Різновиди м'язових тканин

М'ЯЗОВА

ТКАНИНА

ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ

ЕЛЕМЕНТИ ТА СПОСОБИ З'ЄДНАННЯ

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ХАРАКТЕРИСТИКА

МІСЦЯ РОЗТАШУ-

ВАННЯ М'ЯЗОВОЇ

ТКАНИНИ В ОРГАНІЗМІ

ОСНОВНІ

ФУНКЦІОНАЛЬНІ

ВЛАСТИВОСТІ

ПОПЕРЕЧНО-

СМУГАСТА

М'ЯЗОВІ ВОЛОКНА (СИМПЛАСТИ)

ЗАВДОВЖКИ ДО 12 СМ І ЗАВШИР- ШКИ ВІД КІЛЬКАНАДЦЯТИ ДО КІ- ЛЬКАДЕСЯТИ МІКРОНІВ. ВОНИ З'Є- ДНУЮТЬСЯ В ПУЧКИ ВОЛОКОН ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОШАРКІВ СПОЛУЧ- НОЇ ТКАНИНИ (ОСТОВА), ЩО МАЄ СУДИНИ І НЕРВИ, А ПУЧКИ М'Я- ЗОВИХ ВОЛОКОН ТАКИМ ЖЕ СПО- СОБОМ - В М'ЯЗИ.

М'ЯЗОВЕ ВОЛОКНО МАЄ:

А) ЦИЛІНДРИЧНУ ФОРМУ І ЗАО-

КРУГЛЕНІ КІНЦІ;

Б) ОБОЛОНКУ – САРКОЛЕМУ;

В) САРКОПЛАЗМУ, ЩО МІСТИТЬ:

- МІОФІБРИЛИ, ЯКІ МАЮТЬ РІЗ-

НІ ОПТИЧНІ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ

ВЛАСТИВОСТІ (НАДАЄ ВРА-

ЖЕННЯ ПОСМУГОВАННОСТІ) ;

- БАГАТО ЯДЕР (БІЛЬШЕ 100),

РОЗТАШОВАНИХ ПІД ОБОЛОН-

КОЮ.

СКЕЛЕТНА МУСКУЛА-

ТУРА, А ТАКОЖ ЯЗИК,

ГОРТАНЬ, ГЛОТКА, ВЕР-

ХНЯ ТРЕТИНА СТРАВО- ХОДУ.

СКОРОЧУЄТЬСЯ ШВИДКО, ЕНЕР- ГІЙНО, ПІД КОНТРОЛЕМ ВОЛІ І

СВІДОМОСТІ.

ВІДНОСНО ШВИДКО ВТОМЛЮ- ЮТЬСЯ.

ГЛАДКА

М'ЯЗОВІ КЛІТИНИ ВЕРЕТЕНОПО- ДІБНОЇ ФОРМИ, ДОВЖИНОЮ 15-40 МК, З'ЄДНУЮТЬСЯ В НЕВЕЛИЧКІ ПУЧКИ М'ЯЗОВИХ ВОЛОКОН.

М'ЯЗОВА КЛІТИНА СКЛАДАЄТЬСЯ З:

А) ОБОЛОНКИ - САРКОЛЕМИ;

Б) САРКОПЛАЗМИ;

В) ДУЖЕ ТОНКИХ МІОФІБРИЛ,

ЯКІ РОЗТАШОВАНІ ПО ПЕРИ-

ФЕРІЇ ВЗДОВЖ ОСІ КЛІТИНИ;

Г) ОДНОГО ЯДРА ОВАЛЬНОЇ

ФОРМИ.

В СТІНКАХ КРОВОНОС-

НИХ СУДИН:

- ТРАВНОГО КАНАЛУ;

- ЖОВЧОВИВІДНИХ, ДИ-

ХАЛЬНИХ, СЕЧОВИВІД-

НИХ ШЛЯХІВ;

- СТАТЕВИХ ОРГАНІВ;

- ШКІРИ;

- ОЧНОМУ ЯБЛОЦІ.

СКОРОЧУЄТЬСЯ ПОВІЛЬНО І ДОВГО ЗАЛИШАЄТЬСЯ В СКО- РОЧЕНОМУ СТАНІ (БЕЗ ВТОМИ), ЗУМОВЛЮЮЧИ НЕ СТІЛЬКИ РУ- ХОВІ РЕАКЦІЇ, СКІЛЬКИ ТОНУС СТІНОК ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ.

СКОРОЧУЄТЬСЯ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВОЛІ І СВІДОМОСТІ.

ЧУТЛИВА ДО ВПЛИВУ ДЕЯКИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧО- ВИН І ФАРМАКОЛОГІЧНИХ

АГЕНТІВ.

СЕРЦЯ

КЛІТИНИ – КАРДІОМІОЦИТИ ТА СЕРЦЕВІ ПРОВІДНІ МІОЦИТИ. МІО-

ЦИТИ ЛЕЖАТЬ ЛАНЦЮЖКОМ І УТ-

ВОРЮЮТЬ М'ЯЗОВЕ ВОЛОКНО.

М'ЯЗОВЕ ВОЛОКНО СКЛАДАЄТЬ- СЯ З ТИХ САМИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО І ВОЛОКНО ПОПЕРЕЧНО-СМУГАСТОЇ М'ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ, ТІЛЬКИ МАЄ ПОПЕРЕЧНІ ТОНКІ СМУГИ, ЯКІ ВІДМЕЖОВУЮТЬ ДІ- ЛЯНКИ, КОЖНА З ЯКИХ МАЄ ПО ОДНОМУ ЦЕНТРАЛЬНО РОЗ- ТАШОВАНОМУ ЯДРУ.

МІОКАРД.

СКОРОЧУЄТЬСЯ АВТОМАТИЧ -НО, НЕ ЗАЛЕЖНО ВІД ВОЛІ І СВІДОМОСТІ.

ПЕРІОДИ ХВОРОБИ

(НАЗВА)

ХАРАКТЕРИСТИКА

ЛАТЕНТНИЙ

АБО ІНКУБАЦІЙНИЙ

ПЕРІОД

Прояви хвороби відсутні. Триває від моменту проникнення пат. агенту в організм людини до появи перших клінічних ознак захворювання. Відбувається розмноження збудника і накопичення токсичних речовин. Організм перебуває в напрямку мобілізації захисних сил.

ПРОДРОМАЛЬНИЙ

ПЕРІОД АБО ПЕРІОД

ПРОВІСНИКІВ

Характеризується появою перших (невиразних) ознак хвороби - втомлюваність,

втрата апетиту, нездужання, головний біль, незначне підвищення температури.

РОЗПАЛ ХВОРОБИ АБО ПЕРІОД ТИПОВИХ ОЗНАК

ЗАХВОРЮВАННЯ

Характеризується появою типових ознак захворювання, які розвиваються в пев-

ній для кожної хвороби послідовності. Саме в цьому періоді хвороба досягає сво-

єї кульмінації. Виникають гарячка, запальні або дегенеративні процеси, розлад

функцій органів та систем організму, явища інтоксикації.

ПЕРІОД

РЕКОНВАЛІСЦЕНЦІЇ

Кінець хвороби. Характеризується повним або неповним одужанням.

Повне – зникнення клінічних проявів хвороби, відновлення структури та

функцій.

Неповне – виникнення ускладнень;

– рецидиви – повернення хвороби після проміжку вдаваного

одужання;

– перехід в хронічну форму, для якої характерним являється чергування

загострень та ремісій (тимчасове полегшення стану хворого).