- •2.Фізіологія, як наука .
- •3.Методи та методики морфологічного дослідження.
- •1. Антропологічну методику.
- •5.Осі та площини
- •6.Ділянки та частини тіла.
- •7.Короткі історічні відомості.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •3.Одношаровий циліндричний епітелій :
- •4.Одношаровий багаторядний мерехтливий епітелій
- •5.Багатошаровий епітелій
- •1.Залози внутрішньої секрецїї або ендокринні залози -
- •2.Залози зовнішньої секреції або екзокринні залози
- •3.Залози змішаної секреції
- •7.Сполучна тканина.
- •8.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •9.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •1.Особливість будови мязової тканини.
- •Ііі. Посмугована м’язова тканина.
- •Іу.Серцевий м’яз.
- •У.Нервова тканина.
- •Тема: «кров. Склад. Властивості».
- •1.Кров.Їїсклад і функції. Кров -рідка тканина, яка складається з плазми і зважених в ній кров’яних тілець.
- •2.Кількість крові, її склад.
- •5.Еритроцити, їх кількість,форма,значення.
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •7.Лейкоцити
- •8.Тромбоцити.
- •2 Види аглютиногенів і
- •2 Види аглютинінів.
- •3.Резус -належність.
- •4.Анемія.
- •5.Лейкоцитоз.Лейкопенія.
- •6.Тромбоцитоз. Тромбопенія.
- •1.Етіологія та патогенез. Умови розвитку патологічних станів.
- •2. Предмет і завдання патологічної анатомії і фізіології.
- •3.Патолого-анатомічна служба.
- •4.Здоровя, хвороба. Причини виникнення хвороби.
- •5.Стадії хвороби
- •6. Смерть, її форми , ознаки, посмертні зміни.
- •2. Патологічна (передчасна ) смерть
- •1.Пошкодження, загальні відомості , види , значення
- •2.Дистрофія - визначення.
- •3.Некроз , визначення причини, ознаки,
- •1.За механізмом дії шкідливого агента:
- •4. Атрофія -визначення ,причини. Ознаки.Види.
- •5.Порушення функцій (functio lasae).
- •Форми запалення.
- •7.Нервова тканина:
- •2. Пухлини екзо - і ендокринних залоз , а також епітеліальних
- •3.Мезенхімальні пухлини - розвиваються з фіброзної, жирової, мязової тканини в
- •4.Пухлини меланін утворюючої тканини
- •4.Гемотрансфузійний шок
- •1.Уремічна кома -
- •2 . Печінкова кома
- •3 . Діабетична кома.
- •Тема: «процес руху та структури організму людини, що його здійснюють».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.Мяз , як орган . Класифікація мязів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання обему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Великий і малий ромбоподібні мязи
- •4.Верхній задній зубчастий мяз
- •6.Нижній задній зубчастий мяз -
- •3.Прямий мяз живота
- •4.Поперечний мяз живота .
- •5. Квадратний мяз живота .
- •Жувальні мязи .
- •Х. Фізіологія мязів.
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •5.Нервові центри швидко втомлюються.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •І. Механізм утворення.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •II. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •VII. Проекційні зони кори.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 16 тема: «вегетативна нервова система»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема:залози внутрішньої секреції.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Мелатонін
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
7.Лейкоцити
Лейкоцити - білі кровяні тільця, які мають ядро та здатні до фагоцитозу і амебоподібного
руху.
Живуть 12 діб.
Їх менше ніж еритроцитів (на 1 лейкоцит -500 еритроцитів).
Їх 4 - 9 х 10 9/л.
Кількість їх за добу змінюється: вранці їх менше ніж вдень, а після обіду (їжі) та мязової роботи їх більше.
В крові знаходиться 5 видів лейкоцитів. Всі вони поділяються на дві великі групи:
Зернисті (гранулоцити) Незернисті (агранулоцити)
а)еозинофіли, а)лімфоцити,
б)базофіли, б) моноцити
в)нейтрофіли.
В нормі фагоцитують нейтрофіли - до 25 мікробних тіл,
і моноцити - до 100 мікробних тіл.
Фагоцитоз - це «пожирання» мікроорганізмів. Винайшов І.І.Мечників.
Гній - накопичення мертвих мікробних клітин і загиблих лейкоцитів.
Лейкоцитоз - збільшення кількості лейкоцитів в крові.
Лейкопенія - зменшення кількості лейкоцитів в крові.
Процентне співвідношення між окремими видами лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою.
При захворюванні характер її змінюється. Вона має діагностичне значення.
ЗЕРНИСТІ ЛЕЙКОЦИТИ |
НЕЗЕРНИСТІ ЛЕЙКОЦИТИ |
Базофіли : Еозинофіли : Нейтрофіли |
Лімфоцити : Моноцити |
0 - 1% : 2 - 4 % : 57 -70 % |
25 - 30 % : 4 - 8 % |
ФУНКЦІЇ ЛЕЙКОЦИТІВ:
1.Стимулюють регенеративні процеси в організмі (прискорюють загоєння ран).
2.Захисна: а) виробляють лейкіни - речовини, що викликають загибель мікроорганізмів,
б)базофіли, еозинофіли утворюють антитоксини (дезінфікують),
в) виробка антитіл ,
г)фагоцитоз.
3.Ферментативна - вміщують різні ферменти(протеолітичні, ліполітичні,.
амінолітичні), які необхідні для внутрішньоклітинного травлення.
8.Тромбоцити.
-ЧЕРВОНІ КРОВЯНІ ПЛАСТИНКИ.
Їх 2,5 - 4 х 10 11/л.
Функції: а)згортання крові,
б)припинення кровотечі з дрібних судин.
Живуть 4 доби
Їх депо - печінка, селезінка, легені.
Вміщують речовину серотонін, яка звужує судини.
Володіють здатністю: - склеюватись між собою, та приляпати до чужорідної
поверхні.
Зсідання крові.
--є найважливішою реакцією організму, яка попереджає втрату крові при випадковому пошкодженні судин.
ЦЕ СКЛАДНИЙ ферментативний процес, який складається з 3 послідовних етапів. Тривалість 4-5 хвилин.
1.При руйнуванні тромбоцитів з них виходить
неактивний тромбопластин + глобуліни крові =активний тромбопластин .
2.Активний тромбопластин + СА 2+ + протромбін = тромбін
3.Тромбін +фібриноген =фібрин (який у вигляді згустку випадає в осад).
Для консервування крові в неї додають лимонно - кислий натрій, який блокує солі кальцію і зсідання крові не відбувається.
ЛЕКЦІЯ №5.
ТЕМА: « ГРУПИ КРОВІ. РЕЗУС -НАЛЕЖНІСТЬ».
І.ШВИДКІСТЬ ОСІДАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ (ШОЕ).
ШОЕ вимірюється апаратом Панченкова.
В нормі у чоловіків -5-7мм за годину. У жінок -9-12мм за год.
Деякі фізіологічні стани (вагітність) приводить до підвищення ШОЕ (до 40 мм на год.).
ШОЕ говорить про активність еритроцитів - чим нижче ШОЕ ,тим вище активність
еритроцитів навпаки чим вище ШОЕ ,тим нижче активність еритроцитів ( вони
стають важчими, втрачають швидкість і швидше осідають).
ІІ.ГРУПИ КРОВІ. АГЛЮТИНАЦІЯ.
ДОНОРСТВО.
У 1901 році австрійський дослідник Ландштайнер встановив
наявність в еритроцитах людей аглютиногенів (склеюються) та припустив наявність в плазмі аглютинінів (склеюють ).
Були виявлені:
