3. Метод экспертных оценок как метод социологического прогнозирования

Основная идея прогнозирования на основе экспертных оценок заключается в построении рациональной процедуры интуитивно-логического мышления человека в сочетании с количественными методами оценки и обработки получаемых результатов.

Сущность методов экспертных оценок заключается в том, что в основу прогноза закладывается мнение специалиста или коллектива специалистов, основанное на профессиональном, научном и практическом опыте.

Индивидуальные экспертные оценки - основаны на использовании мнений экспертов-специалистов соответствующего профиля.

Наиболее достоверными являются коллективные экспертные оценки - предполагают определение степени согласованности мнений экспертов по перспективным направлениям развития объекта прогнозирования, сформулированным отдельными специалистами.

Для организации проведения экспертных оценок создаются рабочие группы, в функции которых входят проведение опроса, обработка материалов и анализ результатов коллективной экспертной оценки. Рабочая группа назначает экспертов, которые дают ответы на поставленные вопросы, касающиеся перспектив развития данного объекта.

Метод "Дельфи". Цель метода - разработка программы последовательных многотуровых индивидуальных опросов. Индивидуальный опрос экспертов обычно проводится в форме анкет-вопросников. Затем осуществляется их статистическая обработка на ЭВМ и формируется коллективное мнение группы, выявляются и обобщаются аргументы в пользу различных суждений. Обработанная на ЭВМ информация сообщается экспертам, которые могут корректировать оценки, объясняя при этом причины своего несогласия с коллективным суждением. Эта процедура может повторяться до 3-4 раз. В результате происходит сужение диапазона оценок и вырабатывается согласованное суждение относительно перспектив развития объекта.

Особенности метода "Дельфи":

а) анонимность экспертов - взаимодействие членов группы при заполнении анкет полностью исключается;

б) возможность использования результатов предыдущего тура опроса;

в) статистическая характеристика группового мнения.

У практиці прогнозування широко використовуються заочні види опитування експертів. Найпростіший з них — разове анонімне опитування. Метод досить простий, але ефективність його низька. Найперспективнішим є заочний варіант «методу віднесеної оцінки», або, як його часто називають, — «метод Дельфі». В його основі — та ж ідея про самонавчання експертів, але вже у процесі заочного опитування протягом декількох турів з гарантією анонімності відповідей, що «розковує» респондентів, виключає «тиск авторитетів», забезпечує можливість змінювати свої попередні позиції з урахуванням нової інформації без ризику для власної репутації. Процедура цього методу передбачає заповнення експертами анонімних анкет або залучення безпосередньо до роботи з ЕОМ. Після першого туру опитування експерти знайомляться з узагальненими характеристиками позиції групи загалом.

Кожен експерт порівнює свою позицію з позицією більшості, за необхідності може вивчити і обговорити причину свого ймовірного відхилення і в другому турі наблизити свою думку до позиції більшості. В третьому турі нова інформація дає змогу ще раз переглянути точку зору, що підвищує надійність прогнозних оцінок. Звичайно, позиції меншості експертів і навіть одинаків також необхідно брати до уваги

Розвиток комп'ютерної техніки створює сприятливі умови для широкого використання спрощеного варіанта «методу Дельфі» — «Мінідельфі», який дає змогу всю процедуру щодо вироблення прогнозних оцінок провести за декілька днів або навіть годин. Підключитися до цієї роботи завдяки об'єднаним комп'ютерним системам можуть експерти, які перебувають у різних містах країни. «Дельфійська техніка» дає змогу ускладнювати завдання експертам, сприяє переходові від суто інтуїтивної прогностичної діяльності до логіко-аналітичної, до складання прогностичних сценаріїв, матриць, моделей і т.ін. Вона забезпечує умови для багатоетапного комплексного прогностичного дослідження. Прикладом може бути одна з американських систем прогнозування ПАТТЕРН.

Обробка результатів опитування експертів орієнтована передусім на одержання характеристик середнього значення. Найчастіше використовується середнє арифметичне експертних даних. Але за великої розкиданості експертних оцінок ефективність середньоарифметичної недостатня. Постає необхідність відсікати випадкові полярні оцінки, що здійснюється, як правило, шляхом поділу систематизованого ряду одержаних оцінок на чотири частини (квартилі), по 25% оцінок в кожній. Загальні висновки роблять на основі другого і третього квартиля, а оцінки першого і четвертого аналізують на предмет мотивів відхилень. Можна також вирахувати медіану, тобто середню величину між другим і третім квартиля-ми, яка поділяє оцінки так, щоб кількість оцінок з більшим і меншим значенням відносно певної середньої величини була рівною. Але при цьому необхідно пам'ятати, що надійний прогноз не завжди збігається з середнім значенням чи з думкою більшості. Адже рівень компетентності кожного експерта різний, і це також слід ураховувати при виробленні остаточних висновків експертного опитування

ВОПРОСЫ ДЛЯ КОНТРОЛЯ

1. Чем отличается метод экспертныхоценок от метода массового опроса?

2. Какие основные функции выполняют экспертные оценки в приклад­ной социологии?

3. Назовите основные критерии отбора экспертов.

4. На основе какихпоказателей и по какой формуле рассчитывается ко­эффициент уровня компетентности экспертов?

5. В какихслучаяхприменяется метод коллективной оценки для форми­рования групп экспертов и чем он отличается от метода самооценки?

6. Для каких целей используется экспертный прогноз?

7. Как формируется структура экспертов при применении метода обме­на мнениями за «круглым столом»?

8. В чем заключается процедура «дельфийской техники» экспертного прогноза?