1.2.7Реорганізація енергетичної галузі і завершення повної електрифікації Львівської області 1970 – тих роках.

З вводом Добротвірської та Бурштинської електростанцій з”явилася можливість розширити електромережу на всі населені пункти області.

Грандіозна робота по будівництву електромереж до кожного населеного пункту України була завершена на початку 70-тих років. Після будівництва у кожному селі електричних мереж постало питання про їх експлуатацію.

У кожній області України стало два електромережних підприємства - підприємство електричних мереж (ПЕМ), котре обслуговувало електромережі високої напруги і розподільчі мережі міських населених пунктів та підприємство сільських електричних мереж (ОПСЕМ), яке займалося виключно експлуатацією сільських електромереж та забезпеченням електропостачання об”єктів сільськогосподарського виробництва.

У Львівській області в 70-х роках таких підприємств було чотири : Львівське підприємство електричних мереж, Дрогобицьке підприємство електричних мереж, Львівське підприємство міських електричних мереж та Львівське підприємство сільських електричних мереж.

Загальну координацію роботи і управління фінансово-експлуатаційної діяльності цих підприємств здійснювало РЕУ „Львівенерго”. У 1976р. РЕУ „Львівенерго” перейменували у Виробниче енергетичне об”єднання (ВЕО) „Львівенерго”.

У склад ВЕО „Львівенерго” ввійшла теж і Рівненська атомна електростанція зі складними проблемами її будівництва.

Звісно, що між такими різноплановими підприємствами ВЕО „Львівенерго” існували певні розбіжності в оперативному і енергозбутовому плані. Якщо врахувати, що ВЕО „Львівенерго”, керувало роботою всіх електростанцій та електромереж у п’яти областях ( у Львівській, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській та Закарпатській областях), то стане зрозумілим, що кількість її структурних одиниць переважала можливість ефективного управління ними. Подібна ситуацію склалася і у інших семи енергетичних системах України. Для часткового вирішення цієї проблеми Міністерство Енергетики України у 1978р. ліквідувало ОПСЕМ”и і їх функції передало об”єднаним ПЕМ”ам.

Зокрема, по Львівській області відбулося злиття високовольтних структурних одиниць - Львівського підприємства електричних мереж та Дрогобицького підприємства електричних мереж з відповідними територіальними підрозділами (РЕМ”ами) Львівського обласного підприємства сільських електричних мереж. При цьому значення ОПСЕМ”ів абсолютно не применшувалася.

Адміністративно-виробнича база Львівсільенерго , а згодом і ЛОПСЕМ”у розташовувалася в приміщеннях на вул. Шевченка, 1 у Львові. Після об”єднання ЛПЕМ”у з ЛОПСЕМ”ом його основною базою стали адміністративні та виробничі будівлі на вул. Сяйво, 10. У вивільнені приміщення на вул. Шевченка,1 було переведено структурний підрозділ Енергонагляд”у ВЕО “Львівенерго” - Львівське міське відділення Енергонагляд”у.

За 1970-1975рр. продовжувалася розбудова електромереж Львівської області. Із найважливіших робіт, виконаних цими роками, не можна оминути введення нових підстанцій 110 кВ у Золочеві, Жовкві, Львів-18, Львів-7, Дрогобич-20, Дрогобич-21, Перемишляни, Сокалі та Радехові.

У 1974р. з вводом низки повітряних ліній електропередачі 110 кВ було замкнуто кільце мереж 110 кВ м. Львова. В експлуатації в цей час знаходилися введені у попередні роки 12 ПС 35-110кВ Львівського ПЕМ (“Л-1” – “Л-12”) і 3 абонентських – тягові ПС “Клепарів ”та “Скнилів”, а також ПС 35 кВ “Львівської картонної фабрики”.

Суттєво збільшило свої обсяги, на початку 70-тих років, Дрогобицьке підприємство електромереж. Продовжуючи лінію впорядкування системотворчих магістральних електромереж між електромережними підприємствами РЕУ „Львівенерго”, збудованих Львівським енергокомбінатом (пригадаймо про передачу мереж 110 кВ енергетикам сусідніх областей на початку 60-тих років), у 1971р. з балансу Львівського підприємства електромереж було віддано у повне господарське відання та обслуговування Дрогобицького ПЕМ високовольтні ПС-220кВ „Стрий”, „Розділ” з лініями 220кВ до Мукачева, Бурштина, Борислава та Львова (ПС „Південна”), а також ПЛ і ПС 110 кВ Миколаївського, Жидачівського, Роздільського вузлів і повітряної мережі 110 кВ залізничної тяги Стрий-Лавочне.

Це дозволило стати Дрогобицькому ПЕМ рівноправною, за зразком обласних електромережних підприємств, структурою у повній відповідності до прйнятої тоді схеми комплексного обслуговування електромереж всіх рівнів напруг – від магістральних до розподільчих.

Одночасно, це й додало турбот. Специфікою Дрогобицького ПЕМ стали гірські умови проходження трас ПЛ, а особливо, їх розміщення в заплавах гірських річок Опір, Стрий, Свіча, Дністер. В експлуатації проявилися недоліки проектування, коли не було взято до уваги підвищення рівня води при повенях на 2-4 метри, швидкість гірських річок та стан їх берегів – переважно з дрібного гравію, котрий легко піддавався розмиву. Цілком можливо, що до таких прорахунків призвели збільшені, за обсягами, вирубування лісових насаджень в Карпатах. Для усунення загрози руйнування ПЛ, що проходили поряд з річками, Дрогобицький ПЕМ, з залученням проектанта – Львівського інституту Енергомережпроект, та підрядника – Львівбурвод, вирішив цю проблему шляхом укріплення опор ПЛ і їх встановлення на трубонабивні фундаменти, глибиною 12-18 метрів. Ці роботи, не дивлячись на технічні складнощі, виконувались без відключення ПЛ 110-220 кВ, що було дуже важливим, виходячи із значення цих ліній електропередачі для безперебійного електропостачання цілих регіонів.

До 1980 року практично було завершено спорудження основної живлячої мережі 35 – 110 кВ до всіх районів Львівської області. Із всіх наявних на сьогоднішній день ПС 35-110кВ ВАТ „Львівобленерго” 73 % було споруджено упродовж пятдесятих - сімдесятих років ХХ сторіччя, що дозволило повністю завершити формування мережі централізованого електропостачання всіх споживачів. Ще 22 % ПС збудували у 80-тих роках. Самовіддана напружена праця львівських енергетиків створила добру базу для вирішення будь-яких складних задач в приєднанні нових споживачів до єдиної енергомережі на довгі роки наперед, з сьогоденням включно.