Управління освіти Чернівецької міської ради

Чернівецький навчально-виховний комплекс „Любисток”

Проект

„РОБОТА З БАТЬКАМИ

УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ”

Виконали:

Вчитель початкової школи

Дячук М.А.,

Практичний психолог

Попович К.А.

Чернівці, 2012

Передмова

Не можна винайти велосипед, бо його винайшли давно. А вдосконалювати можна!

Взаємовідносини сім’ї і школи, вчителів і батьків мають довготривалу історію. Будь-яка дорога починається з перших кроків, а будь-яка будівля – з фундаменту. Так і становлення людської особистості починається з сім’ї. Згадаємо слова В.Сухомлинського: „У сім’ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї закладається коріння, з якого потім виростають і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи”.

Із сім’ї протоптується стежка до школи. А вже тоді на життєву дорогу ведуть дітей два розуми, два досвіди, здобуті у сім’ї та школі.

Використовуючи творчо надбання великих педагогів минулого та сьогодення, прагну щоразу до удосконалення шляхів взаємодії з батьками, родинами своїх учнів, всі зусилля спрямовую на створення комфортних умов для виховання, навчання та розвитку дітей. Шукаю нові форми роботи, щоб стати з батьками справжніми партнерами у плеканні особистості дитини – першокласника.

Адже це дає користь всім!

Для батьків це:

„Родина повинна перейнятись розумінням величезної

важливості освіти для сьогодення та майбутнього дітей”.

Ш.О.Амонашвілі

• розуміння свого впливу на освіту власних дітей;

• краще розуміння роботи школи, вчителів – предметників, класоводів;

• допомога у встановленні кращого спілкування між батьками, дітьми та вчителями;

• залучення батьків до навчання дітей вдома;

• спонукання батьків до підвищення рівня педагогічних знань.

Для вчителів це:

„Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло”.

Ш.О.Амонашвілі

• задоволення батьків роботою вчителя;

• більше задоволення вчителя від своєї роботи;

• продуктивне використання часу на конкретну роботу з класом, а не на вирішення дисципліни;

• краще розуміння культури школи батьками.

Для школи це:

„Школа – духовна колиска народу”.

В.О.Сухомлинський

• підвищення ефективності роботи школи;

• збагачення і зміцнення відносин між школою і сім’єю;

• надання корисної інформації без використання коштів;

• вплив на підвищення якості навчання і створення ефективніших навчальних програм;

• відповідальність батьків за освіту та навчання дітей.

Для дітей це:

„Мудра любов до дітей – вершина нашої

педагогічної культури, думок і почуттів”.

В.О.Сухомлинський

• щастя від того, що її люблять;

• створюють умови для розвитку і зростання;

• приймають її такою, якою вона є; а люблять такою, якою вона має бути;

• цінують неповторне, індивідуальне в ній;

• радіють за її успіхи, уміють пробачати невдачі;

• допомагають рости повноцінною, щасливою, гармонійною особистістю.

І. Педагогічний союз вчителів та батьків

Час і батькам, і вчителям глибоко усвідомити,

що ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть

справитись з найтоншим, найскладнішим завданням

становлення людини.

В.О.Сухомлинський

Як два крила у птаха, що допомагають йому вільно літати в безмежному просторі, так сім’я і школа створюють оптимальне навчальне середовище для вільного та повноцінного розвитку особистості молодшого школяра. Їх співробітництво є важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи, спрямованої на створення атмосфери доброзичливості і взаєморозуміння з опорою на народні і сучасні педагогічні надбання, національну і світову культуру, вселюдські і національні моральні цінності. Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки, приорітетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації відносин педагогів і батьків, педагогізації батьків.

Співпраця класовода і сім’ї будується на принципах взаємної довіри, поваги, підтримки, підтримки і терпимості по відношенню один до одного. Вона здійснюється успішно лише тоді, коли батьки, як вихователі власної дитини, залучаються до процесу оновлення змісту, форм і методів навчання своїх дітей, підвищують рівень педагогічної культури і отримані знання переносять в практику сімейного виховання.

Сьогодення вимагає стратегії оновлення взаємодії педагогів з батьками, розширення тематики життєво важливих проблем, надання більшої щирості та відвертості зустрічам, бесідам, їх конструктивності, неформальності.

