- •2.Фізіологія, як наука .
- •3.Методи та методики морфологічного дослідження.
- •1. Антропологічну методику.
- •5.Осі та площини
- •6.Ділянки та частини тіла.
- •7.Короткі історічні відомості.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •3.Одношаровий циліндричний епітелій :
- •4.Одношаровий багаторядний мерехтливий епітелій
- •5.Багатошаровий епітелій
- •1.Залози внутрішньої секрецїї або ендокринні залози -
- •2.Залози зовнішньої секреції або екзокринні залози
- •3.Залози змішаної секреції
- •7.Сполучна тканина.
- •8.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •9.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •1.Особливість будови мязової тканини.
- •Ііі. Посмугована м’язова тканина.
- •Іу.Серцевий м’яз.
- •У.Нервова тканина.
- •Тема: «кров. Склад. Властивості».
- •1.Кров.Їїсклад і функції. Кров -рідка тканина, яка складається з плазми і зважених в ній кров’яних тілець.
- •2.Кількість крові, її склад.
- •5.Еритроцити, їх кількість,форма,значення.
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •7.Лейкоцити
- •8.Тромбоцити.
- •2 Види аглютиногенів і
- •2 Види аглютинінів.
- •3.Резус -належність.
- •4.Анемія.
- •5.Лейкоцитоз.Лейкопенія.
- •6.Тромбоцитоз. Тромбопенія.
- •1.Етіологія та патогенез. Умови розвитку патологічних станів.
- •2. Предмет і завдання патологічної анатомії і фізіології.
- •3.Патолого-анатомічна служба.
- •4.Здоровя, хвороба. Причини виникнення хвороби.
- •5.Стадії хвороби
- •6. Смерть, її форми , ознаки, посмертні зміни.
- •2. Патологічна (передчасна ) смерть
- •1.Пошкодження, загальні відомості , види , значення
- •2.Дистрофія - визначення.
- •3.Некроз , визначення причини, ознаки,
- •1.За механізмом дії шкідливого агента:
- •4. Атрофія -визначення ,причини. Ознаки.Види.
- •5.Порушення функцій (functio lasae).
- •Форми запалення.
- •7.Нервова тканина:
- •2. Пухлини екзо - і ендокринних залоз , а також епітеліальних
- •3.Мезенхімальні пухлини - розвиваються з фіброзної, жирової, мязової тканини в
- •4.Пухлини меланін утворюючої тканини
- •4.Гемотрансфузійний шок
- •1.Уремічна кома -
- •2 . Печінкова кома
- •3 . Діабетична кома.
- •Тема: «процес руху та структури організму людини, що його здійснюють».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.Мяз , як орган . Класифікація мязів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання обему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Великий і малий ромбоподібні мязи
- •4.Верхній задній зубчастий мяз
- •6.Нижній задній зубчастий мяз -
- •3.Прямий мяз живота
- •4.Поперечний мяз живота .
- •5. Квадратний мяз живота .
- •Жувальні мязи .
- •Х. Фізіологія мязів.
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •5.Нервові центри швидко втомлюються.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •І. Механізм утворення.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •II. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •VII. Проекційні зони кори.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 16 тема: «вегетативна нервова система»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема:залози внутрішньої секреції.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Мелатонін
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
1. Шийний відділ
представлений вузлами:
а) верхнім - самий крупний, від нього відходять гілки, за рахунок яких здійснюється
іннервація органів голови та шиї.
Ці гілки утворюють сплетіння:
- на внутрішній та зовнішній сонній артеріях,
- та за рухом їх гілок досягають слізної залози,
- залоз слизової оболонки глотки,
- гортані, язика,
- м’яза розширювача зіниці;
б) середнім;
в) нижнім - він лежить попереду глибоких м’язів шиї і нерідко зливається з першим
грудним , утворюючи шийно - грудний або зореподібний вузол.
Від трьох шийних вузлів, обох симпатичних стволів відходять: шийні серцеві нерви, які
спускаються в грудну порожнину де разом з гілками блукаючих нервів на висхідній
частині аорти та легеневому стовбурі утворюють серцеве сплетіння, від якого йдуть
гілки до серця.
2. Грудний відділ
складається з 10 – 12 вузлів, які лежать попереду шийок ребер, прикритих
плеврою. Від вузлів грудного відділка відходять гілки до аорти, серця, легенів,
бронхів, стравоходу, які утворюють органні сплетення.
Найбільш крупними нервами, які йдуть від 5 – 9 та 10–11 грудних вузлів,
являються великі та малі органні нерви. Як ті так і інші проходять між ніжками
діафрагми в черевну порожнину, де підходять до вузлів черевного (сонячного)
сплетіння. Вони несуть прегангліонарні волокна до клітин черевних вузлів.
