3. Кістки нижньої кінцівки.

Складаються із

скелета поясу нижньої кінцівки (кісток тазу);

скелета вільної нижньої кінцівки.

Тазовий пояс разом з крижовою кісткою являє собою суцільне кільце, яке сполучає тулуб з нижніми кінцівками та є опорою для ряду органів.

Утворений двома тазовими кістками.

Кожна з тазових кісток формується у віці 16-18 років шляхом повного зростання трьох кісток:

клубової(os ilium),

лобкової(os pubicum),

сідничної(os ischsuum),

які сполучаються хрящами за типом синхондрозу.

На місці їх злиття є куляста западина, в якій залягає головка стегнової кістки.

В клубовій кістці розрізняють :

тіло і крило, яке має край з практично важливими виступами –

передньо - верхньою остю і розташованою перед нею

передньо - нижньою остю.

Внутрішня поверхня клубової кістки має клубову ямку,

зовнішня - сідничні лінії,

задня – суглобову поверхню вушкоподібної форми для сполучення з крижами.

В лобковій кістці виділяють:

тіло і

дві гілки – нижню і верхню ( остання має горбок і гребінь).

В сідничній кістці розрізняють:

тіло,

сідничний горб,

ость з великою та малою вирізками по боках, а також

гілку, яка сполучається з нижньою гілкою лобкової кістки, обмежуючи разом з нею

замкнутий отвір.

Кістки тазового поясу сполучаються між собою за допомогою парного, майже нерухомого крижово - клубового суглоба і лобкового зрощення та скріплюються сильними зв’язками.

За формою таз нагадує глибоку тарілку з розвернутими краями, що дозволяє розділити його на великий та малий таз (pelvis major et minor).

Великий таз – обмежений з боків крилами клубових кісток, ззаду нижніми поперековими

хребцями та основою крижової кістки. Від малого тазу він відділяється обмежувальною

лінією, яка проходить по гребеню лобкової кістки, дугоподібній лінії клубової кістки і

переходить через мис на протилежний бік.

Малий таз – обмежений крижовою кісткою, куприком, сідничними і лобковими кістками.

У жінок малий таз виконував роль родового каналу, цим і пояснюються статеві відмінності таза:

жіночий таз:

• ширший за чоловічій;

• - верхній отвір за формою еліпсоподібний і більший за розміром ніж чоловічий;

• - форма порожнини наближається до циліндричної, у чоловіків вона лійкоподібна;

• - мис крижової кістки менше вигинається у порожнину малого тазу;

• - нижній отвір значно ширший за чоловічий, тому що відстань між сідничними горбами

більша а куприк менше вигинається вперед;

• - підлобковий кут має форму дуги , а у чоловіків від гострий.

РОЗМІРИ ТАЗУ.

Середні розміри жіночого тазу мають велике значення в акушерський практиці.

У великому тазі вимірюють:

а)зовнішню кон’югату - відстань між остистим відростком У поперекового хребця і верхнім

краєм лобкового зрощення (= 200мм);

б)остисту дистанцію - відстань між передніми верхніми остями клубових кісток

(= 230 - 250мм);

в)гребінцева дистанція - найбільша відстань між гребнями клубових кісток (= 250 - 270мм);

г)вертлюжна дистанція - відстань між великими вертлюгами стегнових кісток

(= 31 0 - 330мм).

У малому тазі вимірюють:

а)анатомічну кон’югату , або прямий розмір - між мисом та верхнім краєм лобкового

зрощення (= ~ 115мм);

б)гінекологічну кон’югату - відстань між мисом та найбільш виступаючою частиною

лобкового зрощення (= 105 -110мм); Якщо розмір менший, то головка плоду при

пологах не може ввійти в порожнину малого тазу і тоді слід робити кесарево січення .

в)поперечний діаметр - найбільша відстань між обмежувальними лініями (= 135мм);

г)косий діаметр - відстань між крижово - клубовим суглобом одного боку і клубово -

лобковим підвищенням другого (= 120 - 126мм)

д)нахил таза - кут, що утворюється між горизонтальною площиною та верхнім отвором тазу

(=55 - 60^о)