Мета — полегшити працю вчителів завдяки широкому використанню електронних матеріалів для викладання.
Про використання ІКТ у школі говорять не один рік, але на практиці маємо скромні результати. Найчастіше причиною називають погане технічне оснащення шкіл і недостатнє знання вчителів ІТ. Проте проблема не лише у цьому. Усі очікують, що з упровадженням ІКТ праця вчителя має полегшитись, але у житті виходить навпаки. У вчителя з’являється додаткове навантаження з підготовки та впорядкування електронних матеріалів, він не в змозі самостійно розробити повний комплект таких матеріалів, зокрема для інтерактивної дошки. Можливо тому уроки з повним використанням її можливостей часто проводяться лише для показових цілей? Звинувачувати вчителів у поганому знанні ІКТ не треба, бо результат закладено у підході, що панує сьогодні.
Що має вчитель сьогодні? Конспект уроку готується як документ Word, для розробки демонстраційних матеріалів використовується PowerPoint, для тестів — спеціалізовані програми. Вчителі використовують додаткові матеріали з Інтернету та на компакт-дисках.
Результат: матеріали уроку існують як набір різних файлів, у яких складно орієнтуватися. При перенесенні матеріалів потрібно слідкувати за тим, щоб щось не загубити. Не всі матеріали можна змінювати (маються на увазі насамперед матеріали на компакт-дисках). Позбутися цих проблем можна, змінивши спосіб організації електронних матеріалів. Що потрібно?
1. Зібрати всі матеріали уроку в один об’єкт, який можна зберігати, копіювати, переносити як одне ціле.
2. Забезпечити можливість редагування та створення матеріалів.
3. Створити багато готових матеріалів, які вчитель міг би редагувати і на їх основі готувати урок.
4. Уникнути прив’язки до типу обладнання.
Технології та інтерактивні матеріали, що пропонуються в Мережі шкільних цифрових книжок, відповідають усім цим вимогам.
Що пропонується? Як «сховище» для упорядкування і зберігання навчальних об’єктів уроку використовується електронна книжка Easy School Book. Як засіб для розробки інтерактивних матеріалів та тестів пропонується система MasterTool. До цього пропонується велика кількість програмно-методичних комплектів (ПМК), за наявності редакторів вчитель може їх редагувати.
Як це працює? Електронна книжка Easy Sсhool Book відображається на вчительському ПК, а матеріали для викладання – на інтерактивній дошці, проекторі, моніторі або телевізорі. Їх також можна записати на комп’ютери або планшети учнів. На допомогу вчителям пропонуються готові програмно-методичні комплекти (ПМК), які допоможуть швидко готуватися до уроків, проводити їх на сучасному рівні та перевіряти знання учнів. ПМК – це електронна книжка Easy School Book, яка містить конспекти уроків з інтерактивними вправами і тестами або збірки тестів, наочних матеріалів і демонстрацій.
Портфоліо як альтернативний спосіб оцінювання навчальних досягнень учнів
Науковці й учителі-практики одностайні в тому, що портфоліо - засіб автентичного (тобто істинного, правильного) оцінювання. Наголосимо ще раз: не можна сприймати портфоліо виключно як безсистемне зібрання учнівських робіт. Зміст портфоліо планують заздалегідь з урахуванням індивідуальних особливостей учня.
Портфоліо є альтернативним способом оцінювання учнівських досягнень. Таке розуміння портфоліо відображає невдоволення багатьох учителів традиційним способом оцінювання, що здійснюється за допомогою тестів, які, на їхню думку, не в змозі дати валідної картини справжніх умінь (компетентностей). Під час оцінювання за допомогою портфоліо учень — на противагу тестам - має можливість продемонструвати свої здібності в різних сферах більш-менш самостійно. Вирішальним тут є момент самовизначення. Найважливішою метою портфоліо є підвищення саморефлексивності учнів, яку розглядають як передумову підвищення відповідальності учня, його самостійності в організації процесу навчання (тобто рух до самонавчання) та участь у процесі оцінювання якості результатів навчання. Отже, сама ідея оцінювання навчальних досягнень зазнає в правильному розумінні портфоліо-процесу істотних змін. Оцінювання сприймається як процес, що складається не тільки з демонстрації вчителям, однокласникам, батькам результатів навчання, а й із відображення подоланого шляху до цих результатів.
