Теоретико-методологічні основи законодавства України про освіту

1. Глобальні виклики світу. Типи сучасних держав.

2. Роль освіти і науки в світі та українському суспільстві.

3. Теоретико-методологічні основи творення законодавства про освіту.

4. Передумови виникнення економіки знань.

5. Конституція і закони України про освіту.

Ефективність управління державою, її благополуччя залежить від освіченості її еліти, її керівників.

Еразм Роттердамський

1. Глобальні виклики світу. Типи сучасних держав

У сучасному світі освіта і наука стали дійсно продуктивними силами. Країни, які ведуть перед в соціально-економічному розвитку, мають високі показники ІЛР, внутрішнього валового продукту на одного жителя. Майбутній керівник навчального закладу мусить знати і розуміти загальні закономірності розвитку суспільства, глобальні виклики усього світу.

Серед сучасних проблем розвитку світу виокремились проблеми, які породжують глобальні конфлікти. Ключовими їхніми рисами є:

1) всеохоплюючий характер, що відображає, з одного боку, суперечності і конфлікти всього спектра взаємовідносин людини, природи, суспільства (рис. 1); а з іншого – планетарно катастрофічні наслідки в разі їх невирішення;

2) динамізм у кількісному і якісному планах, обумовлений як їхньою акселеративною природою, так і «ланцюговим ефектом» у просторовому і функціональному планах;

3) складність у розумінні та ідентифікації, і особливо в підходах і засобах вирішення, оскільки потрібна організована консолідація колосальних ресурсів, яка неможлива на сьогодні.

На думку вчених, до глобальних викликів можна віднести:

1. Швидке наростання екологічної кризи.

2. Дефіцит традиційних природних ресурсів.

3. Посилення демографічного дисбалансу, пов’язаного з прискореним старінням населення.

4. Наростання проблем з продовольчим забезпеченням в умовах, коли істотно збільшується попит на продовольство в менш розвинених країнах у міру їх економічного зростання, а з іншого боку – для забезпечення найменш розвинених країн, які мають надзвичайно слабкий потенціал розвитку.

5. Поширення ризиків для здоров’я, пов’язані із зростаючим забрудненням довкілля, мутацією небезпечних вірусів та збудників небезпечних захворювань.

6. Істотне зростання соціальної нерівності у світі, яке досягло неприпустимо високих рівнів.

7. Поширення транскордонної злочинності, тероризму, в т.ч. і на рівні держав.

8. Протистояння між різними релігіями, ріст релігійного фундаменталізму.

9. Деформації структур ринків та криза ефективності капіталовкладень.

10. Криза глобального економічного управління.

11. Криза світового геополітичного устрою однополярного світу, яка зумовлена очевидним переважанням у системі прийняття ключових рішень у світі країн «золотого мільярда» при тому, що абсолютна більшість населення світу проживає у «третьому світі», країни-лідери якого, разом з низкою т. зв. нових ринкових економік, розвиваються значно більш високим темпом.

12. Глобальна культурна криза, пов’язана з поширенням примітивних стандартів суспільства масового споживання, що справляє руйнівний вплив на національні культурні ландшафти.

Значний вплив глобальних викликів на формування ціннісних орієнтацій в Україні зумовлений тим, що країна здобула державну незалежність у період, коли процеси глобалізації досягли у світі свого апогею. За таких умов процес відродження національної свідомості, формування внутрішньонаціональних символів та життєвих смислів з самого початку обумовлювався значною роллю елементів глобального впливу, що, зокрема, виявлялося в переважно глобальній самоідентифікації помітної частини населення.

Розвиток і забезпечення майбутнього людини

Екологічна (здоров’я людини)

Освоєння Світового океану і Космосу

Ресурсного забезпечення

Демографічна (народо-населення)

Загально-цивілізаційні

Інформати-зації та інте-лектуалізації розвитку

Нерівно-мірності розвитку

Етнічно-релігійні

Безпеки розвитку

Взаємодія природи та суспільства

Суспільно-економічні взаємовідносини

Рис. 1. Складові методології аналізу глобальних проблем світового розвитку

Глобалізація стосується й освіти. Сучасні підходи до освіти пов'язані з проблемами її глобалізації, інформаційних можливостей, наявності глобальних університетів, а також глобальним ринком освітніх послуг. Глобалізація в галузі освіти сприяє стандартизації навчання під впливом сучасних соціальних технологій, появі світових досліджуваних мереж. Головним фактором, що впливає на освітні процеси, є економічна ідеологія глобалізації, що підкреслює першорядне значення ринку, приватизації і зменшення ролі державного сектора, що посилює соціальну напругу в суспільстві. Науково-технічний прогрес, що торкнувся всіх країн світу, сприяє глобалізації освіти, тому що людський ресурс, людський потенціал стали надважливим параметром конкурентоспроможності підприємств.

Посилення конкуренції в умовах зростаючої глобалізації висуває системі освіти щоразу серйозніші вимоги: забезпечення безперервної підготовки, створення умов навчання протягом усього життя, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, рентабельне використання її у постійно змінюваних умовах ринкової економіки, необхідність дати майбутньому працівнику широку освіту, включаючи знання у сфері підприємництва щодо вирішення кризових ситуацій, маневреності у виборі напряму розвитку виробництва, складання стратегічних планів і відповідного конструювання виробничих колективів, навчання кадрів нових методів інформаційного забезпечення, навичкам сприйняття нових знань, що будуть потрібні для виконання конкретної роботи в умовах жорсткої конкурентної боротьби, їх спроможності навчатись все життя.