§ 3. Цивільне і карне законодавство

У галузі цивільного і карного законодавства практичні японці також не стали «вигадувати велосипед», вони перенесли на ґрунт Японії най­важливіші елементи спочатку французького, а потім німецького зако­нодавства. Ставши на ґрунт європейського права, Японія тим самим дала зрозуміти європейським державам, що вона - рівноправний парт­нер Європи і що договори, нав’язані їй у 1858 році під жерлами англій­ських і американських гармат, не мають під собою правової основи.

Японія не була знайома з інститутами та технікою європейського права і вчинила дуже розсудливо: вона запросила для укладання ко­дексів французького юриста Г Буассонада і деяких інших європейських юристів. Було вирішено взяти за основу романо-германську систему права. Починаючи з 1872 року, під керівництвом Г Буассонада розроб­лено низку кодексів. Карний і Карно-процесуальний кодекси було «списано» з французьких зразків і оприлюднено в 1882 році, у 1890 році ухвалено Закон про судоустрій і прийнято Цивільний процесуаль- 492

ний кодекси. Цивільний кодекс було спочатку розроблено на основі французького Цивільного кодексу 1804 року, але згодом його було перероблено під впливом Німецького цивільного уложення 1896 року і введено в дію у 1898 році; у 1899 році його було доповнено Торго­вельним кодексом.

Швидко здійснена кодифікація права завершила завдання Мейдзі. Японія вступила в нову епоху своєї історії - епоху Сьова («Освічений світ»), яка відкрилася правлінням онука імператора Мейдзі Хірохіто («Достаток і доброчинність») (1926-1989 роки). Попереду чекало драматичне ХХ століття, засильства й авантюризм військових подій, які випали на долю народу, потрясіння Другої світової війни, авантюра Перл Харбора, розплата Хіросіми і Нагасакі та нове Мейдзі післявоєнного відродження. Японці, які раніше були учнями Китаю, а потім Європи, на цей раз виявилися здібними учнями історії.

§ 4. Хх століття Японії

«Освічений світ» виявився суперечливим. Мейдзі принесло Японії прогрес, консолідацію держави, швидкий розвиток економіки, що по­сприяло перетворенню ще недавно приниженого європейськими «вар­варами» феодального сьогунату на сучасну індустріальну державу - рівноправного партнера європейських країн. Але разом із прогресом Мейдзі принесло Японії незнищенний спадок самурайського мілітариз­му. Однак це було вже інше самурайство: це були не самураї-жебраки, які слугували за жменю рису, а могутні індустріально-фінансові гіганти- дзайбацу в спілці з мілітаристськими колами Японії.

По суті Японія завжди була мілітаристською державою. Саме її утвердження відбувалося в перебігу знищення корінного населення - айнів; потім розпочалася епоха взаємознищуваних міжусобних воєн даймьо; коли ж сьогунат зібрав державу в єдиний кулак, розпочалася агресивна політика колишнього селянина Тойотомі Хідейосі, спрямова­на на завоювання не тільки Кореї, Китаю, а й усього «суміжного світу». Цю агресивну естафету Японія пронесла через всю першу половину ХХ століття. Підпорядкування уряду вояччині розпочалося ще в період панування Мейдзі. Один з його лідерів, дуже впливовий державний діяч Японії, який свого часу розгромив «контрреволюційне» повстання са­мураїв (Сацумське повстання), Ямагата Аритомо домігся того, аби Ге - неральний штаб Японії підпорядковувався безпосередньо імператорові, а міністри армії та флоту призначалися тільки з числа військових. Таким чином, вояччина Японії вийшла з-під підпорядкування цивільного уря­ду і фактично перетворилася на державу в державі.

З 1900 року Імператорська армія та Імператорський військово- морський флот набули право вето при формуванні уряду. Надалі, в 30-ті роки, в Японії розпочалася справжня мілітаристська істерія, пов’язана з ратифікацією урядом Лондонської морської угоди від 22 квітня 1930 року щодо скорочення морського озброєння. Виникають екстремістські націоналістичні організації: «Молоді офіцери армії і флоту», «Саку- рай», організація бойовиків «Айкедзюку» («Школа любові до рідної землі»), «Дзиммукай» («Товариство імператора Дзимму»), «Кецумей- дан» («Ліга кривавого братерства») та ін. Протягом 30-х років було вчинено замах на прем’єр-міністрів Хамагуті, вбито прем’єр-міністра Інукаї, здійснено спробу вбивства імператора Хірохіто, вчинено на­пади на Міністерство внутрішніх справ, поліційне управління, банки, штаб-квартири ліберальних партій. У лютому 1936 року націоналіс­тична партія вояччини «Сейюкай», зазнавши поразки на парламент­ських виборах (одержала лише п’ять місць), влаштувала путч під ке­рівництвом генерала Мадзакі. Було захоплено урядові заклади, вбито адмірала Сайто, міністра фінансів Такахасі, генерала Ватанабе, пора­нено міністра двору Судзукі, змушений був втікати зі столиці прем’єр- міністр адмірал Окада. Путчисти вимагали розпущення парламенту і передачі влади генералові Мадзакі. Путч «Молодих офіцерів» було придушено лише за допомогою урядових військ. Незважаючи на при­душення путчу, Японія продовжувала мілітаристський курс і вирішен­ня всіх державних справ перебувало під контролем військового керів­ництва.

4-5 вересня 1941 року на нараді в присутності імператора Хірохі- то, незважаючи на його спротив, військові ухвалили рішення щодо вступу в Другу світову війну. 8 грудня 1941 року. Японія без оголо­шення війни раптово напала на базу американського флоту в гавані Перл Харбор («Перлинова гавань») на острові Охау на Гавайях. Було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, ще 4 лінкори і 3 крейсери пошкоджено, знищено близько 200 літаків, загинуло 2403 чоловіки і поранено 1178. Раптовий напад Японії дав привід президенту США Ф. Рузвельту, не­зважаючи на Конгрес, який до цього часу чинив опір, оголосити про вступ США у війну. Стратегічно японська вояччина програла. До літа 1945 року становище Японії стало безнадійним. Її уряд планував ви­користати Радянський Союз як посередника на переговорів щодо перемир’я, але у квітні 1945 року СРСР відмовився подовжити радянсько-японський договір про нейтралітет і після капітуляції Ні­меччини став перекидати війська до кордонів окупованої японцями Маньчжурії. У червні уряд Японії, незважаючи на безнадійне стано­вище, ухвалив рішення «битися до останньої людини», найближче оточення імператора вирішило завершити війну 22 червня 1945 року. Хірохіто недвозначно заявив уряду: «Я бажаю, аби конкретний план завершення війни був без перешкод вивчений і почали здійснюватися зусилля для його втілення».

Уранці 6 серпня 1945 року США скинули атомну бомбу на місто Хіросіма, а 9 серпня - на місто Нагасакі. В результаті вибухів загину­ло понад 200 000 чол. Хірохіто, долаючи опір найвищого військового керівництва, виступив по радіо зі зверненням про беззаперечну капіту­ляцію. Військовий міністр, командувачі армією і флотом та інші воєна­чальники, всього понад 500 офіцерів, як і належить істинним самураям, здійснили сепуку. 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці було підписано акт про беззаперечну ка­пітуляцію Японії: від Японії - міністром іноземних справ Сигеміцу Мамору і начальником Генерального штабу Умедзу Йосидзиро, від со­юзних держав - генералом Дугласом Макартуром, адміралом Честером Німітц, від Великої Британії - Брюсом Фразером, від СРСР - колишнім аташе в Токіо генерал-лейтенантом К. Дерев’янком.

Повоєнна Японія. Загальні умови повоєнного режиму в Японії, як і в Німеччині, визначалися угодами союзників (СРСР, США, Велика Британія) на Потсдамській конференції (17 липня - 2 серпня 1945 року). Тут було прийнято Потсдамську декларацію, яка вимагала від Японії беззастережної капітуляції, конкретні положення містилися в Акті про беззаперечну капітуляцію. Виконання Потсдамських угод по Японії покладалося на американську окупаційну владу, якій пере­ходила низка державних функцій: контроль над фінансами, бюджетом, зовнішньою торгівлею, органами правосуддя та поліції. Скасовували­ся реакційні і репресивні закони часів війни, розпускалася армія, лік­відувалися таємна поліція, Міністерство внутрішніх справ, Військове й Морське міністерства, вживалися заходи щодо викорінення культу імператора, інститути синтоїзму відокремлювалися від держави, здій­снювалася реформа шкільної освіти; проводилася денацифікація - очищення державного апарату від мілітаристських і фашистських елементів. Важливе значення мав Закон про аграрну реформу 1946 року - було ліквідовано поміщицьке землеволодіння, землю перероз-

поділено серед селян на умовах оренди з правом наступного викупу; були розпущені дзайбацу - могутні фінансово-промислові картелі.

