5. Профілактичні дії слідчого у ході розслідування вбивств

Кожне злочинне посягання на життя людини вчиняється за умов певної специфічної ситуації, що обумовлюється, зазвичай, неправомірною поведінкою вбивці, його особистими спонуканнями та мотивами, на виникнення яких впливає багато чинників.

До причин і умов, які сприяють учиненню вбивств, можна віднести: а) обставини, що характеризують особу вбивці; б) обставини, що характеризують потерпілого та його взаємовідносини з убивцею; в) організаційно-правові та виховні недоліки і прогалини.

Для з’ясування обставин, іцо характеризують особу обвинуваченого, збираються дані про: стан його здоров’я; освітній і культурний рівень; сімейпо-побутові умови та спосіб життя; поведінку в трудовому колективі (коли обвинувачений працював) і в найближчому оточенні; зв’язки зі злочинним середовищем; негативні звички і схильності (зловживання спиртними напоями, наркотиками, антигромадські погляди, аморальна поведінка тощо).

Залежно від виду вбивства і його мотивів у ході розслідування також з’ясовують: а) наявність в обвинуваченого задатків до насильства; б) що сприяло розвиткові цих задатків; в) чи вчиняв обвинувачений правопорушення раніше, чи притягався за них до відповідальності; г) які причини та умови сприяли вчиненню правопорушень і які застосовувалися заходи впливу тощо.

Відповідно до вимог КПК поряд з іншими вже названими обставинами, підлягають установленню (доказуванню) і мотиви вчинення злочину. В обвинувальних висновках, вироках та інших процесуальних документах доволі часто відображають лише зовнішній бік мотиву вбивства (вчинене на грунті сварки, у стані сп’яніння, з хуліганських спонукань тощо). Однак залишають без детального аналізу соціально-психологічні та інші криміногенні чинники, що сприяли зародженню та розвитку злочинного спонукання і мотивів посягання на життя загиблого. А це ускладнює повне встановлення причин і умов вчиненого вбивства, крім того, фактично, мотиви підмінюються обставинами (наприклад, образа, бійка, сп’яніння тощо). І все ж, для правильного кваліфікування вчиненого, для його попередження важливим є встановлення саме мотивів убивства. Це також дозволить слідчому і судові обрати ефективні заходи щодо виправно-виховного впливу на винного, усунути умови, що сприяють виникненню злочинної ситуації.

Під час установлення причин та умов, що сприяли вчиненню вбивства, вивчаються також обставини, які характеризують особу потерпілого, його спосіб життя, поведінку, відносини з обвинуваченим. Необхідно з’ясувати: чи не мало місце втягнен-пя потерпілим обвинуваченого у злочинні зв’язки; примушування до вчинення крадіжки; вимагання; вороже ставлення; знущання, розбещення тощо. Варто враховувати, що у профілактичних цілях велике значення має встановлення не тільки характеру неправомірних і аморальних дій потерпілого, а й чинників (соціально-психологічних, патологічних тощо), якими ті чи інші його дії були зумовлені.

Умовами, що сприяють убивствам, стають інколи й різні за характером організаційні недоліки, правопорушення — придбання мисливської зброї та боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, їх неправильне зберігання та використання — будучи легкодоступними, вони часто стають знаряддями вбивств.

У кожній справі про вбивство з використанням указаних знарядь і речовин необхідно з’ясовувати обставини, що сприяли придбанню або виготовленню та використанню їх з метою вчинення злочину; встановлювати, у кого вони були придбані, ким і коли виготовлені тощо. Доказування цих даних важливо не тільки для правильної кваліфікації злочинних діянь обвинуваченого, а й для вжиття заходів до усунення обставин, що сприяють неправомірному придбанню та використанню названих видів знарядь і засобів скоєння посягань на життя людини.

Вчиненню вбивств сприяють зловживання спиртними напоями, алкоголізм і наркоманія, неналежна боротьба з рецидивною злочинністю і недоліки в роботі правоохоронних органів.

Є декілька форм профілактичної діяльності слідчого: а) подання в порядку ст. 23-1 КПК України; б) повідомлення про обставини вчинення злочину на зборах трудового, навчального колективу; в) узагальнення відповідей на подання слідчого відповідним органам і громадським організаціям; г) публічні виступи слідчого, прокурора перед населенням, колективом тощо; публікація заміток, статей у ЗМІ; виступи по радіо, телебаченню та ін.

Література

Аверина А. Н. Раскрытие серийных преступлений против личности и убийств, совершенных по найму: Учеб.-метод. пособие.- М., 1998.

Афанасьев С. А., Иванов В. И. и др. Особенности расследования сексуально-садистских убийств.- СПб., 1993.

Бахин В. П. Особенности расследования заказных убийств.- Симферополь, 1999.

Білетук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К: Атіка, 2001.

Быстряков Е. Н. Организация деятельности следователя при расследовании тяжких преступлений против личности.- Саратов, 1992.

Бородулин А. И. Актуальные вопросы методики расследования убийств, совершенных наемными лицами.- Смоленск, 1997.

Бородулин А. И. Убийства по найму: методика расследования — М., 1997.

Бояров В. И. Убийства, совершенные в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования).- X., 1998.

Бурдапова В. С, Гуняев В. А. и др. Особенности расследования убийств, совершенных по найму.- СПб., 1997.

Вопросы работы правоохранительных органов по раскрытию и расследованию серийных преступлений против личности и убийств по найму: Сб. материалов / Под ред. В. П. Сальникова.- СПб., 1997.

Говло В. К. Основы методики расследования и предотвращения убийств матерью новорожденного ребенка.- Барнаул, 1998.

Гурев М. С. Убийства на «разборках» (методика расследования).-СПб., 2001.

Густое Г. А. Программно-целевой метод организации раскрытия убийств.- СПб., 1997; Ею же. Изучение личности погибшего по делу об убийстве.- СПб., 1997.

Карагодип В. Н., Никитина Е. В. и др. Расследование убийств.-Екатериибург, 1993.

Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования: Монография.- X., 2001.

Лаврухии С. Н. Раскрытие умышленных убийств.- Саратов, 1997. Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007. Сии/мрев А. П., Колошко И. М. Раскрытие умышленных убийств.-X., 1996.