II. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.

Довгастий мозок (medulla oblongata )є продо­вженням спинного мозку, з яким він сполучається

через великий потиличний отвір. Сіра речовина його знаходиться всередині білої але без

чіткої диференцировки. Виконує провідну та рефлекторну функцію.

провідна функція заключається в тому, що через довгастий мозок проходять висхідні та

низхідні провідні шляхи, які забезпечують двосторонній зв'язок довгастого

мозку з вище та нижче лежачими відділами ЦНС.

рефлекторна функція заключається в тому, що у сірій речовині зна­ходяться життєво важливі

центри:

а) центр дихання; б) ц. захисних рефлексів;

в) центр травлення; (ц. чхання; ц. мигання;

г) центр серцевої діяльності; ц. блювання; ; ц. кашлю .)

д) судиноруховий центр;

є) центр потовиділення

ж)в ньому розташовані ядра з IX по XII пари черепно - мозкових нервів.

Середній мозок ( mesencephalon) - складається з :

1.покришка середнього мозку;

2 ніжки мозку;

3.чорна речовина - розташована в центральній частині ніжок мозку, її клітини містять

пігмент меланін;

4.червоні ядра,

Покришка середнього мозку - побудована з двох верхніх та двох нижніх горбків.

Верхні горбки являються первинними зоровими центрами, які забезпечують

акомодацію. Акомодація - це здатність ока однаково добре бачити

різновіддалені предмети.

Нижні горбки являються первинними слуховими центрами, які за­безпечують

орієнтовні слухові рефлекси (у тварин вуха рухаються на звуки,

люди повертають голову).

Чорна речовина і червоні ядра беруть участь в регуляції м'язового тонусу (підтримка

робочої. пози).

В середньому мозку розташовані ядра ІП-ІУ п. черепно-мозкових нервів

ІІІ.ПРОМІЖНИЙ МОЗОК.

Проміжний мозок (diencephalon) - є кінцевим відділом стовбура і складається з :

1.Зоровогорбна ділянка (таламус) - являється центром всіх аферентних імпульсів.

Через них до кори головного мозку надходить інформація від усіх рецепторів нашого

організму за винятком рецепторів нюху. Від нього чутливі шляхи йдуть частково

в підкоркові ядра, частково - безпосередньо в кору;

2.Підзоровогорбна ділянка (гіпоталамус) - розташований знизу таламуса. В ній закладені ядра

сірої речовини, які є вищими вегетативними центрами, (їх більше 40) які регулюють :

Т° тіла, водний, жировий, вуглеводний та інші види обміну, діяльність серця, судин

травних та ендокринних органів.

В ньому містяться клітини, що виробляють гормони, які депонуються в нейрогіпофізі

(задня доля гіпофізу);

3.Надзоровогорбна ділянка (епіталамус) - в ній розташований епіфіз або шишкоподібне

тіло(залоза внутрішньої секреції).

4.Зазоровогорбна ділянка (метаталамус) - представлена медіальними та латеральними

колінчатими тілами, в яких розташовані вторинні зорові та слухові рефлекторні

центри;

5.ІІІ шлуночок мозку - це порожнина проміжного мозку. Розташований по середній лінії. Це

вузька вертикальна щілина, яка сполучається спереду з І і II шлуночками, а

ззаду переходить в мозковий водопровід.

ІУ.СІТЧАСТИЙ УТВІР.

Ретикулярна формація (formatio reticularis)

займає центральне поло­ження стовбурі мозку. Вона утворена великими та малими ядрами,

які з'єднані між собою густою сіткою нервових волокон.

Функції: - сполучник між різними частинами ЦНС;

це наш енергетичний центр, який безперервно підзаряжає енергією та активує

кору великих півкуль

У.ЗАДНІЙ МОЗОК:

Міст (pons)- розташований між довгастим і середнім мозком. Це невелике біле підвищення

завдовжки 25 - 27мм. В ньому розрізняють дві частини:

а) передню (бацилярну) - випукла, утворена повздовжніми та поперечними волокнами, між

якими розкидані власні ядра сірої речовини;

б) задню (покришку моста) - разом з верхньою частиною задньої поверхні довгастого

мозку бере участь в утворенні ромбовидної ямки - дна IV шлуночка мозку.