Підсумки реорганізації було закріплено в Конституції Японії 1947 року. Текст Конституції було підготовлено офіцерами-юристами оку­паційних військ Мейло Роуллом і Кортні Вітні, через що він містить багато рис Конституції США. За наполяганням японців було збереже­но інститут спадкового імператора, але лише як «символу нації» і за умови відмови від ідеї «божественності» Тенно. Конституція невелика за обсягом, містить преамбулу, яка декларує верховенство народу, ми­ролюбність, права людини і 103 статті, поділені на 11 розділів: І. «Ім­ператор», ІІ. «Відмова від війни», ІІІ. «Права і обов’язки народу», IV. «Парламент», V. «Кабінет», УІ. «Судова влада», УІІ. «Фінанси», УІП. «Місцеве самоврядування», ІХ. «Поправки», Х. «Верховний за­кон » та ХІ. «Додаткові положення».

Державний устрій. У цілому державний устрій Японії визначався як конституційна парламентська монархія при суто представницьких функціях спадкового імператора - «символу нації» та жорсткому прав­лінні двопалатного парламенту.

Імператор. Конституція присвячує імператору вісім статей.

«Імператор є символом держави і єдності народу, його статус визна­чається волею народу, якому належить суверенна влада» (стаття 1).

«Імператорський трон є династичним і успадковується відповідно до Закону про імператорську фамілію, ухваленого Парламентом» (стаття 2).

«Імператор ... не наділений повноваженнями, пов’язаними зі здій­сненням державної влади»; «Усі дії Імператора, які стосуються справ держави, можуть бути вчинені не інакше як за згодою ради і схвалені Кабінетом, і Кабінет несе за них відповідальність». Як бачимо, пре­рогативи Імператора зведено майже нанівець. Однак все ж «Імператор призначає Прем’єр-міністра за поданням Парламенту, Імператор при­значає головного суддю Верховного суду за поданням Кабінету». Далі: «Імператор за порадою і за згодою Кабінету здійснює від імені народу наступні дії, які стосуються справ держави: промульгацію поправок до Конституції, законів, урядових указів і договорів, скликання Пар­ламенту, розпуск Палати представників; оголошення всезагальних парламентських виборів; підтвердження призначень і відставок дер­жавних міністрів та інших посадових осіб відповідно до закону, а також повноважень і вірчих грамот послів і посланців, підтвердження всеза- гальних і часткових амністій, пом’якшень і відстрочень покарань і від- 496

новлення у правах, пожалування нагород, підтвердження ратифікацій­них грамот та інших дипломатичних документів відповідно до закону, прийом іноземних послів і посланників, здійснення церемоніалу». Безумовно, всі ці дії Імператора здійснюються «за порадою і за згодою Кабінету», але виникає запитання: чому все ж таки державі і нації необ­хідно, аби все це робив Імператор? Якщо ця функція Імператора не має сенсу, то для чого весь цей дорогий церемоніал? Скоріше за все, сенс є. Безумовно, прерогативи Імператора примарні, влада ефемер­на, практичне управління могло б легко обійтися і без нього, але це управління є грубою механічною силою, воно може помилятися, хитрувати, красти, його можна віддати під суд, воно позбавлене свя­тості (наш прем’єр - хитрун і крадій! Таке було не одного разу і не тільки в японців). «Сенс» Імператора полягає в тому, що він об’єднує націю, є її харизмою, духовним авторитетом; здійснюючи духовну легітимацію державної влади, він сам не повинен до неї торкатися, оскільки є вищим за неї. Не забудьмо також, що трапляються моменти, коли влада Імператора, що «дрімає», «прокидається», набуває реальної сили й відіграє важливу роль у критичні моменти історії народу. Так було при переході до епохи Мейдзі, так було і в 1945 році, коли рішу­чість «безвладного» Хірохіто закінчити війну навіть ціною беззасте­режної капітуляції врятувала життя мільйонам японців і союзних солдатів.

Парламент. Парламентська система Японії багато в чому нагадує британську. «Парламент є вищим органом державної влади і єдиним законодавчим органом держави» (стаття 41). Звернімо увагу: «вищим органом державної влади». Це положення дещо відходить від принци­пу поділу влади, поєднуючи її гілки в одному органі - парламенті. Але така парламентська система є й у Великій Британії.

Парламент складається з Палати представників і Палати радників, які обираються населенням: представники на чотири роки, радники - на шість років, але з переобранням кожні три роки половини складу. Палаті радників надається право беззастережного вето. Центром влади, як і в будь-якій суто парламентській системі, є Кабінет. За Конститу­цією він складається партією більшості, лідер якої автоматично при­значається прем’єром і формує Кабінет, відповідальний перед парла­ментом, тобто перед парламентською більшістю, якою керує лідер більшості, тобто Прем’єр-міністр. Отже, в руках прем’єра опиняються і виконавча влада, і парламент. Прерогативи Кабінету і Прем’ єр-міністра ще більше посилює стаття 74 Конституції: «Всі закони й урядові укази підписуються компетентними державними міністрами і контрасигну­ються Прем’єр-міністром». Тут останній поєднує в собі функції і голо­ви Кабінету, і голови держави. За Конституцією (стаття 79) всі судді, за винятком Головного судді, призначаються Кабінетом; Головний суддя призначається Імператором за поданням Кабінету. Формування суддівського корпусу ставиться до певної міри під контроль виборців. Зазначена стаття встановлює, що «призначення суддів Верховного суду підлягає перегляду народом при проведенні перших після даного при­значення всезагальних виборів до Палати представників і повторному перегляду - при проведенні перших виборів до Палати представників після спливу десяти років; ця процедура повторюється в подальшому в такому самого порядку».

Японія - унітарна держава, поділена на 47 префектур, на чолі яких стоять обрані населенням губернатори; у містах і селах місцеву вла­ду очолюють обрані населенням мери і старости; населення обирає також муніципальну раду, яка є дорадчим органом при головах ви­конавчої влади.

Для сучасної Японії характерна висока громадянська активність на­селення. На місцях, у містах і селах, діють близько 10 тис. партій місце­вого значення, які беруть активну участь у громадському житті, багато самодіяльних організацій населення. Взагалі-то японцям притаманне активне, небайдуже ставлення до громадських і державних справ.

У галузі політичних і цивільних прав і свобод та соціальних гаран­тій Конституція містить їх широкий спектр, притаманний сучасному конституційному праву демократичних держав.

Право. Правова система Японії склалася в основних рисах у пері­од Мейдзі і представлена, крім Конституції 1947 р., низкою кодексів: Цивільним кодексом 1898 (1900) року, Торговельним кодексом 1898 року, Цивільним процесуальним кодексом 1890 року, Карним кодексом 1870 року (у новій редакції 1882 року), Карно-процесуальним кодексом 1890 року та низкою окремих законів. Про створення кодексів та їхні особливості вже говорилося в розділі «Мейдзі», тут же вкажемо на їхні найважливіші положення та зміни, внесені останнім часом.

Цивільне право. Щоб мати уявлення про структуру Цивільного кодексу Японії, досить згадати Німецьке цивільне уложення 1896 (1900) року. Цивільний кодекс Японії також складається з п’яти книг (1044 статті), присвячених тим самим інститутам, що і в Німецькому цивіль­ному уложенні: Книга перша - про фізичних та юридичних осіб з роз­поділом юридичних осіб приватного і публічного права; для фізичних осіб повна правоздатність встановлювалася з 20 років (шлюбний вік для чоловіків - 18, жінок - 16 років). Книгу другу було присвячено речовому праву, в галузі поземельних відносин вона містить класичну формулу Цивільного кодексу Франції 1804 року, яка у свою чергу ґрунтується ще на римському праві: власникові належить все те, що знаходиться «над землею і під землею», а також класичні інститути сервітутів, емфітевсисів та суперфіціїв. Третю книгу присвячено зобов’язальному праву, а четверту і п’яту - шлюбно-сімейному і спад­ковому праву.

У Торговельному кодексі 1898 року, прийнятому як додаток до Цивільного кодексу, містяться докладно розроблені положення, пов’ язані з цивільним оборотом.

Карне право і процес. Перший Карний кодекс Мейдзі прийнято в 1870 році. Він був в основному зорієнтований на карне законодавство Китаю династії Мін і Цин. Його нова редакція 1882 року була введена в дію через «надмірний лібералізм». У 1907 році було прийнято новий Карний кодекс, який з певними змінами і доповненнями чинний і на сьо­годні. Кодекс було приведено у відповідність до Конституції 1947 року. Карну відповідальність встановлено з 14 років, пом’якшено санкції для осіб від 16 до 20 років. У 1980-1990-ті роки посилено карну відповідаль­ність за корупцію. Введено карну відповідальність за комп’ютерні зло­чини, посилено карну відповідальність за поширення наркотиків. У 1948 році прийнято новий Карно-процесуальний кодекс, доповнений розроб­леними у 1948 році Верховним судом «Карно-процесуальними прави­лами»; у 1950-1960 роках розроблено заходи щодо прискорення і спро­щення розслідування та розгляду справ у судах.

На завершення слід указати на інтенсивний розвиток у повоєнній Японії соціального законодавства. Його основи закладено в Конститу­ції. Тут треба відзначити заборону примусової праці (стаття 18), право на труд (стаття 27), право трудящих на «колективні переговори» і «ко­лективні дії». У 1990 роках видано закони про зайнятість.