Портфоліо надає можливість учневі проаналізувати, як він працював для досягнення здобутих результатів, що йому вдалося і навпаки, де розташована його «зона найближчого розвитку». Демонструючи його, учень відповідає на поточні запитання, обговорює і захищає свої результати, пояснює подальшу мету і способи її досягнення.
Важливість зміни форм оцінювання навчальних досягнень підкреслює більшість, при цьому вони виходять із положення, яке зараз ні в кого не викликає сумніву, а саме: види оцінювання мають вирішальний вплив на процеси навчання, які йому передують. Із цього випливає, що, змінюючи процедуру оцінювання навчальних досягнень, ми істотно впливаємо на навчальний процес. Отже, портфоліо як метод оцінювання претендує не тільки на більш адекватне відображення справжніх досягнень, а й на те, щоб бути інструментом підвищення якості процесу навчання.
Провідною при цьому є думка, що досягнення треба не оцінювати, а документувати — досягнуте потрібно зробити видимим. На відміну від традиційних учнівських зошитів, які також є документами, під час наповнення портфоліо учень сам вирішує, що він хоче покласти до своєї папки. У портфоліо знаходять своє місце шкільні, домашні та позашкільні роботи. Учень працює над оформленням у шкільний та в позашкільний час. Учитель допомагає й консультує учня у виборі та оформленні портфоліо, пише коментарі.
Важливим компонентом змісту є досвід творчої і пошукової діяльності учнів у вияві життєвих проблем і пошуку способів їх розв’язання. На практиці це реалізується, наприклад, у процесі розроблення міжпредметних навчальних проектів. Матеріал портфоліо збирається не один рік, а упродовж усього періоду навчання учня.
Одним із ефективних засобів контролю, зорієнтованим на продукт навчання, і таким, що доповнює традиційні засоби, виступає портфоліо.
Учнівське портфоліо демонструє зусилля учня, його прогрес і досягнення в освітньому процесі за певний період навчання. Це форма організації зразків і продуктів навчально-пізнавальної діяльності школяра, а також відповідних інформаційних матеріалів із зовнішніх джерел, призначених для аналізу, кількісної і якісної оцінки рівня досягнень конкретного учня й подальшої корекції процесу навчання. На відміну від звичних засобів контролю результатів навчання, портфоліо містить об’єктивніші дані, які демонструють різнобічну діяльність учня: його участь у гуртковій роботі, у суспільно-корисних справах, в олімпіадах, навчальних проектах. Такий зміст портфоліо дозволяє школяреві не лише самоствердитись у колективі ровесників, а й усвідомити свої можливості, визначити пріоритети, спланувати подальше навчання.
Учнівські портфоліо наділені рядом характеристик, а саме:
1. Використання можливостей системи додаткового й професійного навчання, гуртків, громадських організацій, тощо. Одне з основних завдань дорослих — різними способами стимулювати дитину брати участь у заходах, які вони організовують. Організації мають право видавати свої сертифікати, дипломи, писати відгуки й рекомендації, які можна ввести в портфоліо. Звертання до даної соціальної сфери розширює можливості школяра для демонстрації особистих досягнень у накопиченні матеріалів.
2. Під час складання портфоліо важлива не кількість, а якість зібраного матеріалу.
3. Зміст портфоліо — усвідомлення школярем необхідності отримання різнобічної та різноманітної інформації, демонстрація своїх можливостей і досягнень із різних сторін.
4. Свобода дитини під час складання портфоліо. Усі записи до портфоліо учень виконує сам, і фіксує тільки ті досягнення, які вважає за потрібне.
5. Портфоліо — не разовий інструмент, а технологія, яка буде потрібною протягом усього професійного життя людини.
6. Головне в портфоліо - зміст, а не зовнішня краса, не має бути однакових за оформ-ленням портфоліо. Водночас слід дотримуватися схеми побудови: титул, основні розділи.
ВИСНОВКИ: Мета портфоліо — навчити дитину спочатку просто самостійно, а потім на високому рівні умотивувати свої бажання, своє зростання. Суть портфоліо — «показати все, на що ти здатний». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з незнання учнів на індивідуальні досягнення, їх активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
Портфоліо відповідає цілям та завданням сучасних педагогічних технологій (проблемного, ігр вого, особистісно-орієнтованого, інтерактивного, проектного, програмного, модульного навчання та розвитку критичного мислення).
