- •2.Фізіологія, як наука .
- •3.Методи та методики морфологічного дослідження.
- •1. Антропологічну методику.
- •5.Осі та площини
- •6.Ділянки та частини тіла.
- •7.Короткі історічні відомості.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •3.Одношаровий циліндричний епітелій :
- •4.Одношаровий багаторядний мерехтливий епітелій
- •5.Багатошаровий епітелій
- •1.Залози внутрішньої секрецїї або ендокринні залози -
- •2.Залози зовнішньої секреції або екзокринні залози
- •3.Залози змішаної секреції
- •7.Сполучна тканина.
- •8.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •9.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •1.Особливість будови мязової тканини.
- •Ііі. Посмугована м’язова тканина.
- •Іу.Серцевий м’яз.
- •У.Нервова тканина.
- •Тема: «кров. Склад. Властивості».
- •1.Кров.Їїсклад і функції. Кров -рідка тканина, яка складається з плазми і зважених в ній кров’яних тілець.
- •2.Кількість крові, її склад.
- •5.Еритроцити, їх кількість,форма,значення.
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •7.Лейкоцити
- •8.Тромбоцити.
- •2 Види аглютиногенів і
- •2 Види аглютинінів.
- •3.Резус -належність.
- •4.Анемія.
- •5.Лейкоцитоз.Лейкопенія.
- •6.Тромбоцитоз. Тромбопенія.
- •1.Етіологія та патогенез. Умови розвитку патологічних станів.
- •2. Предмет і завдання патологічної анатомії і фізіології.
- •3.Патолого-анатомічна служба.
- •4.Здоровя, хвороба. Причини виникнення хвороби.
- •5.Стадії хвороби
- •6. Смерть, її форми , ознаки, посмертні зміни.
- •2. Патологічна (передчасна ) смерть
- •1.Пошкодження, загальні відомості , види , значення
- •2.Дистрофія - визначення.
- •3.Некроз , визначення причини, ознаки,
- •1.За механізмом дії шкідливого агента:
- •4. Атрофія -визначення ,причини. Ознаки.Види.
- •5.Порушення функцій (functio lasae).
- •Форми запалення.
- •7.Нервова тканина:
- •2. Пухлини екзо - і ендокринних залоз , а також епітеліальних
- •3.Мезенхімальні пухлини - розвиваються з фіброзної, жирової, мязової тканини в
- •4.Пухлини меланін утворюючої тканини
- •4.Гемотрансфузійний шок
- •1.Уремічна кома -
- •2 . Печінкова кома
- •3 . Діабетична кома.
- •Тема: «процес руху та структури організму людини, що його здійснюють».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.Мяз , як орган . Класифікація мязів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання обему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Великий і малий ромбоподібні мязи
- •4.Верхній задній зубчастий мяз
- •6.Нижній задній зубчастий мяз -
- •3.Прямий мяз живота
- •4.Поперечний мяз живота .
- •5. Квадратний мяз живота .
- •Жувальні мязи .
- •Х. Фізіологія мязів.
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •5.Нервові центри швидко втомлюються.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •І. Механізм утворення.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •II. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •VII. Проекційні зони кори.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 16 тема: «вегетативна нервова система»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема:залози внутрішньої секреції.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Мелатонін
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
Тема:залози внутрішньої секреції.
I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
Всі залози організму діляться на 3 групи.
ЕКЗОКРИННІ ЗАЛОЗИ або залози зовнішньої секреції -
відносяться залози, що мають вивідні протоки і
виділяють свій секрет в порожнини тіла і на поверхню
тіла.
ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ АБО залози внутрішньої секреції - залози, які не мають вивідних
протоків і виділяють свій секрет безпосередньо в кров і в міжклітинні щілини . З них
секрет попадає в лімфу або цереброспінальну рідину.
ЗАЛОЗИ ІЗ ЗМІШАННОЮ СЕКРЕЦІЄЮ що здійснюють поряд з внутрішньою і зовнішню
секрецію ( статеві залози, підшлункова залоза). Вони виділяють свій секрет в кров і в
порожнини тіла або на поверхню тіла.
Продукти діяльності залоз внутрішньої секреції називаються гормонами. Термін “гормон” (рухати, збуджувати) був запропонований англійськими фізіологами в 1905 році.
Вони виділили з слизової оболонки 12-палої кишки специфічну речовину – секретин, який
стимулює утворення підшлункового соку.
Гормони. Фізіологічна характеристика.
Гормони – це біологічно активні речовини, які в малих дозах здійснюють значний
фізіологічний ефект.
Функції гормонів:
1.Регулюють функції організму.
2.Пристосовують організм до зміни умов навколишнього та внутрішнього
середовища.
3. Корегують зміщення рівноваги внутрішнього середовища організму.
Гормони характеризуються:
1.Специфічністю дії – кожен гормон певним чином змінює лише дану функцію.