Контрольні запитання

Вступ

Предмет та метод історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація курсу.

Частина 1

Розділ 1

1. Основні риси суспільного та державного ладу в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

2. Двірцева система управління в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай).

3. Кастовий устрій у країнах Стародавнього Сходу. Система варн у Старо­давній Індії.

4. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі.

5. Право власності за Законами царя Хаммурапі.

6. Таліон у Законах Хаммурапі.

7. Договір позики у Законах Хаммурапі.

8. Династійна історія стародавнього Китаю: Чжоу, Цинь, Хань.

9. Реформи Шан Яна та Ли Си.

10. Лю Бан та становлення Хань.

11. Конфуцій та конфуціанство.

12. Легісти та легізм у Китаї. Фацзя.

13. «Піднебесна» та «Син неба».

14. Цинь Шихуанді.

Розділ 2

1. Особливості держави і права Античного світу. Утворення Афінської дер­жави.

2. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта та Перикла в Афінах.

3. Державний лад Афін у У-ІУ ст. до н. е. Система афінської демократії.

4. Особливості державного ладу Стародавньої Спарти.

5. Утворення держави в Римі. Реформи Сервія Тулія.

6. Державний лад Риму в період республіки.

7. Перехід у Римі від республіки до імперії.

8. Державний лад Риму в період принципату.

9. Державний лад Риму в період домінату.

10. Поділ Римської імперії на Західну та Східну. Її державно-правовий роз­виток.

11. Право Стародавнього Риму (періодизація, джерела).

12. Загальна характеристика Законів XII таблиць.

13. Право власності за Законами XII таблиць. Сервітути.

14. Кодифікація Юстиніана.

15. Суд та процес у Стародавньому Римі (легісакційний, формулярний, екс­траординарний).

Частина 2

Розділ 1

1. Арабський халіфат. Основні риси держави і права.

2. Держава і право франків.

3. Злочини проти особи та власності за Салічною правдою.

4. Феодальні держави Західної Європи. Основні етапи розвитку (ранньофе­одальна станово-представницька та абсолютна монархії).

5. Особливості державно-правового розвитку феодальної Англії. Норманське завоювання 1066 р. та його наслідки.

6. Реформи Генріха II. Державно-правовий розвиток Англії в XII ст.

7. Велика Хартія вольностей 1215 р.

8. Особливості державно-правового розвитку феодальної Німеччини. Сак­сонське зерцало, Кароліна (загальна характеристика).

9. Особливості державно-правового розвитку феодальної Франції.

10. Сутність сюзеренітету-васалітету в країнах Європи. Феодальна земельна власність (алод, бенефіцій, феод).

11. Феодальний суд у країнах Західної Європи. Звинувачувально-змагальний та інквізиційний процес.

12. Мухаммед та виникнення ісламу.

13. Хиджра та виникнення умми.

14. Поняття халіфату. Абу-Бекр, Омар, Осман, Алі.

15. Омейяди та Аббасиди. Багдадський халіфат.

16. Суспільний лад Халіфату.

17. Державний лад Халіфату.

18. Мусульманське право. Джерела: Коран, Сунна, Тафсір, Іджма, Кияс, Урф, Амал. Основні Мазхаби.

19. Основні династії середньовічного Китаю. Монголи і Китай, Маньчжури і Китай.

20. Історичні умови виникнення держави Японія. Географія. Етногенез. «Ко - дзики» та «Нихонги» про походження Японії. Імператор Дзимму.

21. Сьотоку Тайсі - «Кодекс 17 статей».

22. Імператор Котоку. «Переворот Тайка». Надільна система в Японії.

23. Заснування Сьогунату.

24. Ода Нобунага, Тойотомі Хідейосі, Токугава Іеясу. Об’єднання Японії. Сьогунат Токугава.

Розділ 2

1. Утворення імперії франків. Хлодвиг, Карл Мартелл, Карл Великий.

2. Верденський договір 843 р.

3. Салічна Правда.

4. Міське право середньовічної Франції.

5. Нормандське завоювання Англії.

6. Реформи Генриха ІІ.

7. Велика Хартія вольностей.

8. Формування англійського парламенту.

9. Англо-саксонська система права.

10. Суд і процес за «Кароліною».

Розділ 3

1. Особливості формування державності у доколумбовій Америці.

2. Міста-держави майя.

3. Виникнення імперії інків (Тауантінсуйю).

4. Державний лад Тауантінсуйю.

5. Державний лад ацтеків.

Частина 3

Розділ 1

1. Буржуазна революція в Англії. Особливості, етапи та державно-правові наслідки буржуазної революції в Англії.

2. Державно-правові наслідки реставрації Стюартів та «Славної революції»

1688 р.

3. Habeas Corpus Act 1679 р. та Білль про права 1689 р.

4. Формування конституційної монархії в Англії.

5. Війна за незалежність у Північній Америці та утворення США. Деклара­ція незалежності США 1776 р.

6. Статті конфедерації 1781 р. Причини переходу до федеративного устрою США.

7. Білль про права - перші 10 поправок до конституції США 1787 р.

8. Державний лад за Конституцією США 1787 р.

9. Державно-правові наслідки буржуазної революції у Франції 1789-1894 рр.

10. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. та Конституція Франції 1791 р. і закріплення в ній принципу розподілу влади.

11. Конституції Франції 1795 р. (Директорія) та 1799 р. (Консульство).

12. Перша імперія у Франції. Бонапартизм.

13. Кодифікація французького цивільного права. Загальна характеристика Цивільного кодексу Франції 1804 р.

14. Право приватної власності за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

15. Зобов’язальне право за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

16. Шлюбно-сімейне право за Цивільним кодексом Франції 1804 р.

17. Кримінальний кодекс Франції 1810 р. Розвиток французького криміналь­ного законодавства в XIX ст.

18. Друга імперія у Франції. Революція 1871 р. та її державно-правові наслідки.

19. Конституційні закони Франції 1875 р. Державний лад III Республіки.

20. Об’єднання Німеччини та Конституція 1871 р. Закріплення панівної ролі Пруссії в Німецькій імперії.

21. Державний механізм конституційної монархії в Англії у ХУШ-ХГХ ст.

22. Акти про народне представництво в Англії 1832 р., 1867 р.

23. Причини та передумови громадянської війни 1861-1865 рр. у США. Міс- сурійський компроміс.

24. Законодавчі акти А. Лінкольна у період громадянської війни у США.

25. Загальне право Англії як основа формування англосаксонської системи буржуазного права.

26. Виникнення та розвиток континентальної системи буржуазного права.

27. Карне уложення Німецької імперії 1871 р.

28. Німецьке Цивільне уложення 1900 р. Його структура та особливості.

29. Політичні партії США у ХХ ст. Особливості виборів до Конгресу та ви­борів президента США.

30. Листопадова революція 1918 р. у Німеччині та її наслідки. Веймарська Конституція 1919 р.

31. Партії, політична боротьба в умовах Веймарської республіки в Німеччині.

32. Система органів влади та управління в період Веймарської республіки (1919-1933 рр.)

33. Народний фронт у Франції (1934-1938 рр.), його законодавство. Франція у Другій світовій війні.

34. Встановлення фашистської диктатури в Італії та націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Зміни в державному ладі.

35. Механізм нацистської диктатури в Німеччині. Міжнародне засудження ідеології фашизму.

36. Особливості фашистського режиму в Італії.

37. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.

38. П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.

39. Утворення Федеративної Республіки Німеччини (ФРН).

40. Державний лад ФРН за Конституцією 1949 р.

41. Утворення єдиної Німецької держави (1990 р.)

Розділ 2

1. Національно-визвольний рух в Індії у ХІХ-ХХ ст. Махатма Г анді.

2. Встановлення республіки в Індії. Конституція 1950 р.

3. Династія Цин у Китаї. Правління Цисі.

4. Революція 1911 р. у Китаї. Створення Китайської республіки.

5. Створення Китайської Народної Республіки. Конституція Китаю 1954 р.

6. Революція Мейдзі в Японії.

7. Конституція Японії 1889 р.

8. Японія у Другій світовій війні. Конституція Японії. Конституція Японії 1947 р.

Література

1. Аннерс, Э. История европейского права [Текст] : пер. со швед. / Э. Аннерс. - М., 1996.

2. Атоян, О. М. Історія держави і права: короткий словник термінів [Текст] / О. М. Атоян, В. Д. Жданова, Т. В. Татолі. - Луганський ін-т внутрішніх справ. - Луганськ : РВВ ЛІВС МВС України, 2000.

3. Барг, М. А. Великая английская революция в портретах ее деятелей [Текст] / М. А. Барг. - М., 1991.

4. Бартошек, М. Римское право: понятия, термины, определения [Текст] / М. Бартошек. - М., 1989.

5. Берман, Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования [Текст] : пер. с англ. / Г. Дж. Берман - 2-е изд. - М., 1998.

6. Бернхем, В. Вступ до правової системи США [Текст] / В. Бернхем. - К. : Україна, 1999.

7. Борисевич, М. М. История государства и права зарубежных стран [Текст] : краткий учебный курс / М. М. Борисевич, О. А. Бельчук, С. Г. Евтушенко. - М., 2001.