портфоліо є не лише сучасною ефективною формою оцінювання діяльності і особистого зростання учнів, але і допомагає розв’язувати важливу педагогічну задачу: формувати вміння вчитися, ставити перед собою цілі, планувати і організовувати власну діяльність.
Сучасні вимоги до уроку
Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними тимчасовими рамками етап навчально-виховного або, як зараз кажуть, педагогічного процесу
У ньому представлені всі основні елементи навчально-виховного процесу: цілі та задачі, зміст, форми, технологія, методи, засоби, контроль та оцінювання, тобто вся організаційна структура. Якість уроку залежить від правильного визначення кожного з цих компонентів та їх раціонального поєднання. Вибудовуючи урок, необхідно визначити не тільки те, яка навчальна інформація чи способи дії повинні бути засвоєні, а й на якому рівні вони мають бути засвоєні на конкретному уроці. Але оскільки урок - це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу, відтак, не на кожному уроці основний його зміст може бути засвоєний на всіх трьох рівнях:
сприйняття, осмислення й запам'ятовування;
застосування знань і навичок за зразком;
застосування знань і навичок у новій ситуації.
Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання в цілому та засвоєння, зокрема, визначають ряд неодмінних вимог до уроку, які необхідно враховувати.
1. Урок повинен передбачати не тільки виклад матеріалу, змісту, а й завдання, що припускають застосування засвоєння навчальної інформації на практиці.
2. Частина знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач наскільки пошук таких знань доступний для учнів відповідного віку, настільки важливі способи діяльності, які учень опановує у процесі пошуку.
3. Виклад навчального матеріалу може і повинен бути варіативним за своєю структурою. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення та за допомогою ілюстрацій. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття шляхів її доказового рішення.
Характер викладу визначається внутрішньою структурою, способом побудови цілісного уроку - від пояснювально-ілюстративного до проблемного.
Одна з основних вимог до уроку передбачає його науковість, неодмінною умовою науковості змісту уроку є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки.
Істотною стороною уроку є індивідуалізація навчання. Сполучення індивідуалізації із класно-урочною формою колективної роботи - нелегка задача. По-перше, використання навчального матеріалу різного ступеня складності, що враховує інтереси та можливості різних категорій учнів, оскільки складний матеріал може виявитись не під силу деяким учням для активного засвоєння, але повинен бути зрозумілий усім. По-друге, доручення учням завдань для самостійної роботи різного ступеня складності, але в такій системі, щоби слабкі та середні учні могли поступово переходити від менш важких завдань до більш складних. По-третє, повернення учнів зі слабкою навченістю до більш складних завдань попередніх тем після вивчення наступних, коли завдання можуть бути вирішені на новому рівні підготовки.
4. Жоден урок не може вирішувати всіх задач навчання, розвитку та виховання учнів. Він є частиною теми, курсу, навчального предмета та взагалі процесу навчання, освіти. Важливо завжди усвідомлювати, яке місце він займає в системі навчального предмета, які його дидактичні, виховні та розвивальні цілі. Урок повинен бути логічною одиницею теми, розділу, курсу. Урок - це педагогічний здобуток, і тому він повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя й учнів.
Дотримуючись основних вимог до уроку, учитель вносить як у здійснення цих вимог, так і у сполучення компонентів уроку своє педагогічне мистецтво, свій методичний почерк, що залежить як від характеру класу, так і від власних індивідуальних рис.
Структура кожного уроку відповідно до його логіки повинна бути чіткою, із суворим переходом від однієї частини уроку до іншої відповідно до спектра цілей і задач уроку та закономірностей процесу навчання. Але цими частинами є не традиційне опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення засвоєного і т. д., а кроки, що обумовлюють рух до мети уроку, тобто засвоєння його змісту.
5. На уроці повинен здійснюватись розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення академічних знань, вправ у вміннях і навичках, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартній ситуації.
6. Навчальний процес тупиковий без кількоразового повторення змісту академічних знань і навчальних умінь. Форма повторення різна, у залежності від цілей уроку та його змісту.
7. На уроках проводиться систематичне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Головний критерій якості уроку - не застосування тих чи інших видів роботи учнів чи використаних учителем методик, а навченість учнів, досягнення цілей уроку.