2 Види аглютиногенів і

2 Види аглютинінів.

Аглютиногени позначають літерами латинської мови А і В. .Аглютиніни позначають грецькими - альфа та вета.

В фізіологічних умовах ніколи не відбувається зустрічі одноіменних аглютинінів і аглютиногенів.

Згідно класифікації чеського вченого Яновського, розрізняють 4 групи крові в залежності від наявності або відсутності в еритроцитах аглютиногенів, а в плазмі аглютинінів.

При дослідженні груп крові у людей отримані середні данні співвідношенні належності до тієї чи іншої групи :

І - 33%,

11 -27%,

111 - 21% ,

1У - 80%.

Група крові	аглютиногени (в еритроцитах)	аглютиніни ( в плазмі)
О (І)	---	a , в
А(ІІ)	А	в
В(ІІІ)	В	а
АВ(ІУ)	АВ	---

Окрім аглютиногенів, які обумовлюють 4 групи крові, еритроцити можуть утримувати в різних комбінаціях і багато інших аглютиногенів. Серед них особливо велике значення має резус -належність.

3.Резус -належність.

Це фактор білкової природи, який був відкритий Вінером і Ландштайнером в1940 році в крові мавпи макаки -резус. 85% людей мають цей фактор і являються резус -позитивними,15% - не мають , і являються резус -негативними.

Якщо кров резус - позитивного донора влити резус негативному реципієнту, то в організмі останнього будуть вироблятись антитіла (анти-резус - аглютиніни).При повторних гемотрансфузіях у хворого може розвинутись гемотрансфузійний шок.

Несумісність крові за резус - належністю грає певну роль в розвитку гемолітичних анемій плоду і новонародженого (зменшення кількості еритроцитів в крові внаслідок гемолізу) і ,можливо, загибелі плода під час вагітності.

Якщо мати належить до резус - негативної групи, а батько до резус -позитивної, то плід може бути резус -позитивним. При цьому в організмі матері можуть вироблятися антирезус аглютиніни, які проникаючи через плаценту в кров плода, викликають аглютинацію еритроцитів з послідуючим гемолізом.

4.Анемія.

АНЕМІЯ - ПАТОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС,ЯКИЙ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЗМЕНШЕННЯМ КІЛЬКОСТІ ГЕМОГЛОБІНУ, І, ЯК

ПРАВИЛО ЕРИТРОЦИТІВ В ОДИНИЦІ ОБ’ЄМУ КРОВІ.

Зменшення гемоглобіну при анемії приводить до нестачі заліза, а нестача заліза до

недостатнього утворення еритроцитів.

При анеміях може змінюватись:

- не тільки кількість еритроцитів, а і структура їх,

- вміст гемоглобіну в еритроцитах, що відображає кольоровий показник (в нормі

він дорівнює 1), при анеміях може бути більше1(гіперхромна анемія),

або менший за 1 (гіпохромна анемія).

5.Лейкоцитоз.Лейкопенія.

ЛЕЙКОЦИТОЗ -ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ В ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ.

Може бути фізіологічним та патологічним.

Фізіологічний лейкоцитоз - виникає у здорових людей внаслідок перерозподілу

крові під час травлення або при фізичній роботі.

Патологічний лейкоцитоз - виникає при захворюваннях , які супроводжуються

запаленням та інфекційних хворобах.

Види лейкоцитозів:

1.Єозинофільний характерний для захворювань, які викликані паразитами (аскаридоз) та

алергіях (бронхіальна астма).

2.Нейтрофільний - характеризує гнійні інфекції, асептичні запалення, крововтрату,

інфаркт міокарда.

3.Базофільний - зустрічається при лейкозах.

4.Лімфоцитарний - в нормі у дітей раннього віку, в патології - при хронічних інфекціях

(туберкульоз, бруцельоз).

5.Моноцитарний - проявляється при протозойних інфекціях ( малярія) та при вірусних

інфекціях (краснуха, мононуклеоз).

ЛЕЙКОПЕНІЯ -ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ В ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ.

Види лейкопеній:

1.Агранулоцитоз - зниження кількості всіх видів гранулоцитів.

Спостерігається при отруєнні, променевій хворобі, інфекціях, пухлинах,

лейкозах. Приводить до послаблення захисних сил організму та підвищенні

його чутливості до інфекцій

2.Лімфоцитопенія - зустрічається при променевій хворобі, пухлинах, лейкозах, тривалому

введенні глюкокортикоїдів. Приводить до послаблення гуморального та

клітинного імунітету.