8. Бостан, Л. М. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] / Л. М. Бостан, С. К. Бостан. - К., 2004.

9. Бродський, Р. М. Нова історія країн Азії та Африки [Текст] / Р. М. Брод- ський, З. А. Енольський. - К. : Вища шк., 1979.

10. Ван ден Берг, Л. В. С. Основные начала мусульманского права согласно учению имамов Абу Ханифы и Шафии [Текст] / Л. В. С. Ван ден Берг. - М., 2005.

11. Вологдин, А. А. История государства и права зарубежных стран [Текст] : учеб. пособие / А. А. Вологдин. - М., 2005.

12. Воробйов-Десятовський, В. С. Нариси історїі Стародавнього Сходу [Текст] / В. С. Воробйов-Десятовський, Р Ф. Утс, Л. О. Липін, М. С. Петровський. - К., 1957.

13. Всеобщая история государства и права [Текст] : учебник / под ред. К. И. Батыра. - М., 1998.

14. Галкин, А. А. Создание Германской империи 1815-1871 [Текст] / А. А. Галкин. - М., 1986.

15. Гражданское и торговое право капиталистических государств [Текст]. - М., 1992.

16. Графский, В. Г. Всеобщая история права и государства [Текст] : учебник для вузов / В. Г. Графский. - М., 2000.

17. Гроссман, Ю. М. Історія Стародавнього світу [Текст] : практикум / Ю. М. Гроссман, І. А. Лісовий. - Львів, 1985.

18. Джеджула, К. О. Історія Франції [Текст] / К. О. Джеджула. - К., 1954.

19. Дроніков, В. К. Римське приватне право [Текст] / В. К. Дроніков. - К., 1961.

20. Жилинский А. Введение в немецкое право [Текст] / А. Жилинский, А. Рерихт. - М., 2001.

21. Защита прав человека в современном мире [Текст] / под ред. Е. А. Лука- шевой. - М., 1993.

22. Иванян, Э. А. История США: пособие для вузов [Текст] / Э. А. Иванян. - М., 2004.

23. Ильинский, Н. И. История государства и права зарубежных стран [Текст] : курс лекций / Н. И. Ильинский. - 2-е изд. - М., 2006.

24. История государства и права [Текст] : словарь-справочник / под ред. М. И. Сизикова. - М., 1997.

25. История государства и права зарубежных стран [Текст] : учебник для вузов: в 2 т. - 3-е изд., перераб. и доп. - М., 2004. - Т. I : Древний мир и Средние века / под ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой.

26. История государства и права зарубежных стран [Текст] : учебник для вузов: в 2 т. - 3-е изд., перераб. и доп. -Т II : Современная эпоха / под ред. Н. А. Крашенинниковой. - М., 2005.

27. История государства и права зарубежных стран [Текст] : учебник для вузов / под ред. С. А. Чибиряева. - М., 2002.

28. История Древнего Востока. Тексты и документы [Текст] : учебное пособие / под ред. В. И. Кузищина. - М., 2002.

29. История Франции [Текст] : в 3 т. / отв. ред. А. З. Манфред. - М., 1972­1973.

30. Історія країн зарубіжного Сходу в Середні віки [Текст]. - К., 1959.

31. Історія Сполучених Штатів [Текст] : нарис / гол. ред. Говард Син-котта.- К., 1999.

32. Історія Стародавнього світу [Текст] / за ред. Ю. С. Крушкол. - К., 1976.

33. Карлейль, Т. История французской революции [Текст] / Т. Карлейль ; пер. с англ. Ю. В. Дубровина и Е. А. Мельниковой. - М., 1991.

34. Катрич, В. М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції [Текст] / В. М. Катрич. - К., 1969.

35. Конституция и законодательные акты буржуазных государств (XVII- XIX вв.) [Текст] : сб. документов / под ред. П. Н. Галанзы. - М., 1957.

36. Косарев, А. И. История государства и права зарубежных стран [Текст] : учебник для вузов / А. И. Косарев. - М., 2002.

37. Крашенинникова, Н. А. История права Востока: курс лекций [Текст] / Н. А. Крашенинникова. - М., 1994.

38. Крылова, Н. Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции [Текст] / Н. Е. Крылова. - М.,1996.

39. Ливанцев, К. Е. История буржуазного государства и права [Текст] : учеб. пособие / К. Е. Ливанцев. - Л., 1986.

40. Ливанцев, К. Е. История государства и права средних веков [Текст] : учеб. пособие / К. Е. Ливанцев. - СПб., 2003.

41. Лозо, В. І. Утворення Республіки Індії [Текст] : текст лекції / В. І. Лозо. - Х., 1991.

42. Лозо, В. И. Государство и право древней, средневековой и современной Индии [Текст] : учеб. пособие / В. И. Лозо. - Х., 1998.

43. Лубський, В. І. Мусульманське право [Текст] / В. І. Лубський, В. Д. Борис. - К., 1997.

44. Машкін, М. О. Історія Стародавньго Риму [Текст] / М. О. Машкін. - К., 1952.

45. Мишин, А. А. Конституция США [Текст] / А. А. Машкин, В. А. Власихин. - М., 1985.

46. Моммзен, Т История Рима [Текст] / Т Моммзен. - СПб., 1993.

47. Нариси історії Стародавньго Сходу [Текст] / за ред. акад. В. В. Струве. - К., 1957.

48. Новицкий, И. Б. Основы римского гражданского права [Текст] / И. Б. Но­вицкий. - М., 1972.

49. Окіншевич, Л. Вступ до науки про право і державу [Текст] / Л. Окіншевич. - Мюнхен, 1987.

50. Омельченко, О. А. Всеобщая история государства и права [Текст] : учебник : в 2 т. / О. А. Омельченко. - Изд. 4-е, доп. - М., 2005.

51. Пиляева, В. В. Краткий словарь по римскому частному праву [Текст] / В. В. Пиляева. - М., 2001.

52. Покровский, И. А. История римского права [Текст] / И. А. Покровский. - СПб., 1999.

53. Решетников, Ф. М. Правовые системы стран мира [Текст] : справочник / Ф. М. Решетников. - М., 1994.

54. Рогожин, А. И. История государства и права рабовладельческого Китая [Текст] / А. И. Рогожин, Н. Н. Страхов. - М., 1960.

55. Салогубова, Е. В. Римский гражданский процесс [Текст] / Е. В. Са- логубова. - 2-е изд - М., 2002.

56. Семёнов, В. Ф. История средних веков [Текст] : учебник для пед. вузов / В. Ф. Семенов. - М., 1956.

57. Скрипилев, Е.А. Основы римского права [Текст] : конспект лекций / Е. А. Скрипилев. - 4-е изд. - М., 2005.

58. Страхов, М. М. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] : під­ручник / М. М. Страхов. - Х., 1999.

59. Страхов, М. М. Історія держави і права Стародавнього світу [Текст] : навч. посібник / М. М. Страхов. - Х., 1994.

60. Страхов, М. М. Основні закономірності становлення буржуазної держа­ви і права у провідних країнах Європи і в Північній Америці [Текст] / М. М. Страхов. - К., 1991.

61. Тищик, Б. Й. Історія держави і права Стародавніх Греції та Риму [Текст] / Б. Й. Тищик.- Львів, 2001.

62. Тищик, Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього Сходу [Текст] / Б. Й. Тищик. - Львів, 2001.

63. Федоров, К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] / К. Г Фе­доров. - К., 1994.

64. Фридмэн, Л. Введение в американское право [Текст] : пер. с англ. / Л. Фридмэн ; под ред. М. Калантаровой. - М., 1993.

65. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права [Текст] : в 2 т. / под ред. К. И. Батыра и Е. В. Поликарповой. - М., 1996.

66. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран [Текст] / под ред. З. М. Черниловского. - М., 1984.

67. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древ­ность и средние века) [Текст] / сост. В. А. Томсинов. - М., 1999.

68. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Новое и Новейшее время) [Текст] / сост. Н. А. Крашенинникова. - М., 1999.

69. Чельцов-Бебутов, М. А. Курс уголовно-процессуального права. Очерки по истории суда и уголовного процесса в рабовладельческих, феодальных и буржуазных государствах [Текст] / М. А. Чельцов-Бебутов. - СПб., 1995.

70. Черниловский, З. М. Всеобщая история государства и права [Текст] / З. М. Черниловский. - М., 1996.

71. Шевченко, О. О. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] / О. О. Шевченко. - К., 2005.

