- •Зміст науки геологія
- •4. Розділи прикладної геоморфології:
- •5. Рельєф та рельєфоутворюючі фактори
- •7. Класифікація форм рельєфу за площиною
- •9.Позитивні форми рельєфу
- •13.Гипсометрические уровни земной поверхности:
- •21.Рання історія розвитку Землі
- •24.Еволюція органічного світу.
- •25) Методи визначення віку гірських порід.
- •26) Геологічна хронологія.
- •27)Хімічний елемент, мінерал, гірська порода, корисна копалина
- •28) Мінерали, їх фізичний стан та будова
- •29 Фізичні властивості мінералів
- •30 Діагностичні властивості мінералів
- •31 Класифікація мінералів
- •32 Характеристика класу мінералів – сульфіди
- •53. Формы рельефа ледниковые (гляциальные)
- •61. Екологічні особливості гравітаційних процесів
- •62. Екологічна роль еолової діяльності
- •63. Екологічна роль поверхневих вод
- •64. Підземні води та геоекологія
- •73. Горючі корисні копалини України.
- •76)Металічні і неметалічні корисні копалини України
- •77 Горючі корисні копалини України
7. Класифікація форм рельєфу за площиною
Виділяється 6 типів форм рельєфу: За розмірами виділяються планетарні форми, мегаформи, макроформи, мезоформи, мікроформи, наноформи. Слід зазначити, що поділ форм рельєфу за розмірами досить умовний, оскільки у природі не існує чітких кордонів між вказаними одиницями. Однак є певна їх генетична залежність: геотектурі відповідають планетарні форми рельєфу, морфоструктурі – мегаформи, макроформи і деякі мезоформи, а морфоскульптурі – більшість мезоформ, мікро і наноформи.
Планетарні форми займають площі у сотні тисяч і мільйони квадратних кілометрів (материки, ложе океану, геосинклінальні пояси, серединно-океанічні хребти). Мегаформи займають площі сотень чи десятків тисяч квадратних кілометрів (гірські пояси, рівнинні країни, великі западини, підняття і розломи планетарних розмірів). Макроформи є складовими частинами мегаформ і їх площі вимірюються сотнями чи тисячами, рідше десятками тисяч квадратних кілометрів (окремі хребти чи западини гірської країни). Мезоформи вимірюються кількома кілометрами або десятками квадратних кілометрів (яри, балки, долини струмків). Мікроформи – нерівності, які є деталями більш великих форм (карстові лійки, ерозійні ритвини, берегові вали). Наноформи – дуже малі за розмірами нерівності, які ускладнюють поверхню макро-, мезо- і мікроформ (сурчини, дрібні ерозійні борозни, знаки рябі на морському дні.
8. Морфоструктура – сукупність форм, в утворенні яких переважаючу роль відіграють ендогенні (внутрішні) фактори рельєфоутворення (тектонічні рухи, землетруси, виверження) , але за розмірами вони менші за геотектуру (гірські пояси, розломи, окремі хребти і западини).
Морфоскульптура – сукупність форм, в утворенні яких переважаючу роль відіграють екзогенні (зовнішні) фактори рельєфоутворення (вітер, текуча вода, лід, мороз, прибійна діяльність, карст) – річкові долини, яри, балки, печери і т.і.).
9.Позитивні форми рельєфу
Позитивні форми рельєфу , відносно підвищені (опуклі) нерівності земної поверхні, лежачі вище середнього гіпсометричного рівня прилеглої області суші (наприклад, гірський хребет, піднесеність) або морського дна. Здіймаються над площиною горизонту і відносно неї є випуклостями, підвищеням(горби,гори,кургани) Найкрупніщі позитивні форми рельєфу на Землі – матирики. Гора – узвишшя з відносною висотою більше 200 м з крутими схилами. Гірський хребет – витягнуте узвишшя, яке має відносну висоту більше 200 м з крутими схилами. Гірський кряж – гірський хребет з пологими схилами, плоскою вершиною і відносно невеликою висотою. Нагір’я – узвишшя, яке складається із системи гірських хребтів і вершин. Плоскогір’я – рівнина нагірного характеру, яка має велику площу і плоскі вершинні поверхні з ярко вираженими схилами. Плато – піднята рівнина з вираженими обривистими схилами. Гряда – узвишшя вузьке і витягнуте з крутизною схилів більше 20º і плоскими вершинами. Увал – узвишшя значної довжини з пологими схилами і плоскими вершинами. Пагорб – узвишшя куполоподібної або конічної форми з пологими схилами і висотою менше 200 м. 10.Негативні форми рельєфу Негативні форми рельєфу , відносно знижені (увігнуті) форми земної поверхні, лежачі нижче середнього гіпсометричного рівня певної області суші (наприклад, низовина, долина річки) або морського дна. Найкрупніщі Негативні форми рельєфу на Землі – впадини океанів Котловина – зниження, яке має значну глибину з крутими схилами. Долина – заглиблення із схилом в одному напрямку зі стоками різної крутизни і форми (тераси, промоїни, зсуви і т. д.). Балка – заглиблення, яке має значну довжину і покрите рослинністю з трьох сторін. Яр – заглиблення, яке характеризується крутими, укісними і голими схилами, як правило великої довжини.
Рівнинний рельєф – це рельєф, який характеризується невеликими коливаннями висот до 200 м. Такі види рельєфу розрізняють за висотою по відношенню до рівня моря, загальною формою поверхні, розчленуванням, походженням. Розрізняють такі види рівнин по відношенню до рівня моря: негативні (западини) – нижче рівня моря; низинні в межах 0 – 200 м вище рівня моря; підвищені висотою від рівня моря 200 – 500 м і нагорні висотою більше 500 м над рівнем моря. За походженням відрізняють такі види рівнинного рельєфу: структурний, який обумовлений спокійно залягаючою геологічною будовою даного регіону (вивержені лави заповнюють усі нерівності рельєфу); акумулятивний – обумовлений накопиченням великої кількості продуктів руйнування гірських порід. Цей тип рельєфу має велике розповсюдження, наприклад лесові рівнини, алювіальні акумулятивні рівнини, морські та передгорні акумулятивні рівнини; скульптурний – виникає внаслідок руйнування гірських порід процесами абразії і денудації. Абразійні рівнини виникають при руйнування узбережжя морськими хвилями і тому є поверхнею в корінних породах з відкладанням на ній нових морських осадів. Денудаційна рівнина являє собою ділянку суші з близько розташлваними корінними породами.
Це крупні форми рельєфу висотою більше 200 м (гори, хребти та пониження у вигляді долин, западин, котловин). Гори за походженням підрозділяються на: тектонічні – результат тектонічних зрушень земної кори за тектонічними циклами (Байкальський, Каледонський, Герцинський, альпійський); вулканічні – результат вулканічних вивержень; ерозійні – результат розчленування стародавніх акумулятивних рівнин внаслідок їх підняття.
|