Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій (рзнзбк, ПуАт)

Коротко про технологію виготовлення пінобетону

Класична технологія виготовлення пінобетону полягає в змішанні заздалегідь підготовленої піни з розчинною сумішшю. Концентрат піноутворювача і воду, для готування піни, дозують в об’ємі. Готовий розчин змішують, одержуючи піноутворювач для пінобетону. Піноутворювача надходить у піногенератор для одержання піни. У бетонозмішувач завантажують воду, цемент і пісок — по масі і підготовляють розчинну суміш. Потім у бетонозмішувач подається піна з піногенератора і перемішується протягом 3-х 5-ти хвилин. Далі пінобетон, виготовлений у бетонозмішувачі, транспортується, за допомогою гнучкого рукава, до місця укладання, у форми чи опалубку.

При виготовленні пінобетону рекомендується застосовувати питну воду, без якої-небудь перевірки. Зміст води в пористому бетоні складається з розрахункової кількості, необхідного для заутвору розчину, і води, що міститься в піні. Перед додаванням піни водоцементне відношення розчину повинне складати мінімум 0,38. Занадто низьке значення водоцементного відношення може з’явитися причиною одержання виробу з більш високою, чим задана, об’ємною щільністю. Це обумовлено тим, що бетон буде забирати з піни необхідну для хімічних і фізичних взаємодій воду, викликаючи часткове руйнування піни, тобто зниження її обсягу в пінобетонній суміші. Оптимальне співвідношення — в інтервалі від 0,4 до 0,45. Температура води не допускається вище +25°С.

Піноконцентрат

У якості піноутворювача для одержання пінобетону рекомендується протеїновий піноконцентрат, як найбільш оптимальний по співвідношенню ціна/якість. У пропонованій документації описані способи готування п’яти основних піноутворювачів (концентратів), у т.ч. і протеїнового. Розглянемо, приміром , один з них — клеєканіфольний піноконцентрат:

коефіцієнт виходу пір ДО = 500 (з 1 кг піноконцентрата — 500 л піни);

пори піни однорідні, дуже дрібні, закриті структури (диам. пір ? 0,1 — 0,4 мм); стабільна середня щільність піни — 90 г/л стійкість піни (50% водоотделение) у бетонній суміші — не менш 10-14 годин

Для готування клеєканіфольного піноконцентрату використовуються наступні матеріали:

Каніфоль соснова

Клей кістковий

Їдкий натр

Піноконцентрат повинний зберігатися в герметично закритих дерев’яних чи пластмасових бочках, укритих від прямих сонячних променів, при температурі не вище +30°С. Піноконцентрат витримує зниження температури до 5°С. Термін його збереження з моменту готування складає 15-30 діб

Готування пінобетонної суміші

Рекомендується наступна послідовність готування суміші: спочатку засипається пісок (щоб зв’язати воду попередньої суміші), потім додається цемент, і усе перемішується до одержання однорідного кольору суміші. Дуже важливо оптимально розподілити цемент у піску. Далі суміш розчиняється водою в кількості, що відповідає обраній рецептурі. Перемішування продовжується до одержання однорідної пластичної маси

Особливе значення необхідно додавати якості перемішування компонентів! Тільки рівномірний розподіл цементу в піску забезпечує оптимальну якість пінобетону!

Потім за допомогою піногенератора визначена порція піни (відповідно до необхідної щільності пінобетону) подається по шлангу в змішувач, де протягом приблизно 120 — 180 секунд вона перемішується з раніше приготовленою цементно-піщаною сумішшю. Контролюючи щільність, що задається, можна легко одержати необхідну міцність пінобетону на стиск.

Твердіння пінобетону і нагляд за ним

Литому пористому бетону, як і будь-якому іншому, зв’язаному цементом, необхідно створити температурно-вологий режим. Це служить, з одного боку, для підтримки процесу гідратації цементу, набору міцності, з іншого боку, знижує температуру екзотермії, перешкоджає утворенню тріщин в бетоні.

З цією метою рекомендується відразу ж після укладання суміші накривати бетонну поверхню поліетиленової плівкою.

При природному твердінні в нормальних умовах (t=22°С) пінобетон через 7 діб набирає 55-70% марочної міцності. Відпускна міцність збірних елементів — 70-80% від проектної марки. Монтаж можна починати після закінчення 2-3 тижневої витримки елементів на повітрі з дня їх виготовлення.

Залізобетонні вироби

Залізобетонні вироби (ЗБВ) завдяки універсальності і комплексу цінних властивостей, використовуються при будівництві житлових будинків, промислових будівель і об'єктів (плити перекриття, перемички, палі, фундаментні блоки стін), для створення доріг тимчасового і постійного користування (дорожні плити), для ремонту і прокладки теплових мереж.

Ряд переваг залізобетонних конструкцій пояснює, чому так широко використовується цей матеріал.

По-перше, бетон довговічний і добре чинить опір дії зовнішнього середовища.

По-друге, забезпечує захист арматури від корозії.

І, нарешті, завдяки надійному зчепленню бетону із сталевою арматурою обидва матеріали працюють спільно, що дає можливість найбільшою мірою використовувати фізико-механічні властивості кожного з них.

Основна перевага технології збірного залізобетону в тому, що ключові технологічні процеси відбуваються на заводі. Це дозволяє досягти високих показників по термінах виготовлення і якості конструкцій. Виготовлення попередньо напружених залізобетонних конструкцій можливо, як правило, тільки в заводських умовах.

Крім того, вартість залізобетонних конструкцій з урахуванням невеликих експлуатаційних витрат зазвичай нижче за вартість сталевих конструкцій того ж призначення, що важливо при будівництві.

Особливо ефективні конструкції із залізобетону в місцевостях з високою сейсмічністю.

Формування бетонний плит відбувається на технологічній лінії, до складу якої входить:

• Бетонороздатчик.

• Форма.

• Вібруюча установка.

Послідовність технологічних операції:

• Форму для заливки бетонної суміші змазують.

• Армують стержнями (попередньо напруженими).

• Укладають один шар бетонної суміші.

• Розмазують суміш, вставляють пуансони.

• Вібрують.

• Армують сітками та вставляють монтажні петлі.

• Присипають бетонною сумішшю і знову вібрують.

• Вирівнюють і пресують після чого виймають пуансони.

Є арматурний цех в якому виготовляють металеві каркаси, металеві сітки для армування різних залізобетонних виробів.