Предметний покажчик

Corpus juris civilis 181, 182 Habeas Corpus Act 18, 369, 370 Аббасиди 511 Авгури 160

Авілум 60, 64, 65, 69, 81, 148 Адат 24, 32, 46, 66, 67 Аккад 57-61, 63 Акт про уложення 369, 371, 373 Алод 284, 285, 294, 295 Амал 501

Античний світ 40, 136, 137 Арабський халіфат 12, 20, 94, 189, 190, 193, 291 Ареопаг 38, 48, 150-154 Артхашастра 18, 38, 87-90 Архагет 156, 157 Архікапелан 294 Архонт 40, 146, 148, 150-153 Атипія 155

Аугсбурзький мир 304 Ахав 338,339, 341-347 Ахейці 72, 133, 142-144 Аххіява («Акайваша») 72 Ацтеки 357-361 Баірум 65-67 Балії 293, 300 Басилей 143, 146 Батаб 339, 347-349 Бенефіцій 275, 284, 285, 293 Білль про права 18, 369, 371, 372, 386, 387

Богазкьой 70

Брахман 38, 82-84, 86-91, 226, 331 Будинок війни 47 Будинок зброї 47

Вавилон 14, 19-24, 33, 35, 38, 40, 51-64, 66, 68, 70-72, 75, 81, 85, 92, 93, 94, 133, 136, 141, 148, 197 Вайшії 83, 89, 90

Вандея 401 Веди 90

Велика селянська війна 1525 року 304, 305

Велика Хартія вольностей 1215 року 311

Велике переселення народів 290 Великий Могол 230 Галіополь 49 Гебури 310

Генеральні штати 282, 289, 300, 395­397

Геронт 156

Граф 253, 269, 282, 283, 295, 208, 293, 311, 313, 316 Графе параномон 152 Гупт 78, 81, 85, 87 Груші 66, 93

Даосизм 37, 108, 126, 132 Деккум 65

Декларація незалежності США 1776 року 380

Декларація прав людини і громадяни­на 26 серпня 1789 р. 398 Декларація прав людини та громадя­нина 18

Делійський султанат 222 Десять зол 133 Директорія 405, 406 Дім Саті 49 Долина царів 54 Домінант 159, 169 Дарма 83, 87, 231 Еділи 165 Еклога 183

Емір 193-195, 197, 198 Ерлітоу 99, 101, 102 Жрецькі колегії 160 Закон «Про реконструкції Півдня» 388

Закони XII таблиць 171, 172, 175-178, 181, 186, 187 Закони Білалами 62 Закони Етельстана 309 Закони Ліпіт-Іштара 62 Закони Ману 18, 34, 91, 231 Закони міста Ешнунни 63 Закони Ур -Намму 62, 63 Закони Уруінімгіни 62 Закони царя Хаммурапі 18, 64 Золота булла 304 Ікта (джагир) 200 Ілку 64, 65, 75

Імператорські конституції 172 Імперія Великих Моголів 78, 222, 224 Імперія Маур’їв 78, 81, 85 Імперія франків 291, 292, 302 Індуїзм 78, 82-84, 220, 284, 467 Інституції Гая 172, 180 Інституції Юстиніана 170, 172, 182 Ісакку 61

Іслам 28, 82, 85, 190-194, 196-201, 226, 227, 282, 284, 292, 467 Кабіла 190 Кадії 198

Канонічне право 301, 322, 323 Канун 200

Карма 83, 84, 195, 199 Карне уложення Німецької імперії 1871 року 434 Каста 83, 226, 233, 259 Каум 190 Квестор 163-165 Кельти (галли) 299 Клієнт 184, 186, 229 Книга змін - «І Цзін» 96 Книга правителя області Шан 108, 110, 111

Книга Страшного суду 310, 314 Кодекс Генриха ІІІ 316 Кодекс «Кароліна» 18, 304-306

Колегія 10 аподектів 150 Колегія 10 стратегів 150 Колегія ефорів 157 Комітет суспільної безпеки 400, 402 Комуна 288, 324, 399, 404, 405, 407, 412, 423, 424, 427 Конвент 384, 398, 400-403, 405 Консетли 310

Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року 430

Консул 40, 162-169, 172, 180, 190, 192, 406-408, 487, 490 Конфуціанство 108, 221, 264 Кордовський емірат 193 Королівські ордонанси 301 Кошала 78, 85

Крито-мікенська цивілізація 143 Курія 160, 167, 310, 314, 315, 395 Куско 354, 355 Кутюми Бовезі 300, 301 Кшатрій 81 Лангобарди 291 Ландтаг 282, 289, 430-432, 462 Лубуттум 65 Луншань 99, 101, 102 Магадха 78, 80, 85 Магдебурзьке право 326-328 Мазхаб 199

Майордом 240, 293, 294

Мандат Неба 124, 258

Манципація 175, 186

Меджлісі 190

Медіна («хіджра») 191

Мекка 190, 191

Мемфіс 39, 43

Месопотамія 57

Метки 148, 149, 153

Мінойська держава 92, 136, 139-141

Мінойська цивілізація 136, 139-141

Мухтасіб 197

Мушкенум 64-66, 67, 69, 148

Надзвичайний трибунал для боротьби з контрреволюцією 400 Народний фронт 424, 425 Народні збори 11, 38, 106, 138, 143, 146, 152, 157, 160, 163, 178, 297, 313 Несити 71

Німецьке цивільне уложення 1896 (1900 р.) 18

Нове царство 43, 48, 70 Ном 48

Нортгемптонські асизи 310 Нубанда 60 Одоакр 292

Оксфордські провізії 316 Остготи 292 Панкус 75, 76 Паталіпутр 9, 78, 81, 85 Патрицій 148 Пеласги 146 Первісне право 31 Плебейські трибуни 162, 165 Повстання Жовтих пов’язок (184-204 рр.) 121 Повстання «Червонобрових» 118 Понтифіки 160 Поступка права 175 Правда Етельберта 309 Правда Іне 309 Прево 299

Претор 163-166,168-175, 179-182 Принципат 159, 168 Про знищення феодальних прав і при­вілеїв - 11 серпня 1789 року 398 Прокламація президента А. Лінколь­на від 1 січня 1863 р. 387 П’ ята республіка 428 Рабіануми 61 Раб-ілот 156

Рада чотирьохсот («буле») 150 Раджа 80, 86 Рамаяна 80

Раннє царство 43, 44 Рахінбурги 298 Редум 65-67

Реформи Шан Яна 108, 110 Руба тум 71 Рубау 71

Саксонське зерцало 264, 281, 283 Салічна правда 294, 295, 297 Священна Римська імперія герман­ської нації 303 Священні царі 29, 30, 38 Сеїд (шейх) 190

Сенат 11, 38, 160, 162, 163, 165-169, 172, 181, 384, 385, 388, 407, 408, 421, 423, 424, 429 Сенешал 294, 299 Синойкізм 146 Сисахфія 150

Сицилійське королівство 303 «Славна революція» 1688 року 371 Спартіат 156

Спільнота Білого Лотоса 204 Старе царство 45, 46 Табу 31, 32 Тайпіндао 121 Тамкари 60 Тауантинсую 40 Традиціо 175, 488 Третя республіка 422, 423 Трирічний акт 365 Тріумвірат 168, 490 Тунгін 298 Урф 200

Установчі збори 397-399,427, 462 Фашизм дрімає в кожному з нас 445 Феціали 160 Фікс 199

Французький цивільний кодекс 1804 року 408 Хакім 197, 198 Халач вінік 347-349

Халіс 227, 229

Халіф 12, 20, 94, 189, 190, 191 Хати 71

Хетська держава 70-72, 93 Цар 44-47

Цар-архагет 156-157 Цензор 128, 162, 163, 165, 168, 184, 198, 216, 217, 219, 270 Чавін 353 Чата 46, 47

Четверта республіка 426 Чжаньго 107, 108

Чилам Балам 345 Чуньцю 106, 107 Шакканакку 61 Шаріат 199-201

Шиїт 192, 195, 196, 199, 201, 223 Шудр 38, 80, 83, 89-91, 148 Шумер 57-60, 62, 63, 290, 355 Щитові гроші 312 Якобінський клуб 402 Яншао 99-102 Ясриб 191

Зміст

До читача 3

Вступ до історії держави і права 15

Стародавній Єгипет 43

§ 1. Створення держави 43

^ш § 2. Державний лад 45

^ш § 3. Право Стародавнього Єгипту 53

Стародавній Вавилон 59

§ 1. Утворення держави 59

§ 2. Суспільний устрій 61

§ 3. Державний устрій 62

§ 4. Право Стародавнього Вавилона 64

Хетська держава 72

§ 1. Виникнення держави 72

§ 2. Суспільний устрій у Хетській державі 74

§ 3. Державний устрій стародавніх хетів 76

^ш § 4. Право Хетської держави 78

Стародавня Індія 80

§ 1. Виникнення держави 80

§ 2. Суспільний устрій Стародавньої Індії 83

§ 3. Державний устрій Стародавньої Індії 88

§ 4. Право Стародавньої Індії 91

Стародавній Китай 96

§ 1. Виникнення держави 96

§ 2. Династична історія Китаю 103

^ш § 3. Державний лад 129

Стародавнього Китаю 129

^ш § 4. Право Стародавнього Китаю 137

Держава і право Античного світу 143

Егейська цивілізація. Мінойська держава 143

§ 1. Античний світ 143

§ 2. Мінойська держава 147

§ 3. Крито-мікенська державність 149

Афінська республіка 153

§ 1. Виникнення держави 153

^ш § 2. Суспільний лад 154

^ш § 3. Державний лад. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта, Перикла 156

