1.Предмет, завдання, структура та методи вікової психології.

Вікова психологія - це галузь психології, яка вивчає психологічні особливості формування особистості на різних вікових етапах. Ділиться на підрозділи: дитяча, підліткова психологія, психологія юності, дорослості, старості (Геронтопсихологія).  Кожен розділ вивчає динаміку психічного життя людини в рамках даного віку, тобто онтогенез.  Вікова психологія відзначає ті порівняно повільні, але грунтовні кількісні і якісні зміни, які відбуваються у психіці та поведінці дітей при їх переході з однієї вікової групи в іншу. Зазвичай ці періоди охоплюють значні періоди життя, від декількох місяців для немовлят до ряду років для дітей старшого віку.  Предметом вікової психології є вивчення і представлення у вигляді наукових фактів і відповідних теорій основних особливостей психічного розвитку дітей при їх переході з одного віку до іншого, включаючи різнобічні змістовні психологічні особливості дітей різного віку.  Об'єкт досліджень - закономірності розвитку і формування особистості.  Предмет - вікова динаміка психіки людини, онтогенез психічних процесів і психологічних якостей особистості. 

Стуктура:1)Психологія дитинства: немовлячий вік, раннє дитинство, дошкільне дитинство, молодший шкільний вік).2)Ас підліткового віку.3)Психологія юнацького віку.4)Психологія дорослої людини(акмеологія).5)Пс старості і старіння(геронтопсихологія) – вивчення процесів старіння, покращення якості життя людини у старості. Завдання: Теоретичні(розкрити сутність, закономірності і динаміку психічного розвитку в онтогенезі, виявити рушійні сили та фактори розвитку, виявити псих новоутворення. Методологічні(ств єдину психологічну теорію розвитку, яка б різносторонньо розкривала людину та її досягнення у кожен віковий період).Психолого-діагностичні(розробити нові методи вивчення та діагностики розвитку людини у різні вікові періоди).Практичні(втілення в практику практичних та психодіагностичних розробок) Найчастіше вікова психологія послуговується такими загальнопсихологічними методами: а) спостереження. Як один з основних емпіричних методів психологічного дослідження, воно ґрунтується на тому, що будь-які психічні явища виявляються в зовнішній поведінці: діях, жестах, виразах обличчя, позах, мовленнєвих реакціях людини тощо. б) бесіда. Проводять її за заздалегідь підготовленою схемою, попередньо визначивши питання. в) інтерв'ю. Процедура інтерв'ю вибудовується за принципом "запитання - відповідь", як правило, запитання заздалегідь чітко програмують. Цей метод дає змогу вивчати одночасно велику кількість індивідів, зібрати масив даних, які стосуються найрізноманітніших питань, інтересів і вподобань тощо;г) анкетування. Цей метод забезпечує значні можливості для отримання широкої інформації за короткий час. д) аналіз продуктів діяльності. Аналізу можуть підлягати процес, результати діяльності. Найпростішим прикладом використання цього методу є аналіз учнівських письмових робіт, малюнків, виробів, віршів тощо, який дає змогу одержати відомості про рівень розвитку їх інтелекту, мотивації" саморегуляції, виявити прихований потенціал розумової діяльності, особи-стісні риси, задатки, актуальний емоційний стан, прогнозувати тенденцію розвитку;е) метод експерименту. Основними ознаками експерименту є створення дослідником умов, у яких виявляються психічні явища, і контролювання його перебігу. Це дає змогу варіювати незалежними змінними, впливаючи на індивіда і тим самим зумовлюючи певні явища (залежні змінні). Методами власне вікової психології є;а) близнюковий метод. Особливо він придатний для порівняльного вивчення впливу зовнішніх умов та спадковості на розвиток близнюків. Оскільки однояйцеві (монозиготні) близнюки мають однаковий генетичний код, відмінність у їхньому розвитку і поведінці дає підставу для висновків про особливості впливу зовнішніх чинників, наприклад навчально-виховних умов, на розвиток психічних функцій та особистості;б) лонгітюдний (продовжений) метод дослідження. Суть його полягає у вивченні одних і тих самих досліджуваних у різні моменти їхнього життя. Його повторюють через значні проміжки часу і порівнюють отримані дані з попередніми. Предметом дослідження можуть бути розвиток інтелекту, мовлення, самосвідомості, спонукальної сфери та ін. в) метод поперечних зрізів. При використанні цього методу порівнюють одночасно різні вікові групи досліджуваних. Перевага його полягає у короткотри вал ості, незначних фінансових затратах, керованості. Прикладом використання цього методу є вивчення мотивів саморегулювання поведінки молодшими школярами, підлітками та старшокласниками.