- •Зміст науки геологія
- •4. Розділи прикладної геоморфології:
- •5. Рельєф та рельєфоутворюючі фактори
- •7. Класифікація форм рельєфу за площиною
- •9.Позитивні форми рельєфу
- •13.Гипсометрические уровни земной поверхности:
- •21.Рання історія розвитку Землі
- •24.Еволюція органічного світу.
- •25) Методи визначення віку гірських порід.
- •26) Геологічна хронологія.
- •27)Хімічний елемент, мінерал, гірська порода, корисна копалина
- •28) Мінерали, їх фізичний стан та будова
- •29 Фізичні властивості мінералів
- •30 Діагностичні властивості мінералів
- •31 Класифікація мінералів
- •32 Характеристика класу мінералів – сульфіди
- •53. Формы рельефа ледниковые (гляциальные)
- •61. Екологічні особливості гравітаційних процесів
- •62. Екологічна роль еолової діяльності
- •63. Екологічна роль поверхневих вод
- •64. Підземні води та геоекологія
- •73. Горючі корисні копалини України.
- •76)Металічні і неметалічні корисні копалини України
- •77 Горючі корисні копалини України
26) Геологічна хронологія.
На основі визначення відносного, а пізніше і абсолютного віку гірських порід, вивчення послідовності відкладів окремих пластів осадових порід та тотожності знайдених у них залишків керівних організмів, уся історія Землі була поділена на окремі геологічні етапи розвитку. Найбільший із них - мегацикл, далі послідовно йдуть ера, період, епоха, вік та інші.Назви періодів у своїй більшості запозичені від назви місцевості, де вперше були виявлені гірські породи цього віку, або від назви прадавніх племен, які мешкали в цій місцевості
Інколи четвертинний період називають ще антропогенним,завдяки появі людини на початку цього періоду.Періоди (системи) у свою чергу розділяються на дві чи три епохи які називають, як і періоди, з добавленням слів: рання (нижній), середня (середній), пізня (верхній)
27)Хімічний елемент, мінерал, гірська порода, корисна копалина
Корисні копáлини — мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості.Корисні копалини перебувають у земній корі у вигляді скупчень різного характеру (жил, штоків, пластів, розсипів тощо).
Мінерал-природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті.Типовим прикладом мінералів можуть слугувати складові частини гірської породи граніту: польовий шпат, мікроклін K(AlSi3O8), кварц SiO2, слюда мусковіт.Число відкритих мінералів зростає з року в рік і нині перевищують 4000. Наука, що вивчає мінерали зветься мінералогією.
Гірські породи-природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.Як правило, гірськими породами вважаються тільки тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід входять також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.
Хімічний елемент-тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. Сукупність атомів елементу з однаковою масою називається нуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елементу з різними масами.
28) Мінерали, їх фізичний стан та будова
До мінералів належать тверді тіла кристалічної будови, що мають природне походження та характеризуються однорідною структурою і певним хімічним складом.
Зональна будова - внутрішня будова кристалів, зумовлена чергуванням у них шарів різного складу, або різних властивостей. Залежить від зовнішньої форми кристалів та умов росту.
Кожний мінерал має певний хімічний склад і характерну для нього внутрішню будову, від якої залежать його зовнішня форма та фізичні властивості.
Розрізнюють такі зовнішні фізичні властивості мінералів: колір, колір риски, прозорість, блиск, спайність, злом, твердість, розчинення у кислотах, смак, запах, щільність.
Для характеристики кольору та його відтінків використовують такі терміни: білий, чорний, сірий, бурий, червоний, жовтий, зелений, синій. Такі назви, як оранжевий, рожевий, блакитний застосовуються для уточнення відтінків, наприклад, оранжево-жовтий, блакитно-білий та ін.
Прозорість. Це здатність мінералів пропускати світло. Розрізняють прозорі (гірський кришталь, ісландський шпат та ін.), напівпрозорі (халцедон, опал та ін.) і непрозорі (графіт, пірит та ін.).
Блиск. Це здатність мінералів відбивали світло (залежить від кількості відбитого світла).За цією властивістю мінерали розподіляють на дві великі групи: з металевим та неметалевим блиском
Спайність. Це здатність мінералів розколюватись при ударі в окремих кристалографічних напрямках з утворенням гладких або дзеркальних поверхонь - поверхонь спайності.
Твердість. Це здатність мінералів чинити опір механічним зусиллям, які роз'єднують його частинки. Ступінь твердості мінералів визначається приблизно в порівнянні з твердістю еталонних мінералів за шкалою Ф. Мооса
