5.Стадії хвороби

Для більшості захворювань типовим є циклічність перебігу.

1 період - інкубаційний - триває від моменту проникнення пат. агента в організм до появи

перших клінічних ознак захворювання. В цей період відбувається розмноження

збудника і накопичення токсичних речовин. Організм одночасно перебуває в

напрямку мобілізації захисних сил, про що свідчать зміни складу крові, обміну

речовин, поява антитіл, поява позитивних шкірно - алергічних реакцій.

Тривалість періоду буває неоднакова для різних захворювань і навіть в межах

однієї хвороби.

ІІ період - продромальний - або період провісників.

Характеризується появою перших ознак хвороби (невиразних) - втомлюваність,

втрата апетиту, нездужання, головний біль, незначне підвищення температури. В

цьому періоді збудник розмножується далі.

ІІІ період - період типових ознак захворювання - розвиток хвороби. Розпал хвороби.

Характеризується появою типових ознак хвороби , яка розвивається в певній

послідовності. Саме в цьому періоді хвороба досягає кульмінації.

Виникають:

а)гарячка,

б)запальні або дегенеративні процеси,

в)розлад функцій,

г)порушення органів та систем організму,

д)явища інтоксикації

ІУ період - період реконвалесценції - період одужання (кінець хвороби).

Характеризується зникненням клінічних проявів.

Може бути:

1.повне одужання - відновлення нормальної структури та функцій організму,

2.неповне одужання - в періоді згасання клінічних проявів захворювання можливе:

а)ускладнення - які нерідко приводять до смерті,

б)рецидив - повернення хвороби після проміжку вдаваного одужання,

в)перехід у хронічну форму, для якої характерно чергування загострення та

ремісії.

Ремісія - тимчасове поліпшення стану хворого.

3.смерть - безповоротне припинення життєвих функцій.

6. Смерть, її форми , ознаки, посмертні зміни.

Розрізняють 3 стадії смерті:

1Агонія - продовжується від декількох хвилин до 2-3 діб.

Характеризуються розладом всіх життєвих функцій організму:

а)порушення діяльності ЦНС;

б)послаблюється робота серця;

в)дихання стає патологічним;

г)втрата свідомості;

д)температура тіла падає;

є) згасають рефлекси.

2.Клінічна смерть - настає відразу за агонією.

Характеризується відсутністю кровообігу, дихання та рефлексів, але протягом

певного часу окремі органи, тканини і клітини організму можуть лишатися

живими і здатними продовжувати свої функції, наприклад, периферичні нерви,

мускули, сполучна тканина, епітелій і навіть цілі внутрішні органи ще

деякий час залишаються живими. Розтинаючи труп незабаром після смерті,

можна спостерігати тривалу перистальтику кишок. На нервах можна

переконатися у збереженні ними збудливості. Так само багато внутрішніх органів

і навіть частин тіла «переживають» моменти смерті, наприклад, можна з трупа

вийняти якийсь орган і за умов штучного кровообігу знов відновити його

функцію. Серце починає ритмічно скорочуватись; нирки виділяють сечу,

молочна залоза - молоко, в шкірі продовжується потовиділення, ріст волосся та

нігтів.

3.Біологоічна смерть - це природне і неминуче явище, це стан , коли повернення до життя

окремих органів неможливе , так як в тканинах настають незворотні зміни .

СМЕРТЬ БУВАЄ :

1.Природна - це вмирання , що настає в глибокій старості від зношування організму і

поступового згасання його функцій ( така смерть буває дуже рідко , бо

звичайно, навіть в глибокій старості , кінцевою причиною смерті є та або інша

хвороба ).