3.Поперековий відділ
складається з 3 – 5 вузлів, які розташовані на передньобічних поверхнях тіл
поперекових хребців. Від них йдуть гілки, які беруть участь в утворенні сплетінь
черевної порожнини та тазу.
4.Крижовий віділ
складається з 4-х вузлів, які розташовані на передній поверхні крижа. Знизу ланцюжки
вузлів правого та лівого симпатичних стволів з’єднуються в одному куприковому
непарному вузлі. Bci ці утворення з’єднуються під назвою тазового відділу
симпатичних стволів. Від них відходять гілки, які беруть участь в утворенні
вегетативних сплетінь таза.
ПАРАСИМПАТИЧНА HEPBОBA СИСТЕМА.
Парасимпатична частина вегетативної нервової системи також має
центральний та
периферичний відділи.
Центральний відділ представлений парасимпатичними ядрами, які лежать в:
середньому,
задньому,
довгастому мозку.
В середньому мозку поряд з руховим ядром третьої пари нервів лежить парасимпатичне
додаткове ядро, відростки якого входять до складу окорухового нерва (ІІІ пара),
переключаються в війчастому вузлі, яке лежить в орбіті i іннервує м’яз, звужуючий
зіницю, та війчастий м’яз ока.
В покришці моста поряд з руховим ядром лицевого нерва розташоване верхнє
слиновидільне ядро. Виростки його клітин входять до складу проміжного та лицевого
нервів. У складі гілок лицевого та трійчастого нервів парасимпатичні волокна досягають
слізної залози, залоз слизової оболонки та ротової порожнин, піднижньощелепної та
під’язикової слинних залоз.
В довгастому мозку нижнє слиновидільне ядро дає початок парасимпатичним (секреторним)
волокнам привушної слинної залози, яка виходять із мозку у складі 9 пари нервів.
Периферичний відділ складається із вузлів та волокон, які входять до складу:
ІІІ пари (окоруховий нерв),
УІІ пари(лицевий нерв),
ІХ пари(язикоглотковий нерв),
Х пари (блукаючий нерв) черепно-мозкових нервів,
тазових нервів.
Сама велика кількість парасимпатичних нервів у складі блукаючого нерва. Вони починаються від його парасимпатичного ядра та іннервують всі органи шиї, грудної та черевної порожнин до
поперечної ободової кишки включно. В грудній та черевній порожнинах волокна блукаючого нерва приєднуються до симпатичних сплетень і разом з ними входять в органи.
Від крижових парасимпатичних ядер спинного мозку відходять волокна, які іннервують
низхідну та сигмоподібну ободову кишку, а також всі органи малого тазу.
В грудній, черевній та в порожнині тазу симпатичні та парасимпатичні волокна
утворюють змішані за складом сплетіння, які іннервують органи.
Самим крупним сплетенням являється
черевне або сонячне сплетіння, яке розташоване на передній поверхні черевної частини аорти, з
боків від місця відгалуження черевного стовбура.
До його складу входять два черевних нервових вузла, які лежать з боків від початку
черевного стовбура та верхній брижовий вузол, розташований у місці відгалуження
верхньої брижової артерії. Прегангліонарні волокна несуть до них великий та малий
органні нерви. У вузлах відбувається переключення та постгангліонарні волокна, які
утворюють сплетення на судинах та розходяться в різні сторони до органів.
До сонячного сплетіння підходять також гілки блукаючих нервів, але не переключаються
в його вузлах, а у складі сплетінь направляються до органів, де переключаються в
інтрамуральних вузлах.
По черевній частині аорти спускається могутнє
аортальне сплетіння, яке підсилюється гілками симпатичних стволів. В області мису хребта ці
гілки утворюють
верхнє підчеревне сплетіння. Спускаючись у порожнину малого тазу, воно розходиться вправо
та вліво вниз, формуючи
праве та ліве нижні підчеревні сплетіння. До них приєднуються органні (парасимпатичні)
нерви, а також крижові (симпатичні)органні нерви. Із гілок цих сплетень в органах
малого тазу та поряд з ними формуються нервові сплетіння
міхурне, матково - піхвове, тощо. В складі цих сплетінь проходять чутливі волокна від
внутрішніх органів.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ ВЕГЕТАТИВНОЇ HEPBОBOЇ СИСТЕМИ.
Вегетативна нервова система здійснює на органи три роду впливів:
а) функціональний;
б) трофічний;
в) судиноруховий.
Функціональний вплив викликає функцію органа або гальмує її.
Трофічний вплив проявляється в регуляції обміну речовин в органах. Таким шляхом
вимірюється їх функціональний стан та визначаються процеси життєдіяльності.
ЛЕКЦІЯ № 17