§ 4. Право Афін 159

Особливості державного ладу Спарти 163

Стародавній Рим 165

§ 1. Утворення держави 165

§ 2. Суспільний та державний лад Риму 168

§ 3. Римське право 177

Арабський халіфат 199

§ 1. Виникнення держави 199

^ш § 2. Громадський устрій 202

§ 3. Державний устрій Арабського халіфату 206

§ 4. Мусульманське право 208

Середньовічний Китай 212

§ 1. Династії Середньовічного Китаю 212

§ 2. Суспільний устрій 220

Середньовічного Китаю 220

§ 3. Державний устрій 225

Глава 12 ^■ Середньовічна Індія 232

§ 1. Делійський султанат 232

та Імперія Великих Моголів 232

§ 2. Суспільний устрій 236

§ 3. Державний устрій і право 240

Середньовічна Японія 244

§ 1. Виникнення держави 244

§ 2. Династична історія Японії 247

§ 3. Феодальне суспільство Японії. Палац 269

§ 4. Духовний світ 275

японського суспільства 275

^ш § 5. Державний устрій і право періоду феодалізму 279

Країни Західної Європи 292

Загальна характеристика європейської феодальної держави і права 292

Імперія франків 305

§ 1. Становлення держави 305

^ш § 2. Салічна правда 307

Франція 312

§ 1. Становлення держави 312

§ 2. Право 313

Глава 17 ^■ Німеччина 315

§ 1. Становлення держави 315

^ш § 2. «Кароліна» 317

Англія 322

§ 1. Становлення держави 322

§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року 326

§ 3. Ранньофеодальна монархія в Англії 328

§ 4. Англосаксонська система права 335

Канонічне і міське право у країнах Західної Європи в епоху Середньовіччя 338

§ 1. Канонічне право 338

§ 2. Середньовічне міське право 340

Держави доколумбової Америки 345

Міста-держави майя 349

§ 1. Утворення держави 349

§ 2. Суспільний устрій 355

§ 3. Державний устрій 361

§ 4. Право майя 366

Імперія інків 370

§ 1. Утворення держави 370

§ 2. Суспільний устрій 372

§ 3. Державний устрій 373

Держава ацтеків 374

Англія 379

§ 1. Виникнення буржуазної держави 379

§ 3. «Славна революція» 1688 року 388

в Англії. «Білль про права» 1689 року. «Акт про уложення» 1701 року 388

^ш § 4. Виборчі реформи ХІХ століття в Англії 391

§ 5. Розвиток загального права 392

і «права справедливості» в Англії в післяреволюційний період (друга половина ХУІІ-ХІХ століття) 392

§ 6. Розвиток англійського 394

цивільного та карного права у ХУІП-ХІХ століттях 394

США 397

§ 1. Війна за незалежність. Декларація незалежності США 4 липня 1776 р. 397

^ш § 2. «Статті конфедерації» 1781 року 399

^ш § 3. Конституція США 1787 року 400

§ 4. «Білль про права» 1791 року 402

§ 5. Громадянська війна в США 404

§ 6. Зміни в політичній системі США на початку ХХ століття 405

§ 7. «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта у США 407

Франція 409

^ш § 1. Велика французька революція 1789-1794 років 409

§ 2. Коституційна монархія 414

^ш § 3. Жирондистська республіка 418

§ 4. Якобінська диктатура 419

^ш § 5. Директорія 423

§ 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта 424

§ 7. Французький цивільний кодекс 1804 року 426

^ш § 8. Карний кодекс Франції 1810 року 435

^ш § 9. Держава і право Франції від режиму Реставрації до Другої імперії 438

^ш § 10. Третя республіка 441

§ 11. Народний фронт 443

^ш § 12. Четверта республіка 445

§ 13. П’ята республіка 447

Німеччина 449

§ 1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року 449

§ 2. Об’єднання Німеччини. 450

Конституція 1871 року 450

§ 3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року 453

§ 4. Німецьке цивільне уложення 1896 року 454

^ш § 5. Листопадова революція 1918 року. 460

Веймарська конституція 1919 року 460

§ 6. Встановлення 463

фашистської диктатури 463

§ 7. Утворення 480

Федеративної Республіки Німеччини 480

Країни Сходу 483

Утворення Республіки Індія 483

§ 1. Колонізація Індії 483

§ 2. Національно-визвольний рух в Індії. Махатма Ганді 485

§ 3. Встановлення Республіки 488

Держава і право Китаю в Новий і Найновіший часи 490

§ 1. Династія Цин 490

§ 2. Революція 1911 року і створення Китайської Республіки 499

§ 3. Японська окупація і Друга світова війна 501

§ 4. Створення Китайської Народної Республіки 502

^ш § 5. Культурна революція 504

Держава і право Японії в Новий і Найновіший часи 506

^ш § 1. Революція Мейдзі 506

^_ш § 2. Конституція 1889 року 511

§ 3. Цивільне і карне законодавство 512

§ 4. ХХ століття Японії 513

Контрольні запитання 520

Література 525

Предметний покажчик 529

Зміст 533

ІСТОРІЯ 598

ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 598

513

До читача 3

Вступ до історії держави і права 15

Стародавній Єгипет 43

§ 1. Створення держави 43

^ш § 2. Державний лад 45

^ш § 3. Право Стародавнього Єгипту 53

Стародавній Вавилон 59

§ 1. Утворення держави 59

§ 2. Суспільний устрій 61

§ 3. Державний устрій 62

§ 4. Право Стародавнього Вавилона 64

Хетська держава 72

§ 1. Виникнення держави 72

§ 2. Суспільний устрій у Хетській державі 74

§ 3. Державний устрій стародавніх хетів 76

^ш § 4. Право Хетської держави 78

Стародавня Індія 80

§ 1. Виникнення держави 80

§ 2. Суспільний устрій Стародавньої Індії 83

§ 3. Державний устрій Стародавньої Індії 88

§ 4. Право Стародавньої Індії 91

Стародавній Китай 96

§ 1. Виникнення держави 96

§ 2. Династична історія Китаю 103

^ш § 3. Державний лад 129

Стародавнього Китаю 129

^ш § 4. Право Стародавнього Китаю 137

Держава і право Античного світу 143

Егейська цивілізація. Мінойська держава 143

§ 1. Античний світ 143

§ 2. Мінойська держава 147

§ 3. Крито-мікенська державність 149

Афінська республіка 153

§ 1. Виникнення держави 153

^ш § 2. Суспільний лад 154

^ш § 3. Державний лад. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта, Перикла 156

§ 4. Право Афін 159

Особливості державного ладу Спарти 163

Стародавній Рим 165

§ 1. Утворення держави 165

§ 2. Суспільний та державний лад Риму 168

§ 3. Римське право 177

Арабський халіфат 199

§ 1. Виникнення держави 199

^ш § 2. Громадський устрій 202

§ 3. Державний устрій Арабського халіфату 206

§ 4. Мусульманське право 208

Середньовічний Китай 212

§ 1. Династії Середньовічного Китаю 212

§ 2. Суспільний устрій 220

Середньовічного Китаю 220

§ 3. Державний устрій 225

Глава 12 ^■ Середньовічна Індія 232

§ 1. Делійський султанат 232

та Імперія Великих Моголів 232

§ 2. Суспільний устрій 236

§ 3. Державний устрій і право 240

Середньовічна Японія 244

§ 1. Виникнення держави 244

§ 2. Династична історія Японії 247

§ 3. Феодальне суспільство Японії. Палац 269

§ 4. Духовний світ 275

японського суспільства 275

^ш § 5. Державний устрій і право періоду феодалізму 279

Країни Західної Європи 292

Загальна характеристика європейської феодальної держави і права 292

Імперія франків 305

§ 1. Становлення держави 305

^ш § 2. Салічна правда 307

Франція 312

§ 1. Становлення держави 312

§ 2. Право 313

Глава 17 ^■ Німеччина 315

§ 1. Становлення держави 315

^ш § 2. «Кароліна» 317

Англія 322

§ 1. Становлення держави 322

§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року 326

§ 3. Ранньофеодальна монархія в Англії 328

§ 4. Англосаксонська система права 335

Канонічне і міське право у країнах Західної Європи в епоху Середньовіччя 338

§ 1. Канонічне право 338

§ 2. Середньовічне міське право 340

Держави доколумбової Америки 345

Міста-держави майя 349

§ 1. Утворення держави 349

§ 2. Суспільний устрій 355

§ 3. Державний устрій 361

§ 4. Право майя 366

Імперія інків 370

§ 1. Утворення держави 370

§ 2. Суспільний устрій 372

§ 3. Державний устрій 373

Держава ацтеків 374

Англія 379

§ 1. Виникнення буржуазної держави 379

§ 3. «Славна революція» 1688 року 388

в Англії. «Білль про права» 1689 року. «Акт про уложення» 1701 року 388

^ш § 4. Виборчі реформи ХІХ століття в Англії 391

§ 5. Розвиток загального права 392

і «права справедливості» в Англії в післяреволюційний період (друга половина ХУІІ-ХІХ століття) 392