Ще задовго до 1 вересня, коли діти вперше переступлять поріг школи, слід добре продумати як зацікавити батьків та залучити до участі в шкільному житті дитини. Зробити їх активними учасниками, ініціаторами, творцями. Помічниками у всьому, що відбувається в школі та стосується їхніх дітей. В останній тиждень серпня широко відкриває двері „Батьківська світлиця”, яка стає для сімей першокласників школою навчання, школою творчості. Тут тісно переплітаються як індивідуальні, так і колективні форми роботи з батьками.

Батьківська світлиця

Педагогічна вітальня

Педагогічні тренінги

Педагогічний калейдоскоп уроків для батьків

• батьківські збори

• конференції

• „круглі столи”

• усні журнали

• вечори запитань та відповідей

• класно-родинні свята

• ділові ігри

• інтерактивні вправи

• дискусії

• анкетування

• листи

• консультації

• бібліографічні огляди

• інформаційні повідомлення

• відкриті уроки

• бібліотечки для батьків

• лекції спеціалістів

„Педагогічний союз вчителів і батьків – могутня виховна сила”. О.О.Пінт

Робота „Батьківської світлиці” спрямовується на

• формування педагогічної культури батьків;

• соціально–психологічну допомогу;

• інформаційно–аналітичну підтримку.

Основний аспект в роботі з батьками учнів перших класів спрямовується на:

• інформування

• знання

• компетентність

• відповідальність

• участь

• підтримку ініціатив

• партнерство

Змістовні акценти цих стратегій подаються у табличці, наведеній нижче.

Назва стратегії	Зміст діяльності
ІНФОРМУВАННЯ + ЗНАННЯ	Оскільки соціокультурні умови життя постійно змінюються, батьків потрібно постійно інформувати щодо цих змін, що можуть негативно впливати на дітей. Також їх потрібно постійно інформувати щодо нових досліджень і даних, які дають можливість уникнути загроз для розвитку дитини і поліпшити ситуацію. Батькам потрібно допомогти опанувати знання щодо ефективних підходів до виховання дітей і можливостей співпраці навчального закладу і сім’ї з цього питання; вони повинні мати новітню інформацію про досягнення педагогічної науки і психології в цій царині.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ	Навчальний заклад має сприяти набуттю батьками необхідних психолога-педагогічних якостей, які, ставши навичками, могли би бути підґрунтям усвідомленого виконання батьківських обов’язків , джерелом сили і впевненості у вихованні дітей.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ	Слід розвивати свідомість і стимулювати активність батьків чи родин учнів і вихованців у напрямі вирішення існуючих виховних проблем на основах шкільного, учнівського, батьківського та місцевого самоврядування; робити надбанням гласності проблеми, шукати і вчити лідерів, об’єднувати батьківську і педагогічну громадськість навкруг проблем дитинства; допомагати планувати, координувати і реалізовувати дії щодо поліпшення ситуації.
УЧАСТЬ	Необхідно спонукати батьків до зацікавленої співпраці у розбудові державно-громадської моделі управління освітою. Потрібно добиватися змін у традиційній системі організації навчально-виховної роботи в освітніх закладах, запроваджувати сучасні прийоми соціального маркетингу і менеджменту для вирішення невідкладних проблем дітей і молоді.
ПІДТРИМКА ІНЦІАТИВ	Шляхом висунення батьківських і педагогіч­них ініціатив, позиціювання своїх намірів через використання мас-медіа; необхід­но доводити місцевій владі та громаді доцільність підтримки програм, проектів, заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини, лобіювати рішен­ня на користь дітей, молоді та сімей з дітьми.
ПАРТНЕРСТВО	Необхідно знаходити і залучати якомога більше партнерів з різних галузей державного, приват­ного і громадського секторів на різних рівнях їх функціонування, дотичних до проблеми виховання дітей та молоді або з числа волонтерів чи меценатів (благодійників).

Уся робота будується за схемою педагогічного трикутника:

Спільно визначаються завдання для успішного навчання та виховання різнобічної особистості за такими кроками:

1. Що ми маємо?

2. Де ми хочемо опинитися? Чого досягти?

3. Як це зробити? Що для цього треба?

4. Що відбувається? Як відбувається?

5. Чи досягли очікуваних результатів? Чи зробили все, що мали зробити?