- •2.Фізіологія, як наука .
- •3.Методи та методики морфологічного дослідження.
- •1. Антропологічну методику.
- •5.Осі та площини
- •6.Ділянки та частини тіла.
- •7.Короткі історічні відомості.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •3.Одношаровий циліндричний епітелій :
- •4.Одношаровий багаторядний мерехтливий епітелій
- •5.Багатошаровий епітелій
- •1.Залози внутрішньої секрецїї або ендокринні залози -
- •2.Залози зовнішньої секреції або екзокринні залози
- •3.Залози змішаної секреції
- •7.Сполучна тканина.
- •8.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •9.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •1.Особливість будови мязової тканини.
- •Ііі. Посмугована м’язова тканина.
- •Іу.Серцевий м’яз.
- •У.Нервова тканина.
- •Тема: «кров. Склад. Властивості».
- •1.Кров.Їїсклад і функції. Кров -рідка тканина, яка складається з плазми і зважених в ній кров’яних тілець.
- •2.Кількість крові, її склад.
- •5.Еритроцити, їх кількість,форма,значення.
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •7.Лейкоцити
- •8.Тромбоцити.
- •2 Види аглютиногенів і
- •2 Види аглютинінів.
- •3.Резус -належність.
- •4.Анемія.
- •5.Лейкоцитоз.Лейкопенія.
- •6.Тромбоцитоз. Тромбопенія.
- •1.Етіологія та патогенез. Умови розвитку патологічних станів.
- •2. Предмет і завдання патологічної анатомії і фізіології.
- •3.Патолого-анатомічна служба.
- •4.Здоровя, хвороба. Причини виникнення хвороби.
- •5.Стадії хвороби
- •6. Смерть, її форми , ознаки, посмертні зміни.
- •2. Патологічна (передчасна ) смерть
- •1.Пошкодження, загальні відомості , види , значення
- •2.Дистрофія - визначення.
- •3.Некроз , визначення причини, ознаки,
- •1.За механізмом дії шкідливого агента:
- •4. Атрофія -визначення ,причини. Ознаки.Види.
- •5.Порушення функцій (functio lasae).
- •Форми запалення.
- •7.Нервова тканина:
- •2. Пухлини екзо - і ендокринних залоз , а також епітеліальних
- •3.Мезенхімальні пухлини - розвиваються з фіброзної, жирової, мязової тканини в
- •4.Пухлини меланін утворюючої тканини
- •4.Гемотрансфузійний шок
- •1.Уремічна кома -
- •2 . Печінкова кома
- •3 . Діабетична кома.
- •Тема: «процес руху та структури організму людини, що його здійснюють».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.Мяз , як орган . Класифікація мязів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання обему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Великий і малий ромбоподібні мязи
- •4.Верхній задній зубчастий мяз
- •6.Нижній задній зубчастий мяз -
- •3.Прямий мяз живота
- •4.Поперечний мяз живота .
- •5. Квадратний мяз живота .
- •Жувальні мязи .
- •Х. Фізіологія мязів.
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •5.Нервові центри швидко втомлюються.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •І. Механізм утворення.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •II. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •VII. Проекційні зони кори.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 16 тема: «вегетативна нервова система»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема:залози внутрішньої секреції.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Мелатонін
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
Змішаний нерв.
Починається від ядер довгастого мозку.
Виходить крізь яремний отвір.
Складається з:
чутливих,
рухових,
парасимпатичних нервових волокон.
Він іннервує всі внутрішні органи, крім органів малого тазу:
- органи дихання; - нирки;
- печінку; - травний тракт до низхідної
- підшлункову залозу; ободової кишки;
- серце; - шлунок;
- аорту; - селезінку;
- стравохід.
Рухові нерви іннервують м’язи глотки, м’якого піднебіння, гортані.
Чутливі нерви іннервують:
внутрішні органи,
задній відділ твердої мозкової оболонки,
зовнішнє вухо.
ХІ пара - додатковий нерв (nervus accessorius).
Руховий нерв.
Починається від ядер довгастого мозку.
Виходить з черепа крізь яремний отвір.