§ 6. Розвиток англійського 394

цивільного та карного права у ХУІП-ХІХ століттях 394

США 397

§ 1. Війна за незалежність. Декларація незалежності США 4 липня 1776 р. 397

^ш § 2. «Статті конфедерації» 1781 року 399

^ш § 3. Конституція США 1787 року 400

§ 4. «Білль про права» 1791 року 402

§ 5. Громадянська війна в США 404

§ 6. Зміни в політичній системі США на початку ХХ століття 405

§ 7. «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта у США 407

Франція 409

^ш § 1. Велика французька революція 1789-1794 років 409

§ 2. Коституційна монархія 414

^ш § 3. Жирондистська республіка 418

§ 4. Якобінська диктатура 419

^ш § 5. Директорія 423

§ 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта 424

§ 7. Французький цивільний кодекс 1804 року 426

^ш § 8. Карний кодекс Франції 1810 року 435

^ш § 9. Держава і право Франції від режиму Реставрації до Другої імперії 438

^ш § 10. Третя республіка 441

§ 11. Народний фронт 443

^ш § 12. Четверта республіка 445

§ 13. П’ята республіка 447

Німеччина 449

§ 1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року 449

§ 2. Об’єднання Німеччини. 450

Конституція 1871 року 450

§ 3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року 453

§ 4. Німецьке цивільне уложення 1896 року 454

^ш § 5. Листопадова революція 1918 року. 460

Веймарська конституція 1919 року 460

§ 6. Встановлення 463

фашистської диктатури 463

§ 7. Утворення 480

Федеративної Республіки Німеччини 480

Країни Сходу 483

Утворення Республіки Індія 483

§ 1. Колонізація Індії 483

§ 2. Національно-визвольний рух в Індії. Махатма Ганді 485

§ 3. Встановлення Республіки 488

Держава і право Китаю в Новий і Найновіший часи 490

§ 1. Династія Цин 490

§ 2. Революція 1911 року і створення Китайської Республіки 499

§ 3. Японська окупація і Друга світова війна 501

§ 4. Створення Китайської Народної Республіки 502

^ш § 5. Культурна революція 504

Держава і право Японії в Новий і Найновіший часи 506

^ш § 1. Революція Мейдзі 506

^_ш § 2. Конституція 1889 року 511

§ 3. Цивільне і карне законодавство 512

§ 4. ХХ століття Японії 513

Контрольні запитання 520

Література 525

Предметний покажчик 529

Зміст 533

ІСТОРІЯ 598

ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 598

514

До читача 3

Вступ до історії держави і права 15

Стародавній Єгипет 43

§ 1. Створення держави 43

^ш § 2. Державний лад 45

^ш § 3. Право Стародавнього Єгипту 53

Стародавній Вавилон 59

§ 1. Утворення держави 59

§ 2. Суспільний устрій 61

§ 3. Державний устрій 62

§ 4. Право Стародавнього Вавилона 64

Хетська держава 72

§ 1. Виникнення держави 72

§ 2. Суспільний устрій у Хетській державі 74

§ 3. Державний устрій стародавніх хетів 76

^ш § 4. Право Хетської держави 78

Стародавня Індія 80

§ 1. Виникнення держави 80

§ 2. Суспільний устрій Стародавньої Індії 83

§ 3. Державний устрій Стародавньої Індії 88

§ 4. Право Стародавньої Індії 91

Стародавній Китай 96

§ 1. Виникнення держави 96

§ 2. Династична історія Китаю 103

^ш § 3. Державний лад 129

Стародавнього Китаю 129

^ш § 4. Право Стародавнього Китаю 137

Держава і право Античного світу 143

Егейська цивілізація. Мінойська держава 143

§ 1. Античний світ 143

§ 2. Мінойська держава 147

§ 3. Крито-мікенська державність 149

Афінська республіка 153

§ 1. Виникнення держави 153

^ш § 2. Суспільний лад 154

^ш § 3. Державний лад. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта, Перикла 156

§ 4. Право Афін 159

Особливості державного ладу Спарти 163

Стародавній Рим 165

§ 1. Утворення держави 165

§ 2. Суспільний та державний лад Риму 168

§ 3. Римське право 177

Арабський халіфат 199

§ 1. Виникнення держави 199

^ш § 2. Громадський устрій 202

§ 3. Державний устрій Арабського халіфату 206

§ 4. Мусульманське право 208

Середньовічний Китай 212

§ 1. Династії Середньовічного Китаю 212

§ 2. Суспільний устрій 220

Середньовічного Китаю 220

§ 3. Державний устрій 225

Глава 12 ^■ Середньовічна Індія 232

§ 1. Делійський султанат 232

та Імперія Великих Моголів 232

§ 2. Суспільний устрій 236

§ 3. Державний устрій і право 240

Середньовічна Японія 244

§ 1. Виникнення держави 244

§ 2. Династична історія Японії 247

§ 3. Феодальне суспільство Японії. Палац 269

§ 4. Духовний світ 275

японського суспільства 275

^ш § 5. Державний устрій і право періоду феодалізму 279

Країни Західної Європи 292

Загальна характеристика європейської феодальної держави і права 292

Імперія франків 305

§ 1. Становлення держави 305

^ш § 2. Салічна правда 307

Франція 312

§ 1. Становлення держави 312

§ 2. Право 313

Глава 17 ^■ Німеччина 315

§ 1. Становлення держави 315

^ш § 2. «Кароліна» 317

Англія 322

§ 1. Становлення держави 322

§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року 326

§ 3. Ранньофеодальна монархія в Англії 328

§ 4. Англосаксонська система права 335

Канонічне і міське право у країнах Західної Європи в епоху Середньовіччя 338

§ 1. Канонічне право 338

§ 2. Середньовічне міське право 340

Держави доколумбової Америки 345

Міста-держави майя 349

§ 1. Утворення держави 349

§ 2. Суспільний устрій 355

§ 3. Державний устрій 361

§ 4. Право майя 366

Імперія інків 370

§ 1. Утворення держави 370

§ 2. Суспільний устрій 372

§ 3. Державний устрій 373

Держава ацтеків 374

Англія 379

§ 1. Виникнення буржуазної держави 379

§ 3. «Славна революція» 1688 року 388

в Англії. «Білль про права» 1689 року. «Акт про уложення» 1701 року 388

^ш § 4. Виборчі реформи ХІХ століття в Англії 391

§ 5. Розвиток загального права 392

і «права справедливості» в Англії в післяреволюційний період (друга половина ХУІІ-ХІХ століття) 392

§ 6. Розвиток англійського 394

цивільного та карного права у ХУІП-ХІХ століттях 394

США 397

§ 1. Війна за незалежність. Декларація незалежності США 4 липня 1776 р. 397

^ш § 2. «Статті конфедерації» 1781 року 399

^ш § 3. Конституція США 1787 року 400

§ 4. «Білль про права» 1791 року 402

§ 5. Громадянська війна в США 404

§ 6. Зміни в політичній системі США на початку ХХ століття 405

§ 7. «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта у США 407

Франція 409

^ш § 1. Велика французька революція 1789-1794 років 409

§ 2. Коституційна монархія 414

^ш § 3. Жирондистська республіка 418

§ 4. Якобінська диктатура 419

^ш § 5. Директорія 423

§ 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта 424

§ 7. Французький цивільний кодекс 1804 року 426

^ш § 8. Карний кодекс Франції 1810 року 435

^ш § 9. Держава і право Франції від режиму Реставрації до Другої імперії 438

^ш § 10. Третя республіка 441

§ 11. Народний фронт 443

^ш § 12. Четверта республіка 445

§ 13. П’ята республіка 447

Німеччина 449

§ 1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року 449

§ 2. Об’єднання Німеччини. 450

Конституція 1871 року 450

§ 3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року 453

§ 4. Німецьке цивільне уложення 1896 року 454

^ш § 5. Листопадова революція 1918 року. 460

Веймарська конституція 1919 року 460

§ 6. Встановлення 463

фашистської диктатури 463

§ 7. Утворення 480

Федеративної Республіки Німеччини 480

Країни Сходу 483

Утворення Республіки Індія 483

§ 1. Колонізація Індії 483

§ 2. Національно-визвольний рух в Індії. Махатма Ганді 485

§ 3. Встановлення Республіки 488

Держава і право Китаю в Новий і Найновіший часи 490

§ 1. Династія Цин 490

§ 2. Революція 1911 року і створення Китайської Республіки 499

§ 3. Японська окупація і Друга світова війна 501

§ 4. Створення Китайської Народної Республіки 502

^ш § 5. Культурна революція 504

Держава і право Японії в Новий і Найновіший часи 506

^ш § 1. Революція Мейдзі 506

^_ш § 2. Конституція 1889 року 511

§ 3. Цивільне і карне законодавство 512

§ 4. ХХ століття Японії 513

Контрольні запитання 520

Література 525

Предметний покажчик 529

Зміст 533

ІСТОРІЯ 598

ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 598

515

До читача 3

Вступ до історії держави і права 15

Стародавній Єгипет 43

§ 1. Створення держави 43

^ш § 2. Державний лад 45

^ш § 3. Право Стародавнього Єгипту 53

Стародавній Вавилон 59

§ 1. Утворення держави 59

§ 2. Суспільний устрій 61

§ 3. Державний устрій 62

§ 4. Право Стародавнього Вавилона 64

Хетська держава 72

§ 1. Виникнення держави 72

§ 2. Суспільний устрій у Хетській державі 74

§ 3. Державний устрій стародавніх хетів 76

^ш § 4. Право Хетської держави 78

Стародавня Індія 80

§ 1. Виникнення держави 80

§ 2. Суспільний устрій Стародавньої Індії 83

§ 3. Державний устрій Стародавньої Індії 88

§ 4. Право Стародавньої Індії 91

Стародавній Китай 96

§ 1. Виникнення держави 96

§ 2. Династична історія Китаю 103

^ш § 3. Державний лад 129

Стародавнього Китаю 129

^ш § 4. Право Стародавнього Китаю 137

Держава і право Античного світу 143

Егейська цивілізація. Мінойська держава 143

§ 1. Античний світ 143

§ 2. Мінойська держава 147

§ 3. Крито-мікенська державність 149

Афінська республіка 153

§ 1. Виникнення держави 153

^ш § 2. Суспільний лад 154

^ш § 3. Державний лад. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта, Перикла 156

