4. Виведення дактилоскопічної формули

Із попередніх питань ми знаємо, що основою систематизації дактилоскопічного дссятинальцевого обліку є дактилоскопічна формула, що виступає своєрідним дактилоскопічним кодом.

Дактилоскопічна формула має дві частини: головну й додаткову.

Під час виведення головної частини формули враховуються лише завиткові візерунки та їх належність певному пальцю рук.

Починаючи з великого пальця правої руки і закінчуючи мізинцем лівої руки всі пальці нумерують від 1 до 10, а також поділяють на п’ять груп за їх розташуванням на картці.

Кожній групі надають умовні позначки: попарно — великий і вказівний палець правої руки — перша пара; середній та безіменний пальці правої руки — друга пара; мізинець правої та великий палець лівої руки — третя пара; вказівний і середній пальці лівої руки — четверта пара; безіменний і мізинець лівої руки — п’ята пара.

За наявності завиткових візерунків у першій парі пальців вони позначаються цифрою 16, у другій — 8, у третій — 4, а в четвертій — 2, у п’ятій — 1.

Потім із отриманих значень складається дріб, у чисельнику якого додаються умовні значення парних пальців (2, 4, 6, 8, 10), а в знаменнику — непарних.

Після цього до сум умовних позначень чисельника і знаменника додається по «1», оскільки трапляються випадки відсутності па пальцях завиткових візерунків.

Тоді головна частина формули буде позначатись як 1/1.

Коли ж па всіх десяти пальцях є завиткові візерунки, формула матиме вигляд дробу 32/32.

Головна частина формули — це дріб у його математичному розумінні, тому його перетворення робити не можна.

Додаткова частина дактилоформули утворюється з урахуванням цифрових індексів усіх типів і видів папілярних візерунків.

На відміну від головної частини формули, в чисельник додаткової її частини записують усі умовні індекси візерунків правої руки, а в знаменник — лівої руки.

Цифрові позначення тут не сумуються, а пишуться поспіль і послідовно (у чисельнику з 1-го по 5-й палець, а в знаменнику з 6-го по 10-й).

У криміналістиці запроваджено таку умовну індексацію:

• всі різновиди дугових візерунків позначаються цифрою «1»;

• якщо петлевий тип візерунка, тоді всі радіальні петлі позначаються «2»;

• ульнарні петлі індексуються залежно від кількості папілярних ліній, що містяться між пунктом розгалуження гілок дельти і центром візерунка (вершиною внутрішньої петлі):

• якщо цих ліній не більше 9 — позначається цифрою «З»;

• якщо від 10 до 13 — тоді цифрою «4»;

• від 14 до 16 нетля індексується цифрою «5»;

• якщо ліній більше 17 — цифрою «6».

• завиткові візерунки індексуються трьома умовними цифрами:

• «7» за внутрішнього положення лівої дельти;

• «8» — за середнього її положення;

• «9» — за зовнішнього положення.

Для зручності практичного використання, швидкого пошуку і знаходження дактилокарти перевірювапої особи передбачено чітку систематизацію десятипальцевої дактилокартотєки.

Спершу дактилокарти розкладаються па групи за чисельником основної (головної) частини формули у висхідному порядку (від 1 да 32).

Потім кожна зі сформованих груп розкладається на 32 підгрупи за знаменником головної частини формули у висхідному порядку (від 1 до 32). Тож після другої розбивки у картотеці максимально може бути 1024 підгрупи (32 х 32).

Кожна з цих підгруп, своєю чергою, розкладається за числовим позначенням чисельника додаткової формули у зростаючому порядку.

Якщо є дактилокарти з однаковими чисельниками, вони розкладаються у зростаючому порядку за цифровим позначенням знаменника додаткової формули, наприклад:

Дактилокарти на чоловіків і жінок розмежовують між собою, тобто ведуться окремим розділом картотеки.

Часто на практиці бувають випадки, коли пальцьовим візерункам однієї й тієї ж особи через певні причини надається різне цифрове позначення.

Тому під час обчислення дактилоформули перевірюваної особи треба з урахуванням можливості такої ситуації визначити можливі такі ймовірні формули.

Можливі формули вираховуються у випадках відсутності одного чи декількох пальців перевірюваної особи або коли пошкодження пальців не дозволяють точно визначити тип візерунка.

Вирахування ймовірної формули будується на припущенні, що на відсутніх пальцях був той чи інший візерунок: тут користуються спеціальними таблицями для обчислення ймовірних формул.

Література

Білеичук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2001.

Бирюков В. В. Наглядно-образная информация в криминалистической деятельности.

Девиков Е. И., Зуев Е. И., Ищенко Е. П. Криминалистическая регистрация.- М., 1987.

Девиков Е. И., Ищепко Е. П. Уголовная регистрация.- Омск, 1989.

Корниенко Н. А. Учеты и учетная документация, используемые при расследовании уголовных дел.- СПб., 1996.

Оперативно-справочные, оперативно-розыскные, криминалистические и некоторые другие учеты, используемые при раскрытии и расследовании преступлений.- М., 1985.

Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник,- К.: Атіка, 2007.