2 Учень

Ще в першому класі в Анатолія Костецького був зошит із власними віршами. У п’ятому він отримав на шкільному конкурсі диплом за вірші, присвячені Тарасові Шевченку.

Анатолій Костецький — автор понад п’ятдесяти поетичних і прозових книжок: «А метеликам весело», «Весняні дарунки», «Все про мене», «Лист до птахів», «Де літо живе?», «Батьки нас не розуміють», «Бюро знахідок», «Постукай у моє вікно», «Все — як насправді», «Суперклей Христофора Тюлькіна, або Вас викрито — здавайтесь!», «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці» та ін.

2. Читання статті про поета в підручнику

• Чого навчають поетичні твори поета?

• Якими є герої книжок А. Костецького?

3. Читання учнями вірша «Починається весна»

(Виступ групи «Читців». Підготовлені діти читають вірш.) Бесіда за змістом.

• Як поет називає зміни, що відбуваються в природі з настанням весни?Чому? Дайте відповідь словами вірша.

• Прочитайте перших два рядки твору. Чому автор починає вірш саме так, ще й двічі повторює слово знов?

• Які почуття переживає поет?

• Які почуття викликають ці рядки у вас?

(Читання вірша учнями, визначення кращого читця.)

• Фізкультхвилинка

Весняна гра.

Діти утворюють коло, беруться за руки, крокують співаючи на мотив коломийки.(Пісеньку вивчали на уроках музичного мистецтва)

Ой, з-за гори високої

Вітерець повіває,

Вже веснонька ясний промінь

На світ розсіває

Ой веснонька чарівная,

Ходи поспішай ся,

Ставай собі тут у коло,

З нами забавляйся!

4. Розповідь з елементами бесіди про перший місяць весни березень

• Розгляньте ілюстрації, , розміщені на дошці, виберіть серед них ті, які на вашу думку, стосуються місяця березня. ( Під назвою місяця діти на дошці прикріплюють ілюстрації на яких зображено місяць березень)

Учениця із групи «Читців» читає вірш Надії Красоткіної «Березень».

Учні заплющують очі й слухають фрагмент твору П.І. Чайковського «Пори року. Березень».

Березень а вже весна, вже березень почався, Дзвенять пташині радісні пісні. І хоч квітками сад не заквітчався, Та дні стоять погожі і ясні.

А вже весна. Хоч сніг летить, а тане, Стає водою і струмком біжить. А сонечко як із-за хмарки гляне, То все навколо щедро заблищить.

А вже весна. І пахощі весняні Звідкіль беруться і куди летять? Та тільки серцю милі і жадані, Тривожать душу, серце веселять.

А вже весна...

(Н. Красоткіна)

-Які почуття викликає у вас ця мелодія? Що вона вам нагадує?

- Березень місяць напівзимовий, напіввесняний. У березні хурделиця частенько гуляє, плаче, співає, гнівається, але все одно весною вже повіває. Як не лютує зима , та сили в неї мало.

В народі кажуть: «Зима весну лякає, але все одно сама тікає».

• Як ви розумієте цей вислів?

• Як змінюється висота Сонця над горизонтом?

• А щоб дізнатися, що є яскравою ознакою весни, спробуйте відгадати загадку.

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає.

(Бурулька)

• Найяскравішою ознакою весни є бурульки, що з’являються тоді, коли сонечко достатньо пригріває, і з під талого снігу капає вода.

Виступ учня із групи «Природолюбів» (Розповідь про березень) 

Перший весняний місяць має кілька назв. У березні починає рухатися сік-тож і кажуть: "місяць-соковик". "Березоль", бо на березах розпускаються бруньки. "Сухий" - де-не-де підсихає грунт. "Різнопогодник", бо березень примхливий: то дощ, то сніг то мороз.

Місяць назвали так тому, що в березні плаче береза. Коли наші предки вирубували значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва “березоль”, утворена з двох слів – “береза” і “зола”.

Березень – первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць – сонце грій, весновій, вітроніс.

У березні з’являються молочно – білі дзвіночки пролісків, цвіте ліщина, мати-й-мачухи.

У річках нереститься риба, вилазять погрітися з вуликів бджоли. Повертаються до рідних домівок лелеки. Прокинулися їжаки.

У третій декаді місяця – 21 березня – день весняного рівнодення. День рівняється з ніччю, а згодом і обганяє її.

• Чи знаєте ви, що місяць березень називали ще «капельник», «прощальник»? Здогадайтеся самі, чому?

5. Робота з підручником «Українська мова» М. Д. Захарійчук (с.131)

Вправа 2

— Прочитайте виразно веснянку.

— Прочитайте останнє речення.

— Про що розповідається в цьому реченні?

— Спишіть це речення в зошит.

Ознайомлення із правилом (с. 132)

— Яке речення називається розповідним?

— Що ставимо в кінці розповідного речення?

— Наведіть приклади власних розповідних речень.

Висновок. Речення, в якому про щось розповідається або повідомляється, називається розповідним. У кінці розповідного речення ставиться крапка.

Цвітуть сади. Шумлять гаї.

Це речення розповідні.

Розкажуть щось тобі й мені,

І крапку ставимо в кінці.