- •Клига л.Ф.
- •«Програмування»
- •Методичні вказівки
- •Щодо виконання лабораторних робіт
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Домащнє завдання
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Домашнє завдання
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Домашнє завдання
- •Теоретична частина
- •If (умова) оператор_1; else оператор_2;
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Домашнє завдання
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Завдання
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Домашнє завдання
- •Контрольні питання
- •Теоертична частина
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Домашнє завдання
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Практичне завдання
- •Оформлення звіту
Практичне завдання
Завдання 1. Побудувати алгоритм на обчислення n!
Пояснення: n! – це добуток усіх натуральних чисел записаних послідовно, наприклад: 5!=1*2*3*4*5.
Завдання 2. Побудувати алгоритм обчислення суми N чисел.
Пояснення: використати цикл з передумовою.
Завдання 3. Почав тренуватися спортсмен у перший день пробіг 10 км. Кожного дня він збільшував денну норму на 50%. Через скількі днів він побіжить сумарний шлях 60 км.?
Пояснення: ввести змінні S – лічильник кілометрів, початково привласнити 10, N – лічильник днів, привласнити 1. Шлях розраховується за формулою S = S + 0, 5*S. До N прибавити 1 (кожний наступний день). Використати умову якщо S<60, то розраховується кілометровий шлях.
Оформлення звіту
Тема, мета лабораторного заняття.
Виконання домашнього завдання
Відповіді на контрольні питання
Домащнє завдання
Завдання 1. Вказати найменьшу кількість членів ряду натуральних чисел 1, 2, 3… сума яких більше числа К.
Примітка: в даному алгоритмі слід спочатку запросити введення числа К, потім привласнити суммі S 0, а змінній і – привласнити 1, тобто від цього числа починається відлік. Після слід добавити до S змінну і для початку роботи. Потім перевіряється умова, S>K, якщо умова не виконується до змінної і слід добавити наступне натуральне число, тобто крок 1 та повернутися до дії S+і, якщо умова виконується, алгоритм завершує роботу і слід вивести S та і.
Завдання
2. Створити
блок схему обчислення функції
,
при х від 0 до 3 із кроком 0,1.
Лабораторна робота 4. Знайомство з мовою Dev C++. Створення перших програм
Мета: Відпрацювати навички в налаштування інтерфейсу програми, роботи із зверненням до функцій та службовими сорвами. Навчитися створювати найпростіші програми на мові Dev C++.
Теоретична частина
В алфавіт мови Сі входять:
1) прописні і рядкові латинські букви A..Z, a..z;
2) символ підкреслення;
3) цифри 0..9;
4) спеціальні знаки “ { } , | [ ] ( ) + – / % * \ ' : < = > ! & # ~ ; ^
5) пробільні символи (пробіл, табуляція, перехід на новий рядок).
Службові слова в мові Сі групуються таким чином:
1) специфікатори (char – символьний, int – цілий і т.д.) і кваліфікатори типів (const – доступний тільки для читання,volatile – значення об'єкта може змінитися без явних указівок програміста);
2) для позначення класів пам'яті (auto – автоматичний, register – регістровий);
3) для побудови операторів (for, do, break і ін.);
4) модифікатори (asm, interrupt, near, far, pascal).
Програма мовою Сі складається з директив препроцесора, описів і функцій. Одна з функцій є головною і називається main. Виконання програми завжди починається з першого оператора цієї функції.
Загальний вигляд програми на Сі можна представити таким чином:
директиви препроцесора
void main()
{
визначення об'єктів;
оператори;
}
Приклад простої програми:
#include <stdio.h> //директива препроцесора
int main() //об’явлення головної функції
{ //початок операторного блоку
std::cout <<"Моя перша програма!"; //виведення повідомлення
} //кінець операторного блоку
Основні типи даних в С++:
int (цілий);
char (символьний);
wchar_t (розширений символьний);
bool (логічний);
float (дійсний);
double (дійсний із подвійною точністю).
Операції над типами даних
Код оператора |
Назва |
Результат операції |
Аддитивні оператори |
||
+ |
бінарний плюс |
int x = 2,y = 1, z; z = x+y; |
- |
бінарний мінус |
int x = 2,y = 1, z; z = x-y; |
Мультіплікативні оператори |
||
* |
множення |
int x = 2,y = 1, z; z = x*y; |
/ |
ділення |
int x = 12,y = 2, z; z = x/y; |
% |
остаток |
int x = 12,y = 7, z; z = x%y; |
Логичні оператори |
||
&& |
логічене AND (І) |
Перевірка умов, пов’язаних із логічним І |
|| |
логічне OR (АБО) |
Перевірка умов, пов’язаних із логічним АБО |
Оператори привласнення |
||
= |
привласнення |
Привласнення змінної задане значення або значення іншої змінної |
Оператори відношення |
||
< |
меньше |
x<y, х меньше y |
> |
більше |
x>y, х більше y |
<= |
меньше або дорівнюється |
x<=y, x меньше або дорівнюється y |
>= |
більше або дорівнюється |
x>=y, x більше або дорівнюється y |
Оператори еквівалентності |
||
= = |
дорівнюється |
x= =y, х дорівнюється y |
!= |
не дорівнюється |
x!=y, x не дорівнюється y |
, |
оператор перерахування |
Виконати розділенні оператором дії з ліва на право, наприклад: y+=5,x-=4,y+=x; |
В доповнення до використання символу нового рядка для просування курсору на початок наступного рядка ваші програми можуть використовувати символ endl (кінець рядка).
Керуючі символи
Изображение |
Шестнадцатеричный код |
Наименование |
\a |
7 |
Звуковой сигнал бипера |
\b |
8 |
Возврат на шаг |
\f |
С |
Перевод страницы (формата) |
\n |
А |
Перевод строки |
\r |
D |
Возврат каретки |
\t |
9 |
Горизонтальная табуляция |
\v |
В |
Вертикальная табуляция |
\\ |
5С |
Обратная косая черта |
\’ |
27 |
Апостроф |
\» |
22 |
Кавычка |
\? |
3F |
Вопросительный знак |
\0ddd |
– |
Восьмеричный код символа |
\0xddd |
ddd |
Шестнадцатеричный код символа |
Операції над типами даних
Арифметичні
+ додавання
- віднімання
* множення
/ ділення
Операції відношення.
== дорівнюється
!= не дорівнюється
< меньше
> більше
<= меньше або дорівнюється
>= більше або дорівнюється
Логічні операції.
&& логічне І
|| логічне АБО
! логічне НІ
Бітові операції.
& бітове І
| бітове АБО
^ бітове ВИКЛЮЧАЄ АБО
~ бітове НІ
Порядок обчислення виразу.
Оператори |
Асоціативність |
1. () [] -> :: . |
З ліва на право |
2. ! ~ + - ++ -- & * (typecast) sizeof new delete |
З права на ліво |
3. .* ->* |
З ліва на право |
4. * / % |
З ліва на право |
5. + - |
З ліва на право |
6. << >> |
З ліва на право |
7. < <= > >= |
З ліва на право |
8. == != |
З ліва на право |
9. & |
З ліва на право |
10. ^ |
З ліва на право |
11. | |
З ліва на право |
12. && |
З ліва на право |
13. || |
З ліва на право |
14. ?: (умовний вираз) |
З права на ліво |
15. = *= /= %= += -= &= ^= |= <<= >>= |
З права на ліво |
16. , |
З ліва на право |
