5.7. Напрями асортиментної політики підприємства

Асортиментна політика підприємства може бути побудована за такими основними напрямками (табл. 5.2):

товарна диференціація;

товарна вузька спеціалізація;

товарна диверсифікація;

товарна вертикальна інтеграція.

Таблиця 5.2

Напрями асортиментної політики підприємства

Назва напряму	Коротка характеристика напряму
1. Товарна диференціація	Відзначення підприємством своїх товарів та послуг, які відрізняються від товарів та послуг конкурентів
2. Товарна вузька спеціалізація	Випуск підприємством конструктивно і технологічно однорідної продукції, роботою підприємства на досить вузькому ринковому сегменті та пов'язана з обмеженням сфери збуту
3. Товарна диверсифікація	Значне розширення сфери діяльності підприємства та здійснення виробництва великої кількості, як правило, не пов'язаних одних з одним товарів та послуг
4. Товарна вертикальна інтеграція	Розширення діяльності підприємства «за вертикаллю», коли підприємство, яке займається основним виробництвом, контролює підприємство, виробництво якого доповнює основне

 

Товарна диференціація пов'язана з відзначенням підприємством своїх товарів та послуг, які відрізняються від товарів та послуг конкурентів (специфічні властивості продукту, доставка продукції, ремонт, продаж у кредит, якісна перевага сировинних матеріалів тощо). Вдала диференціація дозволяє підприємству встановити підвищену ціну на товар або послугу, збільшити обсяг продажу, завоювати лояльність споживачів щодо власної торгової марки.

Товарна вузька спеціалізація визначається випуском підприємством конструктивно і технологічно однорідної продукції, роботою підприємства на досить вузькому ринковому сегменті та пов'язана з обмеженням сфери збуту. Так буває, якщо підприємство не має достатніх ресурсів для проведення успішної роботи відносно широкого кола товарної номенклатури, або в силу специфіки самого товару, а також особливостей технологічного процесу. В ряді випадків політика вузької товарної спеціалізації може стати оптимальною для ефективної діяльності невеликого підприємства або коли підприємство періодично змінює вузьку спеціалізацію, використовуючи її для засвоєння нових ринків, або при адаптації до мінливого характеру попиту.

Товарна диверсифікація передбачає значне розширення сфери діяльності підприємства та здійснення виробництва великої кількості, як правило, не пов'язаних одних з одним товарів та послуг. Така політика забезпечує значну стійкість та стабільність роботи підприємства, оскільки служить гарантом відсутності ризиків зниження попиту та кризових явищ у виробництві. Якщо деякі з видів продукції виявляться низькоприбутковими, то інші можуть виявитися, навпаки, високоприбутковими, і підприємство загалом отримає достатньо високий прибутокза усією сукупністю видів продукції.

Вертикальна інтеграція передбачає розширення діяльності підприємства «за вертикаллю», коли підприємство, яке займається основним виробництвом, контролює підприємство, виробництво якого доповнює основне. Існують такі види інтеграції:

1. В залежності від напрямку інтегрування – вертикальна інтеграція «назад» (коли підприємство, яке займається основним виробництвом, набуває контроль над постачальниками) або вертикальна інтеграція «вперед» (коли підприємство набуває контроль над наступними технологічними стадіями виробництва);

2. За ступенем охоплення – повна вертикальна інтеграція (передбачає участь у всіх стадіях переробки продукції) або часткова вертикальна інтеграція (передбачає участь на найбільш важливих етапах переробки продукції).

Політика товарної вертикальної інтеграції дає можливість економити на витратах виробництва та обігу у зв'язку з використанням більш дешевої сировини та базових компонентів основної продукції, передової технології та досвіду інтегрованих виробництв, доступу до нових ринків збуту тощо.

Товарна вертикальна інтеграція може здійснюватися також і шляхом комбінування, тобто поєднання в одному підприємстві різногалузевих виробництв, пов’язаних між собою в технічному, економічному та організаційному відношеннях.