Від ядер, що розміщені під дном ромбо­видної ямки, беруть свій початок

V - VIII пари черепно-мозкових нервів

Мозочок (cerebellum) - розташований позаду довгастого мозку і моста, зверху покритий

потиличними долями півкуль великого мозку і лежить у задній черепній ямці.

В ньому розрізняють:

а) дві півкулі;

б) черв'як, який міститься між півкулями.

Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини, що утворює кору мозочка,

В товщі мозочка сіра ре­човина утворює ядра, закладені в середині білої речовини, яка в

розрізі має вигляд дрібних листочків рослини, що відповідають кожній звивині і

нагадують дерево - « дерево життя».

Волокна, що зв'язують мозочок із сусідніми відділами мозку, йдуть у складі трьох

мозочкових ніжок (верхніх, середніх та нижніх). Вони мають двосторонній зв'язок з

різними відділами ЦНС (провідна функція).

Верхні з'єднують мозо­чок із середнім мозком,

середні - з мостом,

нижні - з довгастим мозком.

Функції мозочка:

а) координація рухів;

б) подолання тяжіння та інерції;

в) нормальний розподіл м'язового тонусу;

г) регуляція вегетативних ф-цій;

д) здійснює адаптаційно - трофічний вплив на всі відділи мозку через

симпатичну н/с;

е) регулює обмін речовин в головному мозку чим сприяє пристосуванню

нервової системи до змінених умов існування.

При ураженні мозочка розвиваються порушення рухової

активності:

• мозочкова атаксія (нерівна хода, розмашисті неточні рухи,

тремор кінцівок), - весь комплекс рухових розладів:

• атонія - зниження або послаблення м'язового тонусу,

• астенія - зниження сили м'язових скорочень,

• астазія - втрата здатності до злітних тетанічних скорочень, а та­кож

вегетативні розлади.

КІНЦЕВИЙ МОЗОК.

Кінцевий мозок - великі півкулі головного мозку (права та ліва)

Півкулі поділені на 2 повздовжньою щілиною, у якій знаходиться мозолисте тіло (біла речовина).

Воно складається з волокон які з'єднують обидві півкулі.

Півкулі головного мозку складаються з :

1 Сірої речовини.

2, Білої речовини (всередині).

Сіра речовина називається корою головного мозку. Вона складаєть­ся з борозен та звивини.

Види борозен:

1. центральна - відділяє лобну долю від тім’яної,

2. бічна (латеральна)- відділяє скроневу долю від лобної і тім’яної,

3.тім’яно - потилично - відділяє потиличну долю від тім’яної.

Всього долей 5:1. Лобна 2. Тім’яна . 3. Скронева.

4.Потилична 5. Острівцева.

Кожна доля має свої звивини.

1.Лобна доля:

1. Передня центральна звивина (розташована попереду центральної).

2. Верхня.

3.Середня.

4.Нижня лобна.

Центри кори великого мозку:

2.Тім’яна доля -

а) основна звивина - задня центральна, в ній знах. центри всієї шкірної чутливості, чутливість

порожнини рота та язика.

б) верхня тім’яна доля

в) нижня тім’яна доля.

3.Потилична доля -

в звивинах потиличної долі знах. центри зору та зорової пам'яті.

4.Скронева доля - знах. центри слуху та рівноваги.

Біла речовина великих півкуль складається з нервових волокон:

1. ассоциативних - зв'язують різні відділи кори однієї півкулі;

2. комісуральних - зв'язують ділянки кори 2-х півкуль;

3.рухових - йдуть від передньої центральної звивини в спинний мозок.

В сукупності .утворюють пірамідальний шлях, нервові волокна якого в довгастому мозку переходять з лівої половини на праву. Тому при уражені правої півкулі великого мозку виникають лівосторонні паралічі.

4.чутливі нервові волокна - йдуть із спинного мозку в задні центральні звивини. В

довгастому мозку вони переходять на іншу сторону. При ураженні правої

сторони півкулі великого мозку порушується чутливість лівої половини тіла.