Додаткова

1. Альошин Д.П., Орлов П.І. Поняття організованої злочинної групи в новому Кримінальному кодексі України: теоретичний аналіз // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Спецвипуск, - с. 99 – 105 с.

2. Білокур Г. Механізм організації і функціонування нелегальних угруповань // Закон і бізнес. – 1997. - * січня ( № 2). – С. 5.

3. Бурдін В.М. Штраф як вид покарання за КК України // Життя і право. – 2004. - № 6. – С. 51 – 60.

4. Гончар Т.О. Питання осудності та неосудності неповнолітніх: проблеми та перспективи // Правова держава. – 2003. - № 6. – С. 78 – 82.

5. Гошовська О.О. Злочинна організація як форма співучасті // Правова держава / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. – 1998. – Вип. 9. – С. 387 – 391.

6. Гриндей Л.М. Патологічний афект: особливості експертної оцінки // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України 2005. Т. 2. – С. 150 – 109.

7. Гуторова Н.О. Вчинення злочину організованою групою осіб (кримінально-правовий аспект): Автореф. Дис. ... к.ю.н. / Національна юридична академія України ім..Ярослава Мудрого. – Х., 1996. – 23 с.

8. Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. – 2003. - № 7. – С. 95 – 99.

9. Єфремов С. Різновиди організованих злочинних угруповань // Вісник прокуратури. – 2003. - № 8 (26). – С. 53 – 58.

10. Жук В.Г., Кузнєцов В.В., Смаглюк О.В. Щодо кваліфікації діяльності злочинних об’єднань // Адвокат. – 2005. - № 4. – С. 3 – 5.

11. Зайцев А.В. Некоторые вопросы ответственности за преступления, совершаемые в бессознательном состоянии // Проблеми законності / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – 2000. – Вип.. 44. – С. 162 – 166.

12. Лень В.В. Окремі проблемні питання, пов’язані з вчиненням особами злочинів у стані неосудності та особливості їх примусового медичного лікування // Вісник Запорізького юридичного інститут. – 2003. - № 1. – С. 166 – 170.

13. Ломако В.А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекції / Укр..юрид.акад., 1993. – 22 с.

14. Мантуляк Ю. Основні ознаки організованої групи. Окремі питання визначення змісту // Вісник прокуратури. – 2002. - № 6. – С. 25 – 27.

15. Марчук Є.К. Поняття злочинної організації за кримінальним правом України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х.- 1997. – Вип.. 2. – С. 134 – 141.

16. Мельнікова-Крикун В.М. Про недоцільність застосування конфіскації майна як виду додаткового покарання // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип.. 29. – С. 61 – 65.

17. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.-практ.посібник. – К.: Вища шк.., 2001. – 94 с.

18. Смирнов А.А. Штраф у кримінальному праві України // Право і безпека. – 2005. – Вип.4. – С. 168 – 171.

19. Стадник С.В. Поняття „злочинна організація” як окрема форма співучасті у злочині / Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. - № 4. – С. 71 – 75.

20. Трубников В.М., Васильєв А.А. Формула вменяемости и формула невменяемости: их соотношение и значение для уголовной ответственности // Право і безпека. – 2002. - № 3. – С. 96 – 103.

21. Шиян Д. Позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю: поняття, ознаки, підстави призначення і порядок виконання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 1. – С. 118 – 121.

Зразок вирішення задачі з с/к “Теоретичні основи кваліфікації злочинів”

Задача 6 (стор. 81).

Раніше судимий за крадіжку Батнич після відбуття покарання організував групу для вчинення квартирних крадіжок, до якої увійшли раніше не судимі Петренко і Сочивець. Спочатку вони обікрали квартиру Саранського, спричинивши йому майнову шкоду на суму 212 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Потім вони проникли в квартиру Голубєва, склали в дві сумки його майно на суму 185 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але при винесенні були помічені сусідкою, яка зчинила галас і загородила дорогу до сходів. Тоді Батнич, не кидаючи сумок, відштовхнув її до Петренка і Сочивця, а ті вдарили її головою об стіну, в результаті чого їй було завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Формула кваліфікації:

Дії Б., П., та С. треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч.5ст.185;ч.4 ст.187 КК.

Юридичне формулювання звинувачення:

Батнич вчинив таємне викрадення чужого майна - крадіжку, вчинену організованою групою, поєднану з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому, повторно; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу - розбій, вчинений організованою групою, поєднаний з проникненням у житло. Петренко і Сочивець вчинили таємне викрадення чужого майна - крадіжку, вчинену організованою групою, поєднану з проникненням у житло, то завдала значної шкоди потерпілому; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу - розбій, вчинений організованою групою, поєднаний з проникненням у житло.

Тлумачення фактичних обставин.

1. За фактичними умовами Б., П., С. (троє осіб) попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення ряду крадіжок, узгодженість їх дій дозволяє зробити висновок, що вони вчиняли злочини за єдиним планом; ці обставини свідчать про те, що Б.,П., С., утворили організовану групу.

2. В умовах задачі прямо вказана вартість викраденого у Саранського майна; будемо вважати, що з урахуванням його матеріального становища, заподіяні збитки становлять значну шкоду. Разом з тим, немає підстав вважати, то дії винних були спрямовані на заволодіння майном у великих чи в особливо великих розмірах (як у першому, так і у другому випадку).

3. Будемо вважати, то майно Саранського було винесене за межі під'їзду.

4. Наведене в задачі формулювання "не кидаючи сумок" означає, що наступні дії суб'єкти вчинили з метою утримання майна.

Обґрунтування рішення з точки зору теорії кваліфікації злочинів (за інститутами Загальної частини КК)

І. Стадії злочину.

Перший злочин (крадіжка) є закінченим, оскільки майно було винесене за межі під'їзду багатоквартирного будинку.

В другому епізоді дії, розпочаті як крадіжка, були припинені на стадії незакінченого замаху. Оскільки винні особи застосували потерпілого насильство, небезпечне для здоров'я особи з метою утримання майна, відбувається переростання крадіжки в розбій. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.