Іннервує грудинно - ключично- сосковий та трапецієподібний м’язи.
ХІІ пара - під’язиковий нерв (nervus hipoglossus).
Руховий нерв.
Починається від ядер довгастого мозку.
Виходить з черепа крізь канал під’язикового нерва потиличної кістки.
Іннервує м’язи язика.
Лекція№ 16 тема: «вегетативна нервова система»
Вегетативна нервова система складається з двох частин:
а) симпатичної,
б) парасимпатичної
Іннервує весь організм в цілому, всі органи та тканини:
а) залози,
б) м’язи судин, внутрішніх органів,
в) серцевий м’яз,
г) скелетні м’язи,
є) головний та спинний мозок, тобто ЦНС.
Більшість органів іннервує як парасимпатична так i симпатична Н.С.
Парасимпатична частина не іннервує
- посмуговані м’язи,
- гладенькі м’язи матки
- більшість кровоносних судин
- сечоводи
- потові залози
- волосяні фолікули шкіри
- селезінку
- надниркові залози
- гіпофіз.
Вегетативна Н.С. не має своїх особливих аферентних чутливих шляхів.
Чутливі імпульси від органів направляються по чутливим волокнам, загальним для вегетативної
та соматичної нервових систем.
Контроль та регуляція функції вегетативної нервової системи, як i соматичної, здійснюється
корою півкуль великого мозку.
Особливості будови.
1.Вегетативні волокна виходять з деяких ділянок (вогнищ) головного та спинного
мозку (рухові).
2.Принципово відрізняється рефлекторна дуга вегетативної нервової системи:
а) рухові або аферентні нейрони вегетативної нервової системи лежать на периферії в
вузлах (вегетативних);
б) відростки вставних вегетативних нейронів, які розташовані в головному або
в спинному мозку, виходячи з нього, обов’язково переключаються на клітинах
вегетативних вузлів.
Таким чином, шлях вегетативних аферентних волокон розбивається
на 2 ділянки:
а) від мозку до вегетативного вузла - превузловий (прегангліонарний);
б) від вузла до робочого органу - після вузловий (постгангліонарний).
СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Симпатична частина вегетативної нервової системи складається з:
1.Центрального відділу - він утворений клітинами бічних рогів спинного мозку на рівні bcіx
грудних та верхніх трьох поперекових сегментів.
2.Периферичний відділ - представлений нервовими волокнами та симпатичними нервовими
вузлами (гангліями).
Нервові вузли поділяються на 2 групи:
а) коло хребтові (паравертебральні) - вони розташовані двома ланцюжками з боків від хребта i
утворюють правий та лівий симпатичні стволи;
б) перед хребтові (превертебральні) - це вузли периферичних нервових сплетінь, які
лежать в грудній та черевній порожнинах.
Симпатичні нервові волокна виходять із спинного мозку у складі передніх корінців
спинномозкових нервів, а потім через білу з’єднувальну гілку направляються до
відповідного вузла симпатичного ствола. Там частина волокон переключається на
еферентний нейрон i його постгангліонарні волокна направляються до органів.
Для постгангліонарних симпатичних волокон характерно:
а) утворення сплетінь за ходом артерій, які живлять певний орган;
б) утворення самостійних нервів (наприклад, черевний нерв);
в) входити до складу периферичних розгалужень спинномозкових та черепних
нервів.
СИМПАТИЧНІ СТВОЛИ (правий та лівий).
це ланцюги нервових вузлів, які з’єднані міжвузловими гілками, розташованими з обох
сторін вздовж хребта.
В області грудного та верхнього поперекового відділів, кожен вузол , з’єднаний білою
сполучнотканинною гілкою з відповідним спинномозковим нервом.
Так як білі з’єднувальні гілки складаються з мієлінових волокон, то пучки мають білий
колір. Від всіх вузлів симпатичного ствола до спинномозкових нервів йдуть сірі
з’єднувальні гілки, які складаються з постгангліонарних безмієлінових волокон
сірого кольору.
В симпатичному стволі розрізняють:
а) шийний,
б) грудний,
в) поперековий,
г) крижовий,
д) куприковий відділи.
