1. Шийний відділ

представлений вузлами:

а) верхнім - самий крупний, від нього відходять гілки, за рахунок яких здійснюється

іннервація органів голови та шиї.

Ці гілки утворюють спле­тіння:

- на внутрішній та зовнішній сонній артеріях,

- та за рухом їх гілок досягають слізної залози,

- залоз слизової оболонки глотки,

- гортані, язика,

- м’яза розширювача зіниці;

б) середнім;

в) нижнім - він лежить попереду глибоких м’язів шиї і нерідко зливається з першим

грудним , утворюючи шийно - грудний або зореподібний ву­зол.

Від трьох шийних вузлів, обох симпатичних стволів відходять: шийні серцеві нерви, які

спускаються в грудну порожнину де разом з гілками блукаючих нервів на висхідній

частині аорти та легеневому стовбурі утворюють серцеве сплетіння, від якого йдуть

гілки до серця.

2. Грудний відділ

складається з 10 – 12 вузлів, які лежать попереду шийок ребер, прикритих

плеврою. Від вузлів грудного відділка відходять гілки до аорти, серця, легенів,

бронхів, стравоходу, які утворюють органні сплетення.

Найбільш крупними нервами, які йдуть від 5 – 9 та 10–11 грудних вузлів,

являються великі та малі органні нерви. Як ті так і інші проходять між ніжками

діафрагми в черевну порожнину, де підходять до вузлів черевного (сонячного)

сплетіння. Вони несуть прегангліонарні волокна до клітин черевних вузлів.

3.Поперековий відділ

складається з 3 – 5 вузлів, які розташовані на передньобічних поверхнях тіл

поперекових хребців. Від них йдуть гілки, які беруть участь в утворенні сплетінь

черевної порожнини та тазу.

4.Крижовий віділ

складається з 4-х вузлів, які розташовані на передній поверхні крижа. Знизу ланцюжки

вузлів правого та лівого симпатичних стволів з’єднуються в одному куприковому

непарному вузлі. Bci ці утворення з’єднуються під назвою тазового відділу

симпатичних стволів. Від них відходять гілки, які беруть участь в утворенні

вегетативних сплетінь таза.

ПАРАСИМПАТИЧНА HEPBОBA СИСТЕМА.

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи також має

центральний та

периферичний відділи.

Центральний відділ представлений парасимпатичними ядрами, які лежать в:

середньому,

задньому,

довгастому мозку.

В середньому мозку поряд з руховим ядром третьої пари нервів лежить парасимпатичне

додаткове ядро, відростки якого входять до складу окорухового нерва (ІІІ пара),

переключаються в війчастому вузлі, яке лежить в орбіті i іннервує м’яз, звужуючий

зіницю, та війчастий м’яз ока.

В покришці моста поряд з руховим ядром лицевого нерва розташоване верхнє

слиновидільне ядро. Виростки його клітин входять до складу проміжного та лицевого

нервів. У складі гілок лицевого та трійчастого нервів парасимпатичні волокна досягають

слізної залози, залоз слизової оболонки та ротової порожнин, піднижньощелепної та

під’язикової слинних залоз.

В довгастому мозку нижнє слиновидільне ядро дає початок парасимпатичним (секреторним)

волокнам привушної слинної залози, яка виходять із мозку у складі 9 пари нервів.

Периферичний відділ складається із вузлів та волокон, які входять до складу:

ІІІ пари (окоруховий нерв),

УІІ пари(лицевий нерв),

ІХ пари(язикоглотковий нерв),

Х пари (блукаючий нерв) черепно-мозкових нервів,

тазових нервів.

Сама велика кількість парасимпатичних нервів у складі блукаючого нерва. Вони починаються від його парасимпатичного ядра та іннервують всі органи шиї, грудної та черевної порожнин до

поперечної ободової кишки включно. В грудній та черевній порожнинах волокна блукаючого нерва приєднуються до симпатичних сплетень і разом з ними входять в органи.

Від крижових парасимпатичних ядер спинного мозку відходять волокна, які іннервують

низхідну та сигмоподібну ободову кишку, а також всі органи малого тазу.

В грудній, черевній та в порожнині тазу симпатичні та парасимпатичні волокна

утворюють змішані за складом сплетіння, які іннервують органи.

Самим крупним сплетенням являється

черевне або сонячне сплетіння, яке розташоване на передній поверхні черевної частини аорти, з

боків від місця відгалуження черевного стовбура.

До його складу входять два черевних нервових вузла, які лежать з боків від початку

черевного стовбура та верхній брижовий вузол, розташований у місці відгалуження

верхньої брижової артерії. Прегангліонарні волокна несуть до них великий та малий

органні нерви. У вузлах відбувається переключення та постгангліонарні волокна, які

утворюють сплетення на судинах та розходяться в різні сторони до органів.

До сонячного сплетіння підходять також гілки блукаючих нервів, але не переключаються

в його вузлах, а у складі сплетінь направляються до органів, де переключаються в

інтрамуральних вузлах.

По черевній частині аорти спускається могутнє

аортальне сплетіння, яке підсилюється гілками симпатичних стволів. В області мису хребта ці

гілки утворюють

верхнє підчеревне сплетіння. Спускаючись у порожнину малого тазу, воно розходиться вправо

та вліво вниз, формуючи

праве та ліве нижні підчеревні сплетіння. До них приєднуються органні (парасимпатичні)

нерви, а також крижові (симпатичні)органні нерви. Із гілок цих сплетень в органах

малого тазу та поряд з ними формуються нервові сплетіння

міхурне, матково - піхвове, тощо. В складі цих сплетінь проходять чутливі волокна від

внутрішніх органів.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ ВЕГЕТАТИВНОЇ HEPBОBOЇ СИСТЕМИ.

Вегетативна нервова система здійснює на органи три роду впливів:

а) функціональний;

б) трофічний;

в) судиноруховий.

Функціональний вплив викликає функцію органа або гальмує її.

Трофічний вплив проявляється в регуляції обміну речовин в органах. Таким шляхом

вимірюється їх функціональний стан та визначаються процеси життєдіяльності.

ЛЕКЦІЯ № 17