§ 4. Право Афін 159

Особливості державного ладу Спарти 163

Стародавній Рим 165

§ 1. Утворення держави 165

§ 2. Суспільний та державний лад Риму 168

§ 3. Римське право 177

Арабський халіфат 199

§ 1. Виникнення держави 199

^ш § 2. Громадський устрій 202

§ 3. Державний устрій Арабського халіфату 206

§ 4. Мусульманське право 208

Середньовічний Китай 212

§ 1. Династії Середньовічного Китаю 212

§ 2. Суспільний устрій 220

Середньовічного Китаю 220

§ 3. Державний устрій 225

Глава 12 ^■ Середньовічна Індія 232

§ 1. Делійський султанат 232

та Імперія Великих Моголів 232

§ 2. Суспільний устрій 236

§ 3. Державний устрій і право 240

Середньовічна Японія 244

§ 1. Виникнення держави 244

§ 2. Династична історія Японії 247

§ 3. Феодальне суспільство Японії. Палац 269

§ 4. Духовний світ 275

японського суспільства 275

^ш § 5. Державний устрій і право періоду феодалізму 279

Країни Західної Європи 292

Загальна характеристика європейської феодальної держави і права 292

Імперія франків 305

§ 1. Становлення держави 305

^ш § 2. Салічна правда 307

Франція 312

§ 1. Становлення держави 312

§ 2. Право 313

Глава 17 ^■ Німеччина 315

§ 1. Становлення держави 315

^ш § 2. «Кароліна» 317

Англія 322

§ 1. Становлення держави 322

§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року 326

§ 3. Ранньофеодальна монархія в Англії 328

§ 4. Англосаксонська система права 335

Канонічне і міське право у країнах Західної Європи в епоху Середньовіччя 338

§ 1. Канонічне право 338

§ 2. Середньовічне міське право 340

Держави доколумбової Америки 345

Міста-держави майя 349

§ 1. Утворення держави 349

§ 2. Суспільний устрій 355

§ 3. Державний устрій 361

§ 4. Право майя 366

Імперія інків 370

§ 1. Утворення держави 370

§ 2. Суспільний устрій 372

§ 3. Державний устрій 373

Держава ацтеків 374

Англія 379

§ 1. Виникнення буржуазної держави 379

§ 3. «Славна революція» 1688 року 388

в Англії. «Білль про права» 1689 року. «Акт про уложення» 1701 року 388

^ш § 4. Виборчі реформи ХІХ століття в Англії 391

§ 5. Розвиток загального права 392

і «права справедливості» в Англії в післяреволюційний період (друга половина ХУІІ-ХІХ століття) 392

§ 6. Розвиток англійського 394

цивільного та карного права у ХУІП-ХІХ століттях 394

США 397

§ 1. Війна за незалежність. Декларація незалежності США 4 липня 1776 р. 397

^ш § 2. «Статті конфедерації» 1781 року 399

^ш § 3. Конституція США 1787 року 400

§ 4. «Білль про права» 1791 року 402

§ 5. Громадянська війна в США 404

§ 6. Зміни в політичній системі США на початку ХХ століття 405

§ 7. «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта у США 407

Франція 409

^ш § 1. Велика французька революція 1789-1794 років 409

§ 2. Коституційна монархія 414

^ш § 3. Жирондистська республіка 418

§ 4. Якобінська диктатура 419

^ш § 5. Директорія 423

§ 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта 424

§ 7. Французький цивільний кодекс 1804 року 426

^ш § 8. Карний кодекс Франції 1810 року 435

^ш § 9. Держава і право Франції від режиму Реставрації до Другої імперії 438

^ш § 10. Третя республіка 441

§ 11. Народний фронт 443

^ш § 12. Четверта республіка 445

§ 13. П’ята республіка 447

Німеччина 449

§ 1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року 449

§ 2. Об’єднання Німеччини. 450

Конституція 1871 року 450

§ 3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року 453

§ 4. Німецьке цивільне уложення 1896 року 454

^ш § 5. Листопадова революція 1918 року. 460

Веймарська конституція 1919 року 460

§ 6. Встановлення 463

фашистської диктатури 463

§ 7. Утворення 480

Федеративної Республіки Німеччини 480

Країни Сходу 483

Утворення Республіки Індія 483

§ 1. Колонізація Індії 483

§ 2. Національно-визвольний рух в Індії. Махатма Ганді 485

§ 3. Встановлення Республіки 488

Держава і право Китаю в Новий і Найновіший часи 490

§ 1. Династія Цин 490

§ 2. Революція 1911 року і створення Китайської Республіки 499

§ 3. Японська окупація і Друга світова війна 501

§ 4. Створення Китайської Народної Республіки 502

^ш § 5. Культурна революція 504

Держава і право Японії в Новий і Найновіший часи 506

^ш § 1. Революція Мейдзі 506

^_ш § 2. Конституція 1889 року 511

§ 3. Цивільне і карне законодавство 512

§ 4. ХХ століття Японії 513

Контрольні запитання 520

Література 525

Предметний покажчик 529

Зміст 533

ІСТОРІЯ 598

ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 598

ІСТОРІЯ

ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Підручник для студентів вищих навчальних закладів За редакцією професора Л. М. Маймескулова

Редактор К. К. Гулий Коректор О. В. Синицина Комп’ютерна верстка В. М. Зеленька

Підписано до друку з оригінал-макета 04.08.2011.

Формат 60x90 ¹/₁₆. Папір офсетний. Гарнітура Times. Обл.-вид. арк. 29,58. Ум. друк. арк. 30,2з. Вид. № 557.

Тираж 4000 прим. (1-й завод 1-1000 прим.).

Видавництво «Право» Національної академії правових наук України та Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Україна, 61002, Харків, вул. Чернишевська, 80а

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції — серія ДК № 559 від 09.08.2001 р.

Віддруковано у ВАТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”» 61012, м. Харків, вул. Енгельса, 11 Свідоцтво ДК № 2891 від 04.07.2007 р. www.globus-book.com

1 Омельченко, О. А. Общая история государства и права [Текст] / А. А. Омельчен­ко. - М., 1998. - С. А.

1 Шпенглер, О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории [Текст] / О. Шпенглер. - М., 1993. - С. 144.

1 Морган, Л. Древнее общество [Текст] / Л. Морган. - М., 1935.

1 Морган, Л. Указ. праця [Текст] / Л. Морган. - С. 329.

1 Про магію та «священних царів» див.: Фрезер, Д. Д. Золотая ветвь [Текст] / Д. Д. Фрезер. - М., 1986.

1 Про проблеми рабовласницького ладу див.: Проблемы истории докапиталисти­ческих обществ [Текст]. - М., 1968.

1 Герни, О. Р. Хетты [Текст] / О. Р. Герни. - М., 1987.

1 Фрезер, Дж. Д. Золотая ветвь [Текст] / Дж. Д. Фрезер. - 1986.

1 Фрезер, Дж. Д. Указ. праця.

1 Викладається та цитується за: Книга правителя области Шан [Текст] / пер. Л. С. Пере- ломова. - М. : НИЦ «Ладомир», 1993.

1 Белох, Ю. Греческая история [Текст] / Ю. Белох. - М., 2008. - С. 205-206.

2 Древняя Греция [Текст]. - М. : Изд-во АН СССР, 1956. - С. 243.

1 Докладніше про це див.: Кнорозов, Ю. В. Поздняя история Юкатана по хроникам майя [Текст] / Ю. В. Кнорозов // От Аляски до огненной Земли. - М. : Наука, 1967. - С. 234-240.

1 Кнорозов, Ю. В. Иероглифические рукописи майя [Текст] / Ю. В. Кнорозов. - Л. : Наука, 1974. - С. 245.

344

1 Cunow, H. Die soziale Verfassung des Inkareichs. Eine Untersuchung des altperuanische Agrarkommunismus [Text] / H. Cunow. - St., 1896.

2 Мариатеги, Х. К. Семь очерков трактовки перуанской действительности [Текст] / Х. К. Мариатеги. - М., 1963.