисельності працівників () сумуємо їх середньомісячну чисельність за усіма місяцями протягом року і ділимо цю суму на 12 місяців:

  ,    (6.2)

                                             .                                       (6.3)      

де Ч_Пі, Ч_Зі - відповідно чисельність прийнятих та чисельність звільнених працівників в і-тому місяці.

Рух кадрів на підприємстві характеризується, зокрема, такими коефіцієнтами:

а) обороту робочої сили з прийому – відношення чисельності прийнятих на роботу за певний період до середньоспискової чисельності працівників у цьому ж періоді;

б) обороту робочої сили зі звільнення – відношення чисельності звільнених працівників у даному періоді до середньоспискової чисельності працівників за цей період;

в) коефіцієнт плинності – відношення чисельності працівників, звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов’язаних з виробництвом, за певний період, до середньоспискової чисельності працівників за цей же період.

Втрати підприємства внаслідок плинності кадрів визначаються через втрати робочого часу та обсяг недовиробництва продукції.

Втрати  робочого часу (В_часу) внаслідок плинності кадрів визначаються за формулою:

                                                  В_часу = Ч_зв ×  t ,                                              (6.4)

де Ч_зв – чисельність звільнених працівників за певний період;

t – втрати часу у зв’язку із плинністю, тобто час на заміщення необхідною робочою силою одного звільненого, днів.

Обсяг недовиробництва продукції (О_недов.) внаслідок плинності кадрів визначається за формулою:

                                               О_недов. = В_часу × В_план ,                                         (6.5)

де В_план – плановий виробіток на одного працюючого за один людино-день, грн.