2. Відсутністю видової специфічності – діє однаково в організмі людини і тварин.
3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
4.Дією при певних фізико-хімічних і біологічних умовах, в залежності від складу харчів та
проміжного обміну речовин.
5. Різною дією в залежності від дози.
6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
За хімічною природою
гормони поділяються на три основних класи:
1.Стероїди.
2.Похідні амінокислоти.
3.Білково- ліпідні сполуки.
Виділяють 4 основні типи дії гормонів:
1.Обмінний тип – здійснює вплив на обмін речовин.
2.Морфологічний тип – стимулює процеси росту, диференціювання клітин, органогенез.
3.Кінетичний тип – впливає на органи-виконавці.
4.Корегуючий тип – впливає на зміни інтенсивності функціонування органів і тканин.
Згідно з сучасною класифікацією ендокринні органи розподіляють на такі групи:
1.Нейрогенні залози ( ці органи пов'язані своїм походженням розташуванням з мозком).
До них належать: шишкоподібне тіло (епіфіз) і задня частка гіпофіза ( нейрогіпофіз).
2.Органи, зв'язані з розвитком зябрового апарату ( бронхіогенні).
Це: передня частка гіпофіза ( аденогіпофіз),
щитоподібна,
прищитоподібна і
вилочкова (загрудинна) залози.
3.Органи, що мають спільний розвиток з травним апаратом
- ендокринна частина підшлункової залози.
4.Органи, які розвинулись із епітелію в цілому
( вторинної порожнини тіла)
– кора надниркових залоз і епітелій статевих залоз.
5.Органи, що мають спільні джерела розвитку з симпатичною частиною автономної
нервової системи, тобто ті, які утворилися внаслідок міграції деяких груп клітин з
нервової труби.
До них належать:
- мозок надниркової залози та
- параганглії ( аортальний ,симпатичний та ін.).
Завдяки своєму вибірковому забарвленню солями хрому ( темно бурий колір)
вони дістали назву хромофітних.
Регуляція функцій ендокринних залоз здійснюється нервовою системою, тому утворення
гормонів ( і надходження їх у рідини організму) складає ланку в системі нервово -
ендокринної регуляції функцій організму.
Доля гормонів
Гормони в процесі обміну змінюються функціонально і структурно.
1.Частина гормонів утилізується клітинами.
2.Частина виводиться з сечею.
3.Частина губить активність, з'єднуючись з білками.
Порушення функцій ендокринних залоз проявляється:
1.Гіпофункцією – виділення недостатньої кількості гормонів.
2.Гіперфункцією – виділення надлишкової кількості гормонів.
ІІІ. ГІПОФІЗ
(glandula pituitaria)
Складна залоза.
Розміщена в турецькому сідлі основної кістки.
Вага – 0,5 г.
Має три долі:
А) передню – аденогіпофіз
Б) середню
В) задню – нейрогіпофіз
Гормони передньої долі:
1.Соматотропний гормон – регулює ріст організму.
2.Гонадотропний гормон – регулює діяльність статевих залоз.
3.Тіреотропний гормон – регулює діяльність щитоподібної залози.
Гіпофункція - атрофія щитоподібної залози.
Гіперфункція - гіпертрофія щитоподібної залози.
4.Аденокортикотропний гормон – ( АКТГ) – стимулює функції кіркової речовини
надниркових залоз.
5.Пролактин – підсилює секрецію молока молочними залозами після пологів.
Гормони середньої долі:
Меланоцитостимулюючий ( меланотропін) – впливає на пігментний обмін ( регулює
забарвлення шкіри).
Гормони задньої долі:
1.Вазопресин - антидіуретичний гормон – посилює процеси реабсорбції води в канальцях
нирок, зменшує діурез і разом з тим діє судиннозвужувально ( збільшує тонус м'язових
елементів артеріол, що сприяє підвищення артеріального тиску).
Гіпофункція - виникає нецукровий діабет або нецукрове сечовиснаження,
виділяється велика кількість (до 10л за добу) світлої сечі ,яка не вміщує цукру. Одночасно у хворих виникає сильна жага.
2.Окситоцин – підсилює роботу м'язів матки ( стимулює родовий акт), а також виділення молока.
Гіпофункція аденогіпофіза :
в дитинстві - карликовість,
в зрілому віці – гіпофізарна кахексія ( крайня ступінь виснаження).
Гіперфункція аденогіпофіза :
в зрілому віці – акромегалія ( росте все, що ще може рости – кисті стопи,
кисті, підборіддя, ніс),
в дитинстві – гігантизм.
ІУ. ЕПІФІЗ ( шишкоподібне тіло)
(glandula pinealis)
Маленька залоза. Знаходиться в порожнині черепа - проміжний мозок.
За формою нагадує соснову шишку, звідси і друга назва.
Маса залози – 0,2 г.
Гормони:
